Перше засідання новообраної Верховної Ради може відбутися в третій декаді листопада, а коаліцію й уряд депутати сформують за тиждень. У цьому, схоже, переконані на Банковій — відповідну заяву зробив керівник виборчого штабу партії «Блок Петра Порошенка» Віталій Ковальчук.
Підстави сподіватися на оперативне формування більшості є, адже переговори щодо її створення активно тривають уже кілька днів — попри те, що станом на вчора Центральна виборча комісія й досі не оприлюднила офіційних результатів голосування на позачергових виборах 26 жовтня. Станом на 16-ту годину 30 жовтня було опрацьовано 99,65% електронних протоколів, що надійшли до ЦВК з округів. У багатомандатному загальнодержавному окрузі лідирує «Народний фронт» із 22,16% голосів, далі розташувалися Блок Порошенка (21,83%), «Самопоміч» (10,98%), Опозиційний блок (9,4%), Радикальна партія Олега Ляшка (7,45%) та ВО «Батьківщина» (5,68%).
Нічого не змінилося й для «Свободи», якій до виборчого бар’єра вперто не вистачало 0,29%. Обурена таким станом речей, що нібито не збігається з результатами паралельного підрахунку партії за протоколами з «мокрими» печатками, політична сила зібрала під стінами ЦВК мітинг і оголосила загальну мобілізацію своїх активістів — для припинення можливих фальсифікацій. «Свобода» готова мобілізувати всі свої ресурси для захисту результатів виборів. Ми оскаржуватимемо підрахунок голосів у суді, бо знаємо, що отримали значно більшу кількість голосів, ніж нам наразі офіційно оголошують», — заявив лідер партії Олег Тягнибок, висловивши переконання, що масові фальсифікації зроблені спеціально, аби не допустити створення фракції «Свободи» в парламенті VIII скликання. Зацікавлене в цьому керівництво Росії, а також Євросоюзу, який не бажає бачити націоналістичну фракцію у Верховній Раді.
«Нас почали «зливати». Але не зараз, після підрахунку голосів, а після Майдану. І тепер «Свобода» не зобов’язана дотримуватися домовленостей зі своїми партнерами по коаліції», — підсумував Тягнибок, звинувативши цих самих партнерів у зраді.
Нагадаємо, «Свобода» була однією з трьох фракцій, які вийшли з коаліції, аби Президент Порошенко отримав можливість розпустити Верховну Раду й призначити дострокові вибори.
У Центрвиборчкомі «тягнибоківцям» пообіцяли ретельно звірити дані наданих ними примірників протоколів з оригіналами протоколів окружних комісій. І в разі, якщо ці дані не збігатимуться, або відправити їх на уточнення в окружкоми, або ухвалити рішення про перерахунок голосів.
Як заявив керівник юридичного управління ВО «Свобода», народний депутат Олег Бондарчук, на їхню думку, одним з основних порушень була завищена явка виборців у Донецькій та Луганській областях.
Тим часом ті партії, яким пощастило більше, вже ділять посади в майбутньому уряді. Як повідомляє «Українська правда» з посиланням на свої джерела, зокрема, на посаду віце-прем’єра розглядається кандидатура Володимира Гройсмана. Його ж можуть висунути на посаду Голови ВР, яку може обійняти і Юрій Луценко. Міністром охорони здоров’я може стати Ольга Богомолець, міністром економіки — Віктор Пинзеник, фінансів — Андрій Пишний. Міністерство аграрної політики може очолити Анатолій Матвієнко, кандидатура якого також розглядається на посаду голови Івано-Франківської ОДА.
Міністром освіти може залишитися Сергій Квіт, збережуть (імовірно) свої посади й глава мінсоцполітики Людмила Денісова та міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак.
На посаду міністра соціальної політики нібито «висувають» кандидатуру Павла Розенка, але сам він заявив, що це «100-відсоткова дезінформація».