Ні банана, ні ялинки

Якщо досі обмеження було накладено на такі продукти рослинного походження, як цибуля, картопля, насіння соняшнику, соєві боби та шрот, то тепер Україна не може експортувати до Росії весь перелік товарів, що входять до списку підкарантинної продукції з високим фітосанітарним ризиком. Звісно, від заборони експорту українських фініків, інжиру, ананасів, авокадо, гуаяви та манго нам ні холодно, ні жарко. А от втрати на борошні, гречці та іншій традиційно українській продукції призведуть до втрат. За підрахунками експертів, протягом календарного року загальна сума збитків за цим переліком може досягти $300 млн. дол. США.

Російська Федерація історично була досить вагомим зовнішньоекономічним контрагентом для України. З усього українського експорту продовольчих товарів минулого року 11,4% з них надходило до північного сусіда. Варто зазначити, що роль Російської Федерації в українському експорті продукції рослинництва була незначною, проте для окремих пунктів цей ринок був основним. До таких товарів належать абрикоси, вишні та черешні, персики (включаючи нектарини), сливи та терен (вартість їх експорту до РФ минулого року становила 4 мільйони доларів США), огірки, корнішони (10,9 млн. дол.), яблука, груші та айва (3,4 млн. дол.). Експорт цих продуктів до Росії становив 90—100% від продажів на зовнішні ринки. Від 80 до 90% експорту постачалося на російський ринок помідорів (вартість експорту до Росії минулого року — 23,0 млн. дол.) та моркви, ріпи, столових буряків, солодкого коріння, редьки, селери та аналогічних їстівних коренеплодів (3,2 млн. дол.). Також до РФ постачалось більш ніж 50% експорту таких продуктів: борошно із зерна інших зернових культур, крім пшеничного або з суміші пшениці та жита (2,6 млн. дол.), капуста головчаста, цвітна, броколі, кольрабі, листова (1,6 млн. дол.) тощо.

Міністерство економічного розвитку та торгівлі вже заявило, що оперативно відреагує на такі дії  Російської Федерації, звернувшись до СОТ. Але це більше для проформи. «Практика показує, що розгляд подібних справ триває близько 1,5 року, тож сподiватися на швидке вирішення ситуації, що склалася, не варто, — каже експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Ігор Остапчук. — Також, на жаль, збитки в подібних видах діяльності не відшкодовують». Вихід єдиний, — змінювати стратегічних партнерів. «Українські підприємства, які експортували свої товари до Російської Федерації, вже давно зрозуміли необхідність диверсифікації своїх ринків збуту, оскільки Росія перестала бути надійним партнером. Тому для галузі це не є дуже великою проблемою, але втрат можуть зазнати виробники продукції, можливості диверсифікації експорту якої обмежені», — підсумовує попередні результати російського ембарго координатор мікроекономічних досліджень агенції Agrisurvey Віталій Кордиш.