Яким ликом шитий бюджет

      Парламент знову має серйозні підстави бути незадоволеним роботою уряду. У прийнятій 26 серпня Верховною Радою постанові «Про основні напрями бюджетної політики на 2005 рік» зазначено, що Кабінет Міністрів зобов'язаний подати всі відповідні розрахунки прогнозних макропоказників ще до 15 серпня цього року. Проте цю норму уряд не виконав, що й стало предметом обговорення на консультативно-дорадчій раді з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради України. Не обминув увагою цей факт і голова парламентського Бюджетного комітету Петро Порошенко. У своєму виступі під час засідання ради він наголосив: «На кінець серпня внаслідок цих порушень Бюджетний комітет не має ніякої інформації про стан бюджету країни на 2005 рік. Тобто на сьогоднішній день ми знову опиняємося у ситуації, коли головний економічний документ країни готують у закритому режимі».

      «Нашоукраїнець» Петро Порошенко висловив переконання, що бюджет-2005 має бути обсягом понад 80 мільярдів гривень, а зведений бюджет — 100 мільярдів гривень. Ще раніше він заявив, що вважає «категорично неприйнятним» ухвалення Державного бюджету на 2005 рік до президентських виборів, оскільки після виборів відбудеться перерозподіл політичних сил у владі країни.

      Отже, висловлювання представників парламентської опозиції, до якої, як відомо, належить і заступник голови профільного комітету народний депутат Валерій Асадчев, стосовно прийняття основного економічного документа держави на 2005 рік є доволі критичними. Пан Асадчев також попереджає про можливість великих проблем при складанні цього документа. Насамперед він говорить про реальну загрозу великого дефіциту бюджету-2005 з огляду на відсутність ресурсів для забезпечення у наступному році обіцянок уряду. За словами Валерія Асадчева, передвиборчі підвищення зарплат і пенсій цього року забезпечують за рахунок перевищення плану надходжень від приватизації, тодi як у наступному році приватизаційний бум не передбачають, а постійних джерел для забезпечення такого рівня соціальних виплат не запропоновано. Крім того, народний депутат зазначив, що цьогорічні надходження від приватизації становлять приблизно 12 млрд. грн., а на наступний рік планується близько 2 млрд. грн. Щодо постійних джерел бюджетних доходів пан Асадчев зазначає, що всупереч урядовим заявам про надзвичайні темпи наповнення поточного бюджету за сім місяців його виконали лише на 50 відсотків.

      Проте Міністерство фінансів не зважає на цю критику. За повідомленням агентства УНІАН, до 15 вересня це відомство планує передати до Верховної Ради затверджений урядом проект бюджету, в якому доходну частину визначено у 70 млрд. гривень. Це при тому, що обсяг державного прямого та гарантованого боргу України (станом на 31 липня 2004 року) становив 80 мільярдів 127 мільйонів 299,01 тисячі гривень, або 15 мільярдів 72 мільйони 855,33 тисячі доларів, у тому числі державний прямий та гарантований зовнішній борг — 58 мільярдів 894 мільйонів 19,42 тисячі гривень, або 11 мільярдів 78 мільйонів 765,88 тисячі доларів. Протягом січня-липня 2004 року сума державного прямого та гарантованого боргу збільшилася на 3,35 відсотка.

      Народний депутат Євген Жовтяк, який не раз iз великою часткою іронії висловлювався з приводу боргової політики уряду Януковича, зауважує з приводу бравурних реляцій Мінфіну: «Бюджетний парадокс: гроші є — але відсутні підстави, куди їх спрямовувати. У чиновництва у регіонах руки вже зачесалися у передчутті того, що з центру ось-ось підуть на місця багатомільйонні суми». Пан Жовтяк наводить слова Прем'єр-міністра Віктора Януковича, який висловив здивування, що у країні відсутній повноцінний облік заборгованості iз зарплатні. На думку Євгена Жовтяка, цей «облік» у ті останні тижні, що лишилися перед виборами, завзято поповнюватимуть.

      Гроші «від Януковича» мали справити належний вплив на виборця. Тож у регіонах, зауважує народний депутат, гарячково складатимуть списки тих, кому працедавець заборгував зарплатню. Хто потрапить у ці списки, на підставі яких документів і чи не опиняться там ті, хто не має до цього жодного відношення — вирішувати чиновникам. Не потрібно буде математичної моделі, аби показати, що ці кошти «від Януковича» будуть спрямовані передусім у ті регіони, де вони потенційно зможуть справити вплив на електоральні симпатії виборців. Народний депутат висловив припущення, що при цьому траплятимуться випадки корупції та розбазарювання коштів. Це, як підкреслює народний депутат, приклад, як «проїдаються» приватизаційні кошти, які мали б бути спрямовані або на погашення основної суми держборгу, або на інвестиції. Так, ці борги із зарплати обов'язково мають бути повернуті, однак, як наголошує народний депутат, йдеться не про борги держави, а про борги комерційних підприємств та наслідки т.з. господарювання окремих директорів, багато хто з яких фактично привласнив кошти, які свого часу мали піти на виплату зарплати.

      Ще одне болюче для бюджету-2004 питання — повернення простроченого податку на додану вартість (ПДВ). Євген Жовтяк висловлює припущення, що на початку вересня Державна податкова адміністрація оприлюднить тріумфаторську реляцію про те, наскільки разюче зменшилися суми простроченого ПДВ, заявленого платниками податку до відшкодування. Перший такий ейфористичний звіт оприлюднили податківцi за підсумками липня, коли було оголошено (цитата з прес-конференції першого віце-прем'єра Миколи Азарова), що «сума невідшкодованого податку на додану вартість (ПДВ) у липні цього року зменшилася на 1,7 млрд. грн., зокрема простроченого ПДВ — на 627 млн. грн».

      Народний депутат не помилився. І справді, у ДПА нещодавно заявили, що розпочинається безпосереднє впровадження програми підвищення ефективності справляння ПДВ. Нова методологія, в якій, мовляв, органічно поєднані наука та практика, відпрацьована в ході реалізації пілотних проектів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Київській областях та Києві, і з 1 вересня цього року вона вже набуває загальнодержавного розповсюдження. А до 1 січня наступного року, як було зазначено у стінах цього відомства, паралельно функціонуватимуть дві методики адміністрування ПДВ — стара, яку застосовували до указу Президента, та нова.

      Однак Євген Жовтяк не в захваті від такого «прогресу». «Уже в липні, а особливо в серпні я, як народний депутат, почав отримувати від підприємців, які зареєстровані в моєму виборчому окрузі, дивні сигнали», — повідомляє «нашоукраїнець». Якщо їх узагальнити, вимальовується загадкова картина. Підприємці стверджували, що не лише податкові інспектори, а й чиновники вищого рангу під час особистого візиту просили їх, а потім вимагали в достатньо ультимативній формі, аби ті усвідомлено визнали свої «помилки» в декларації ПДВ за минулі податкові періоди. Під тиском такі помилки було «визнано» — і обіцяно, що, коли ситуація «стабілізується», можна буде заднім числом зазначити справжні суми. Таким чином, шляхом визнання неіснуючих «помилок» лише по кількох підприємствах було зменшено суми заявлених до відшкодування ПДВ на мільйони гривень. Коли ж колеги-депутати почали розповідати про схожі історії в інших регіонах України, то стало зрозумілим, що має місце цілеспрямована кампанія, метою якої є пустити пилюку в очі і прозвітувати про разючі успіхи нового-старого керівництва ДПА.Нагадаємо, того самого відомства, яке так забезпечує більшу частину доходів бюджету.