Вокзал для скількох?

Блок Петра Порошенка обрав своїм представницьким штабом у день виборів «Мистецький арсенал» — очевидно, «на фарт», адже саме тут «порошенківці» приймали гостей та журналістів під час тріумфальної для себе президентської кампанії. Щоправда, цього разу радості було значно менше...

Перше відчуття — у величезному приміщенні дуже холодно. Зігрітися можна кавою та цукерками, звісно, фірми «Рошен». Ті, хто прийшов задовго до 20-ї години, марно гаяли час. Доки не закінчилося голосування й не оголосили дані екзит-полів, нічого цікавого не відбувалося й не повідомляли. Атмосфера нагадувала очікування поїзда на вокзалі. Пасажири ще не знають, скільки буде вільних місць у вагонах і чи всі охочі помістяться, але впевнені, що потяг точно прибуде.

Чимало знайомих облич по минулих виборчих кампаніях — громадські діячі, журналісти — цього разу стали кандидатами в нардепи. У черзі по каву підходжу до колишнього голови Комітету виборців Олександра Черненка, який тепер є 21-м номером списку БПП: «Не шкодуєте, що йдете в політику?». «Скажу чесно, є відчуття ностальгії за колишньою роботою. Проте йти в депутати було обдуманим рішенням, — відповідає Черненко. — Маю плани щодо реформування виборчої системи і думаю, що у Верховній Раді це буде простіше зробити, аніж поза нею. Прийняття нового закону про вибори вважаю своїм основним обов’язком у парламенті. Знаєте, якби не мажоритарка на цих виборах, вони могли б бути ідеальними». «Цей парламент однозначно буде дієвішим за попередній», — упевнений Олександр.

Невдовзі після запрошення журналістів на фуршет голова прес-служби Президента Андрій Жигулін починає кликати представників ЗМІ вже до головної зали. «Так і знав, що фуршет потрібно робити після прес-конференції», — говорить Жигулін колезі. Причиною поспіху стало оголошення результатів екзит-полу, а також приїзд у штаб Юрія Луценка — лідера партії «Блок Петра Порошенка» — та першого номера списку БПП Віталія Кличка. На моніторах тримають канал «1+1» — приблизні відсотки, набрані партіями на виборах, готується оголосити Алла Мазур.

Журналістка, яка сидить поруч зі мною, досить скептична: «Знаєш, ця атмосфера мені нагадує передноворічну, коли всі зосереджено і схвильовано чекають, коли щось трапиться під бій курантів, але потім розуміють, що насправді нічого нового не відбувається».

Результати нарешті з’являються на моніторах. Напруга спадає, проте ненадовго. Спостерігаючи за реакцією діячів штабу Блоку Порошенка, можна зрозуміти, що «сталось не так, як гадалось». Очікуючи зі старту виборчої кампанії 30-35%, БПП, за результатами екзит-полів, отримує близько 23%, зовсім трохи випереджаючи «Народний фронт». «Чому так? Як тепер бути з претензіями Блоку Порошенка на пост Прем’єр-міністра, який заздалегідь відводили Володимирові Гройсману?» — Луценка бомбардують запитаннями.

Юрій Віталійович намагається трохи заспокоїти зал, демонструючи стрічку синьо-жовтого кольору поруч із прапорцем Євросоюзу: «Згадайте, з чого все починалося і що нам вдалося зробити. Рівно рік тому ми роздавали такі стрічки, проводячи кампанію за асоціацію з ЄС. Тепер уперше ми матимемо демократичний проєвропейський парламент. Ми на першому місці. Не важливо, скільки хто отримав, головне — це міцна коаліція, яку ми вже готові створювати. І ми не добрали кілька відсотків, які планували, лише тому, що не критикували своїх опонентів. Ми вели чесні вибори».

До виправдань долучається Віталій Кличко, який, очевидно, готувався трохи до іншого виступу: «Кампанію не можна назвати чистою. Сили, які стояли по один бік барикад, обливали одна одну брудом, а ми не піддавалися на ці провокації, от тому й отримали трохи менше».

Авторка цих рядків стояла поруч з Юрієм Луценком за три хвилини до повідомлення про дані екзит-полів і чула, як голова партії БПП жартував у вузькому колі: «Цікаво, а Яценюк мені троянди принесе?» Цим приколом Луценко пригадував вибори до парламенту 2007 року, коли він представляв «Нашу Україну-Народну самооборону» і прийшов привітати букетом троянд Юлію Тимошенко, чия «Батьківщина» випередила конкурентів по спільному електоральному полю. «Ви тоді ще казали, що обрізали всі шипи, — зазначає один зі співрозмовників. — Думаєте, Яценюк зробить таке для вас?» «Та нехай уже й так приносить. Але якщо і принесе, то, мабуть, тільки молочай», — знову сміється Луценко.

Насправді значно більше приводів для веселощів мав якраз пан Арсеній — його «Народний фронт» на фініші зробив вражаючий ривок, увімкнувши гасло «Ці вибори — вибори Прем’єр-міністра» і отримавши повне моральне право вимагати для себе перезатвердження на посаді. А от у штабі БПП після оголошення екзит-полів повисла атмосфера розчарування та невпевненості в запланованому сценарії. «Та не засмучуйся ти. Нічого, ще ж «мажоритарка» буде. Треба на неї розраховувати...» — «Та що «мажоритарка»! Що зі списками тепер робити, ось питання?» — чую в кулуарах розмову працівників штабу. Авжеж, за списковою частиною до ВР від Блоку Порошенка проходить людей на 20—25 менше, ніж очікувалося. За межею — Куніцин, Бригинець, Ірина Луценко, Карпунцов, Білозір, Зварич, Парцхаладзе... Щоправда, до декого може дійти депутатська черга, коли «порошенківці» перейдуть із парламенту на роботу в уряд.

Президент, який так і не приїхав на з’їзд свого Блоку на початку виборчої капанії, коли затверджували списки, цього разу таки спустився з небес на землю. Петро Порошенко був не надто емоційним. Чи майстерно приховував почуття?

Вибори відбулися — це вже успіх, і їх варто було б проводити лише заради того, щоб у Верховній Раді більше не було комуністів — гарант починає з таких тверджень. Щоб не було незручних моментів, ПП відразу попереджає, що питання щодо прем’єрства йому не варто ставити. «Це вирішуватиме парламент. Можу сказати лише, що «Народний фронт» — наш основний партнер», — запевняє Петро Олексійович, стомлений майже цілоденною поїздкою в зону АТО.

...Локомотив «Порошенко» помітно стишив хід після виборів Президента в травні й не витягнув таку велику купу попутників, яка «впала на хвіст», бажаючи виїхати суто на іміджі Президента. Атмосфера вокзалу в «Мистецькому арсеналі» стала ще більш очевидною. Частина пасажирів зрозуміла, що вони навряд чи кудись поїдуть, швидше, перетворяться на проводжаючих. Хоча й придбали квитки, іноді — за чималі гроші.