Вищий пілотаж митної справи

      Навіть важко повірити, що у Радянському Союзі ані вищих, ані хоча б якихось спеціалізованих навчальних закладів, які готували б фахівців митної справи, не існувало взагалі. Отож і працювали у цій системі всі, хто зміг сюди прилаштуватися. Тепер у незалежній Україні цю прогалину ліквідували — Академія митної служби, що базується у Дніпропетровську, недавно здійснила третій випуск фахівців. Надалі перед навчальним закладом стоять завдання ще серйозніші. Про це — розмова з ректором Академії професором Петром Падуном.

      — Петре Панфіловичу, чим все ж була викликана необхідність створення навчального закладу, без якого за Радянського Союзу спокійно обходилися?

      — Річ у тім, що у Радянському Союзі усю зовнішньоекономічну торгівлю здійснювали через відповідне міністерство. Утім відчутні зрушення сталися ще наприкінці вісімдесятих. Тодішні партійні та радянські органи заговорили про децентралізацію зовнішньоекономічної діяльності. Себто саме життя змусило робити кроки у бік демократизації та ринкових відносин. Звісно, в умовах незалежної України вони стали значно рішучішими.

      Отож цілком природно виникла проблема розширення системи митних органів. За Радянського Союзу на теренах України їх існувало не так вже й багато. Коли наша держава проголосила незалежність, то отримала у спадок двадцять митниць та сорок митних постів, розташованих на південних та західних кордонах. Працювало там загалом трохи більше двох тисяч чоловік. Нині ситуація змінилася кардинально. В Україні після проголошення незалежності було прийнято цілу низку законодавчих актів, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Це спричинило динамічне зростання інфраструктури митних органів. Стало зрозумілим, що колишня дворівнева система (митний комітет та митниці) вимогам дня вже не відповідає. Тому з метою поліпшення ефективності роботи і було прийнято рішення про створення територіальних митних управлінь.

      А в 1996 році було зроблено новий крок до вдосконалення системи. Указом Президента України митний комітет реорганізували у Державну митну службу України, а територіальні митні управління — у регіональні митниці. Певна річ, такий бурхливий розвиток цієї сфери поставив проблему підготовки кваліфікованих кадрів. Так з'явилося рішення про створення Академії митної служби України. Відповідний указ Президент України підписав 11 червня 1996 року.

      — Навчальну базу довелося створювати фактично з нуля. Викладацьких кадрів, які б мали досвід у підготовці фахівців митної справи, не було. Отож перші кроки, мабуть, далися вельми непросто...

      — Певна річ. У 1996 році розпочати навчальний рік не вдалося — було надто мало часу. Тому цю знаменну подію довелося перенести на наступний рік. Їй передувала величезна робота із забезпечення матеріально-технічної бази, розробки документації тощо. Зрештою, було прийнято 230 курсантів та слухачів за стаціонарною і заочною формами навчання. Навчатися вони почали за двома напрямами — «економіка та підприємництво» і «право».

      Викладачів на початку в нас було лише 19, серед яких — 4 доктори наук та 12 кандидатів. Сьогодні ж можна говорити про відчутні якісні зміни. Маємо 9 докторів — професорів та 60 кандидатів — доцентів. Викладачів запрошували з дніпропетровських вузів, а також з інших областей. Цьому неабияк посприяла і Державна митна служба, яка надала для іногородніх фахівців 12 службових квартир.

      — Мабуть, вдосконалювали й навчальні програми. У яких напрямах ви готуєте фахівців сьогодні?

      — Сьогодні додалося ще два факультети — організації та технології митного контролю і післядипломної освіти. Напрями підготовки фахівців також розширюються, відкриваємо нові спеціальності та спеціалізації. Приміром, останніх у нас нині нараховується дев'ять — «Правове забезпечення діяльності митних органів», «Організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил», «Фінанси в системі митних органів» тощо. Усе робиться насамперед з метою поглиблення фахової підготовки наших курсантів і слухачів. 21 кафедра, 15 навчальних та наукових лабораторій оснащені для цього всім необхідним. Хочу підкреслити, що тільки нинішнього року ми внесли серйозні корективи до навчальних планів, за якими 27 обов'язкових дисциплін читаємо для усіх семи спеціальностей. І ще близько двадцяти розраховані на вузьку спеціалізацію.

      Виходячи з цього, велику увагу приділяємо модернізації матеріально-технічної бази. Але вже нині маємо у своєму розпорядженні необхідну комп'ютерну техніку та засоби митного контролю. Зокрема, нещодавно отримали навчальний комплекс митного огляду на базі рентгенівської установки «Поліскан-4».

      Порівняно з 1997 роком відповідно у 4,7 і 2,7 раза зросла площа навчальних корпусів та гуртожитків. Цим ми неабияк завдячуємо обласній та міській владі Дніпропетровська. 

      — Говорячи про наступний навчальний рік, чи можна відзначити якісь нові особливості у діяльності Академії?

      — Скажу навіть більше — у нас відбулися грандіозні зміни. У квітні цього року Академію акредитували як вищий навчальний заклад третього рівня. Це визнання того, що фахівців ми готуємо відповідно до державних стандартів. Отож, ми суттєво поновили навчальні плани. Зокрема, вийшли з пропозиціями про надання ліцензій для підготовки на базі Академії магістрів, про дозвіл присвоювати на вченій раді звання доцента та професора, а також — створити постійну аспірантуру тощо. І цей перелік буде довгим — акредитація відкрила перед нами неабиякі можливості для серйозного вдосконалення системи підготовки фахівців митної служби.

      — Цікаво знати, чи в інших державах, що постали на теренах колишнього Радянського Союзу, теж створили подібні навчальні заклади?

      — Нас у цьому випередила Росія — аж на рік. Ще подібний заклад створили в Узбекистані, але там він чомусь має статус військового. З ними співпрацюємо за міждержавними угодами. Розвиваємо міжнародні контакти. Зокрема, співпрацюємо за програмою TACIS, встановили добрі стосунки з Францією, Польщею, Німеччиною, Словаччиною... Найближчим часом, гадаю, розпочнемо підготовку фахівців для митної системи Киргизії та Азербайджану. Від інших держав колишнього СРСР теж є пропозиції надати їм допомогу.

      — А як можна вступити до Академії митної служби?

      — Наш навчальний заклад є спеціалізованим галузевим. Тому вступити до нього можна тільки за направленням митних органів, які на місцях ведуть постійну профорієнтаційну роботу зі школами. Після попереднього відбору майбутніх абітурієнтів проводимо співбесіду. А далі — іспити. На інженерні та економічні спеціальності абітурієнти складають математику, іноземну та українську мови. Для всіх іспитів застосовуємо тільки письмову форму. На юридичний факультет замість математики передбачено іспит з основ правознавства та історії. Наш вуз є базовим з використання державної мови. Вимоги до курсантів та слухачів ставимо високі. Адже перші наші випускники за час роботи у митних органах України зарекомендували себе з найкращого боку. Отож і надалі намагатимемося тримати високу марку.