Що має зробити здорова нація, щоб створити сильну державу? Позбутися зайвого. 23 роки тому Україна цього не зробила. Полум’яний комуніст Леонід Кравчук, посівши посаду Президента, не провів люстрації, залишив комуністів при владі. Він діяв за радянською приказкою: «Все вокруг колхозное, все вокруг мое». Старі апаратники розпочали безпрецедентну кампанію з розкрадання державного майна. Екс-комуністичні та кримінальні елементи стали посередниками у вивезенні за кордон титану та марганцю, нафти, борошна та м’яса зі стратегічних запасів. Сформувалася справжнісінька державна мафія.
Нові українські мафіозі нічого не створювали. Все просто: вкрав у держави, вкрадене продав (бажано за кордоном), купив комп’ютери, факси чи якесь лахміття та перепродав. Це секрет появи перших мільйонів.
З цього напівзлодійського, напівноменклатурного середовища вийшли всі сьогоднішні олігархи. Кучма допустив їх до грабіжницької приватизації заводів, портів, шахт та гірничозбагачувальних комбінатів. У «помаранчевий» перiод олігархат був допущений до важелів влади. У 2010 році олігарх Янукович став Президентом.
За часів правління Тимошенко та Януковича олігархат підім’яв під себе економіку, внутрішню і навіть зовнішню політику. Майже кожен закон, прийнятий у Верховній Раді, майже кожний успіх чи неуспіх на переговорах за кордоном були замовлені тією чи іншою олігархічною групою. Одним вигідне здешевлення газу чи бензину, іншим — дорожчання. Одним треба зближення з Європою, іншим — з Росією. Ставками у мафіозних війнах були бюджет держави, престиж держави, долі мільйонів людей. Як наслідок, згідно з підрахунками Міжнародного валютного фонду, за 23 роки валовий дохід України зменшився на 24%, гірші показники тільки у Молдови. Водночас Росія збільшила цей показник на 50%, Білорусь — 110%, Польща — 120%.
Революція гідності змела наймогутніший олігархічний клан Януковича та його сімейства. Але сотні революціонерів заплатили своїм життям та здоров’ям лише за те, щоб Коломойські, Фірташі, Ахметови розв’язали нову, куди більш криваву війну за спадок «Проффесора».
Путін не сам прийшов на Україну. Його ласкаво запросили люди з мільярдними статками. За димовою завісою війни зручно викачувати нафту з державних нафтопроводів і продавати на своїх колонках, розстрілювати з гармат підприємства конкурентів… А скільки мільярдів украдено на постачанні у військо солярки, спорядження, харчів за вдесятеро завищеними цінами? Олігархам потрібна війна. Тому в армії Путіна будуть шпигуни, коридори для боєприпасів та підкріплення, свіжі бази для ремонту техніки.
Радикали, потрапивши до влади, відсторонять олігархів від влади. Як? Україна не перша зіткнулася з монополією на владу фінансово-промислових груп. На початку 20-х років найдемократичніші (з їхніх слів) Сполучені Штати Америки були нарізані, як весільний торт, Рокфеллерами, Вандербільдтами, Карнегі, Кеннеді, Морганами, Леєбами. Їм належали нафта, залізні дороги, метал, банки тощо. Біржові ігри олігархів призвели до Великої депресії. (До речі, голод в Україні недобросовісні історики проілюстрували фотографіями американського голоду часів депресії).
Коли до влади прийшов Франклін Рузвельт, він зібрав олігархів і сказав: «Досить!!!» Ніяких монополій. Надприбутки цим акулам бізнесу надавав статус монополії. Знищивши конкурентів, американські олігархи здобували можливість встановлювати свої ціни (альтернативи не було), платити робітникам таку зарплатню, яку їхні бухгалтери вважали вигідною хазяїну (а куди подінешся). Монополії тримали за горло державу, яка знижувала для монополістів податкові ставки.
Знайома ситуація? Ми платимо за газ — скільки скаже облгаз, ми платимо за тепло і світло — скільки скаже обленерго. І так в усіх галузях. Коли радикали прийдуть до влади, то Олег Ляшко збере олігархів і скаже, що монополії мають бути знищеними. Фонди кожної з монополістських структур буде розбито на кілька компаній. У разі спротиву чи спроби картельного зговору компанію-монополіста буде націоналізовано.
Американські олігархи завзято опиралися, але Рузвельт підключив весь репресивний апарат держави. Олігархи запрацювали на державу. Україна також має шанс позбавитися Пінчуків, Фірташів, Ахметових та Коломойських. Вимушені конкурувати на зовнішніх і внутрішніх ринках, вони вкладуть гроші не у створення власних армій та медіа-імперій, не у підкуп держчиновників, а у модернізацію власних підприємств. У Рузвельта вийшло. Вийде і в Ляшка.