Коаліційна арифметика

Усі пішли на «Народний фронт»

Варто зазначити, що достроково обраний парламент не може бути розпущений упродовж року. Тож, з одного боку, з оформленням більшості можна й не поспішати — уряд однаково працюватиме в статусі в.о., депутати якось голосуватимуть...

Але в тому-то й річ, що в умовах війни, настання зими, економічних та інших проблем «якось» країну аж ніяк не влаштує.

Напередодні виборів здавалося, що стрижень, навколо якого (і на умовах якого) формуватиметься коаліція, очевидний — згідно з результатами соціологічних опитувань, президентський блок упевнено випереджав усіх конкурентів. У команді Петра Порошенка до майбутньої перемоги старанно підготувалися: розробили проект коаліційної угоди, подумки поділили посади в уряді...

Та вдалий поворот у виборчій агітації «Народного фронту», де під кінець виборчої кампанії збагнули, що найкращий спосіб залучити голоси на свою підтримку — пояснити електорату залежність прем’єрства Арсенія Яценюка від перемоги «НФ», поламав Банковій усі плани. Це на сцені Майдану Яценюк зі своїм «якщо куля в лоб — то куля в лоб» викликав у кращому разі смішки й співчуття, а його колега по першій п’ятірці виборчого списку Олександр Турчинов зі своїм надривним речитативом — нестерпне роздратування. Волею переможної революції опинившись у кріслах Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради, обидва несподівано виявилися (з точки зору виборців) напрочуд на своїх місцях. Як наслідок — почувши з рекламних роликів, що в разі програшу «Народного фронту» прем’єрства Яценюкові не бачити, значна частина тих 32% громадян, які до останнього не могли визначитися зі своїм вибором, у день голосування поставили в бюлетені позначку навпроти «НФ».

У Блоці Порошенка ледве приховують розчарування, акцентуючи на тому, що не варто забувати про мажоритарників — їх у новообраному парламенті «порошенківці» справді матимуть найбільше з усіх імовірних партнерів по коаліції. А отже, наполягає БПП, саме президентська сила має пропонувати умови, на яких буде формуватися більшість.

Пропозиція Яценюка: за принципом Єврокомісії, відкрито і прозоро

Перші зустрічі з потенційними соратниками Президент провів іще в понеділок, коли в його блоку залишалася надія за результатами підрахунку голосів випередити «Народний фронт». Як повідомив прес-секретар глави держави Святослав Цеголко, «глава держави займається формуванням потужної демократичної коаліції в парламенті» і з цією метою зустрівся з Яценюком та лідером «бронзового призера» виборів — Об’єднання «Самопоміч» — Андрієм Садовим.

Утiм Садовий поспішив заявити, що перемовини були неофіційними, і його сила в жодні формальні переговори щодо створення коаліції наразі не вступала. У стані вичікування («в умі» прораховуючи цифри й розклАди в майбутньому парламенті після остаточного зведення докупи результатів по багатомандатному й мажоритарних округах) перебували й решта «прохідних» сил, кожна з яких, окрім Опозиційного блоку, має шанс увійти в парламентську більшість.

Учора, коли питання з лідером «пропорційних» перегонів було фактично закрите, перший номер «Народного фронту» Арсеній Яценюк на прес-конференції з цього приводу оголосив свої умови формування коаліції.

Пропозиція «НФ» — уряд має формуватися на тих самих принципах, що і виконавчий орган Євросоюзу — Європейська комісія. «Ми не поділяємо квотного принципу, тому я декларую принцип політичної відповідальності кожної сили, яка делегує своїх представників до складу Кабінету Міністрів», — наголосив чинний Прем’єр-міністр. І звернувся до потенційних партнерів по коаліції з пропозицією до наступного понеділка «офіційно представити кандидатури на посади членів Кабміну з окресленням сфери повноважень, яку така кандидатура може взяти». «Більше ніякої кулуарщини і призначення міністрів за зачиненими дверима не буде. Кожен кандидат на 10 хвилин подає свою презентацію бачення реформ і змін у тій галузі, за яку він вірогідно буде відповідати. Далі 2 години на запитання і відповіді, так само, як і за регламентом Єврокомісії: питання 1,5 хвилини, відповідь — 2 хвилини. Країна повинна побачити всіх претендентів на цю надзвичайно відповідальну і складу роботу», — наголосив Яценюк.

Партнерами Арсеній Петрович бачить «Блок Петра Порошенка, який — і персонально Президент — є основним стратегічним партнером у реалізації змін в Україні», пропонуючи залучити до переговорів Юлію Тимошенко і партію «Батьківщина», «Самопоміч» і Андрія Садового та Радикальну партію Олега Ляшка, «за яку також проголосував мільйон українців».

