«Цей мультимедійний клас є одним із кращих у місті»
Обіцяні «гуглівцями» комп’ютери в школі переможця з’явилися перед початком нового навчального 2014-2015 року.
«Річ у тім, що в школи немає якогось конкретного благодійного рахунка, тому нам і не могли безпосередньо перерахувати ці кошти, — прокоментувала директор ЗОШ № 7 Галина Кітаєва. — Адже, за правилами конкурсу, гроші мали бути перераховані на рахунок навчального закладу-переможця. Вирішити цю проблему вдалося тоді, коли гроші перерахували на одну з місцевих організацій, яка і закуповувала нам комп’ютери...»
Таке вимушене зволікання обернулося проблемою: якщо на початку за 50 тисяч можна було придбати 15 комп’ютерів, то через стрімке знецінення гривні вийшло лише одинадцять — десять для учнів і один для вчителя.
«У нашій школі є комп’ютерний клас, — коментує учитель інформатики Василь Прохорович, — але ті комп’ютери були закуплені ще вісім років тому і вже досить застаріли. Те, що наш учень переміг у конкурсі, подарувавши школі новітній мультимедійний клас, що є одним із кращих у місті (до закупівлі додаткового спецоснащення долучилися батьки, випускники і місцева влада. — Ред.), для мене, мабуть, є найбільшою радістю».
Сьогодні Роман Барабаш у рідній школі — справжня знаменитість. Каже, після перемоги відчув, що ставлення як учителів, так і учнів змінилося на краще, але зловживати цим йому не надто хочеться. Не хизується він і подарованими компанією Google планшетом та смартфоном, яких у багатьох його однолітків ще нема. Та, жартуючи, він каже, що його досвід слугує для нього самого і всіх його друзів хіба додатковим стимулом до наступної участі у конкурсах.
«Цю життєрадісну українську сім’ю я змальовував із власної»
Поспілкувавшись нині вже з п’ятикласником Романом, я виявила, що він дуже любить навчатися, та іноді не надто слухняний на уроках... Є в нього і давнє особливе хобі. Він полюбляє малювати пейзажі, хоча в ранньому дитинстві, як і більшість хлопчаків, більше тягнувся до «портретів» автівок і кораблів. А от свою конкурсну роботу юний автор прокоментував так: «Цю життєрадісну українську сім’ю я змальовував з власної. Але в якусь мить мама підказала, що два хлопчики в куцих шортиках не надто цікаво виглядають. Запитавши дозволу, «вдягнув» брата Сергія у спідничку і підібрав волосся у два хвостики... Вийшла дуже симпатична дівчинка».
...Уже третій рік Роман відвідує секцію з боксу, а торік у Борисполі отримав і свою першу велику перемогу. Хлопець припускає, що, можливо, цей напрям, якщо не художній, і стане для нього головним у житті.
На запитання кореспондента «УМ», як він розпорядився б коштами, якби виграв їх не для школи, Роман відповів, що віддав би батькам — нехай самі вирішують. Однак, замислившись, за якусь мить додав, що дуже хотів би з’їздити на море, бо ще жодного разу там не був.
ДОВІДКА «УМ»
На конкурс із зображення святкового логотипу Google на тему «Україна моєї мрії» учасники з 660 міст надіслали понад 10 тисяч робіт — дитячих малюнків. Почесне журі обрало 15 кращих дудлів — півфіналістів (по 5 у кожній віковій категорії). На другому етапі конкурсу ці 15 робіт боролися за право вийти у фінал на відкритому народному онлайн-голосуванні. Українські користувачі Google обрали три малюнки, які сподобалися їм найбільше. Остаточним переможцем став Роман Барабаш, який описав свою роботу так: «Україна моєї мрії — це багата і незалежна держава, де кожна родина, в місті чи селі, почувається вільною і захищеною».