Guten Film!, Guten «Жовтень»!

      Вісім сучасних німецьких фільмів закупила українська дистриб'юторська компанія IntWestDistribution для показу під час Тижня німецького кіно Guten Film! у Києві. З 2 по 8 вересня в кінотеатрі «Жовтень» відбудуться прем'єри відомих у Німеччині режисерів Сонке Вортманна, Ніни Гросс, Марко Кройцпантнера, П'єра Франкле, Карстена Фіблера, Вейта Хелмера та інших. Захід має потужне фінансування впливових компаній, тому серед плюсів Тижня, як запевняють організатори, — висока якість, фільми на всі смаки і порівняно низькі ціни — 12 гривень за квиток на вечірні сеанси. Родзинка Днів німецького кіно в тому, що після показу фільми випустять на відеокасетах і дисках, які можна буде придбати будь-де в Україні. А величезного шарму додає присутність німецького режисера Вейта Хелмера. Адже зазвичай дні зарубіжного кіно є трохи неповноцінними за відсутності режисерів та акторів. Цього ж разу всі, хто знає німецьку мову, зможуть одразу в залі поспілкуватися з успішним режисером.

      Вейт Хелмер відомий фільмом «Тувалу», тим самим, що взяв приз кінокритиків Гента FIPRESCI Prize, нагороди на фестивалі в Києві та Порто, приз у номінації «Кращий молодий режисер» на Баварському фестивалі та інші. Творча біографія Хелмера почалася досить химерно: в п'ятнадцять років режисер зняв перший фільм (згодом саме він переможе на фестивалі любительського кіно) і закинув його кудись на полицю до кращих часів. А потім Вейн панкував, хіпував, курив траву, чого тільки не було. І лише в 1991 році Хелмер серйозно вирішив займатися режисурою. Для цього, зрозуміло, потрібна вища освіта. Вейн вступає до Мюнхенської вищої школи фільмів та телебачення і вже через рік засновує власну кіностудію Weit Helmer-Filmproduktion у Берліні. Почав із рекламних роликів у Франції та США, потім пішли короткометражки, які займали призові місця на багатьох конкурсах. А далі — фільм «Тувалу», слава в Німеччині та поза її межами. Цього разу Хелмер привіз нову роботу «Ворота в небо» (Gate to Нeaven), або, як її ще перекладають, «Ворота в рай». Драма, яку варто порекомендувати чоловікам, коли їхні жінки однозначно заявили: «Хочу на романтичний фільм!». Російський біженець Олексій, якого грає екс-Буржуй Валерій Ніколаєв, закохався в молоду індіанку Нішу (Масумі Махійя). Дівчина мріє стати стюардесою, але поки заходить на борт літака лише прибрати салон. Гарячий росіянин звалюється на дівчину, як Боже благословення: «Ще ніколи мені не допомагали чоловіки...» — зізнається вона. За допомогою друзів Олексій привозить з Індії Нішиного сина Азіса, якого хоче відібрати у жінки її колишній чоловік. Олексій обіцяє влаштувати кохану на курси працівників аеропорту. А потім вони всі втрьох: Олексій, Ніша й Азіс — їдуть на машині, правда краденій, уперед, до нового життя. Вейн Хелмер каже, що «Ворота в небо» йому допоміг створити... власний будинок. «Я живу біля аеропорту, — пояснює режисер. — Франкфуртський аеропорт — це мікрокосмос, там живуть шістдесят тисяч людей, там є бібліотеки й церкви, є дискотеки і навіть тюрма. Я часто прислухаюся, про що говорять люди в аеропорту. Іноді спілкуюся з ними. Так я познайомився з багатьма біженцями (тільки через франкфуртський аеропорт проходять біженці зі 110 країн, з п'яти континентів), з людьми, які переховують цих біженців під терміналом... Моя історія вигадана, але все ж частка правди в ній є...» Режисер запевняє, що «Ворота в небо» — один із найкращих фільмів, які досягнули міжнародного рівня. Проте українські кінокритики, присутні на перегляді стрічки «Ворота в рай», єхидно зауважують: новизна хіба в тому, що Хелмер набрав акторів із восьми країн, композиторів — із п'яти і зробив професійну міжнародну солянку. Також відзначають неякісні звук та зйомку. А як тут не зауважити ще й те, що фільм закуповувався напряму у фірми-виробника, а не, як завжди, через Москву, проте перекладений російською. «Але на сьогодні, — зауважує директор кінотеатру «Жовтень» Людмила Горделадзе, — це все-таки найкращі фільми, які може показати наш прокатник українському глядачеві».

      «Адам і Єва» режисера Пола Гаратера — драма про ще доволі молоду сімейну пару, в якій чоловік і жінка приїлися одне одному. Звідси й сварки, і зради... Проблему вони вирішують доволі нестандартно, і заради того, певно, й треба подивитись цей фільм. Або «Дача» Карстена Феблера. Там чоловік і дружина теж не мають про що говорити одне з одним. Але за одну ніч вони переосмислюють усе своє життя, коли якось до них на дачу вриваються бандюги... Для любителів романтичних комедій — прекрасний фільм П'єра Франкле — «Почати все cпочатку». В Анни (Джулія Ріхтер) нічого не складається з її хлопцем. Життя потихеньку розвалюється, як пірамідка з кубиків. Але як може все змінити один дзвінок. Анна телефонувала подрузі, і, стандартна кіношна ситуація, помилилась номером. У результаті вона цілу ніч проговорила з чарівним незнайомцем, а під ранок зрозуміла, що не може без нього жити. В той момент, коли дівчина вирішила дати хлопцеві свій номер телефону, апарат падає додолу, зв'язок обривається. Анна не пам'ятає, який номер вона набирала, але точно знає, що не може без того чоловіка... Любителям містичного екшену — пікантна страва від М. Х. Оберга і Майкла М'єке — «Стратосферна дівчинка» — картина, в якій європейський сюжет і японський комікс «аніме» зливаються в єдине і відкривають таємниці потойбічного світу. Романтичний фільм «Літо Ольги» Ніни Гроссе — про те, як погано водитися молоденьким дівчаткам з дорослими, та ще й жонатими, чоловіками і що з того буває. Драма Марко Кройцпантнера «Після втрат» — про те, як погано бути егоїстом і, щоб побороти власний егоїзм, треба поламати собі кістки.

      Аби врахувати думку глядачів, організатори зробили цікавий хід: усім, хто прийде «на німців», вони пропонують залишити свої зауваження та відгуки на сайті компанії або ж у кінотеатрі, в книзі відгуків.