Представив «Народний фронт» і свій проект коаліційної угоди — на скромних 2,5 сторінки. Таким чином фактично відкинувши аналогічний проект Блоку Порошенка, запропонований раніше.

Окрім викладених вище пропозицій щодо формування уряду, «фронтовики» пропонують назву коаліції — «Європейська Україна» та 36 законопроектів, розроблених урядом. Пріоритетними завданнями уряду в проекті угоди названі відновлення суверенітету України та зміцнення обороноздатності, відновлення євроатлантичного курсу, забезпечення економічної та фінансової стабільності, дерегуляція, податкова та бюджетні реформи, енергетична незалежність, подолання наслідків російської агресії, боротьба з корупцією, люстрація, реформа силових структур, децентралізація, реформи освіти та охорони здоров’я за європейським зразком, безвізовий режим з ЄС тощо.

Порошенко: реформи на 48 сторінках

Проект коаліційної угоди від президентського блоку за розміром значно солідніший — 48 сторінок, які, судячи з усього, експерти БПП готували довго і старанно. І запропонували ймовірним партнерам першими — навряд чи очікуючи на те, що той же «Народний фронт» її фактично відкине й диктуватиме свої умови.

У «порошенківському» варіанті розписано безліч деталей, до яких у «фронтовиків» чи то руки не дійшли, чи вони просто не вважали за належне викладати такі «дрібниці» у проекті, який однаково є лише предметом для обговорення. Зокрема, як повідомляє «Українська правда», у блоці Президента пропонують передати опозиції посади віце-спікера і голів комітетів iз питань регламенту, свободи слова, культури і духовності, сім’ї, молоді та спорту, а також контрольної комісії з питань приватизації.

У проекті також сказано, що «учасники коаліції вживатимуть всіх необхідних дій для реалізації реформ, визначених цією коаліційною угодою, включаючи, без обмеження, ухвалення законів, постанов та інших актів Верховної Ради, внесення змін до Конституції у разі необхідності.

Розробку та координацію проведення реформ пропонується здійснювати на рівні Національної ради реформ та інших спецрад при президентові. Загалом у проекті йдеться про реформи у 13 напрямках: оновлення влади та антикорупційна реформа, дерегуляція і розвиток підприємництва, судова реформа, децентралізація та реформа державного управління; реформа правоохоронної системи, систем національної безпеки та оборони, охорони здоров’я; енергетики, фінансового сектору, житлово-комунального та сільського господарства, соціальної та гуманітарної сфери.

Також у президентському варіанті коаліційної угоди передбачено, що в разі неухвалення визначених нею урядових законопроектів коаліція може припинити своє існування. Те саме стосується Кабміну — якщо він не виконуватиме пункти угоди, то буде відправлений у відставку.

А переможець — хто?

Як заявив учора на брифінгу для преси один із лідерів президентської сили, віце-прем’єр-міністр Володимир Гройсман, якому раніше впевнено пророкували посаду Прем’єр-міністра після перемоги Блоку Порошенка на виборах, БПП з урахуванням мажоритарників розраховує зібрати у ВР найбільшу фракцію — близько 130 депутатів.

При цьому про те, щоб сформувати коаліцію без «Народного фронту», немає й мови: «Це виключено, на даний момент я не бачу для цього підстав. Ми розраховуємо об’єднати в коаліцію якомога більшу кількість голосів депутатів», — наголосив віце-прем’єр.

«Блок Петра Порошенка став переможцем на парламентських виборах. Можна скільки завгодно спостерігати коливання десятих процента за партійними списками. Але сумарний відрив від «Народного Фронту» — щонайменше в 50 депутатів, обраних по «мажоритарці», — написав у своєму «Фейсбуці» й лідер президентської партії Юрій Луценко. — Так, слід визнати помилки штабу в загальній кампанії, але зусилля і штабу, і кандидатів, і агітаторів, що прожили місяць у польовій роботі, — дали серйозний результат. І все це — на тлі постійних спроб дискредитації БПП, яким iз комфортних телестудій присвятили свої зусилля союзники».

«Ми теж могли відповісти. На кожного Жванію знайдеться свій Мартиненко. Але ми сповідували політику ненападу, бо пам’ятали, що відразу після виборів треба буде працювати разом», — додав Луценко, маючи на увазі слушні закиди опонентів БПП у тому, що по одномандатних округах від блоку було висунуто чимало одіозних персонажів, як-от Давид Жванія. У списку «НФ» ішов (і, на відміну від Давида Важайовича, пройшов до ВР) його давній соратник, не менш одіозний Микола Мартиненко.

«Після завершення кампанії ця самозакоханість і агресія ніяк не вивітрюються зі штабів союзників. Їхню б енергію — та на боротьбу з екс-«регіоналами». Час припинити протистояння і гру партійних амбіцій»...