Аксіому про надважливість для власного здоров’я здорового харчування знають усі. Проте втілювати її у життя не всі поспішають — бо клопітно. Скажімо, щоб влаштувати вдома виробництво смачного йогурту без будь-яких некорисних консервантів і фарбників, потрібно щоразу щонайменше мати молоко і закваску. Квасити можна старим способом — у термосі чи каструлі, закутуючи їх, або духовці. А можна ставити спеціальні порційні баночки із заготовкою у сучасну йогуртницю. І не обов’язково мати супердорогий пристрій за тисячу-півтори гривень. Дослідження цього сегменту побутової техніки у діапазоні цін від 285 грн. до 600 грн., яке провели спеціалісти Центру експертиз «Тест», засвідчили: для облаштування господинями на кухні власного міні-молокозаводу вони годяться. Хоча кожна з шести протестованих йогуртниць різниться не лише за ціною.
Експерти відразу наголошують: якісний домашній йогурт можна приготувати лише з якісного молока, в якому немає сторонніх речовин (соди, антибіотиків) і мікроорганізмів, які можуть загальмувати дію закваски. Візуально визначити наявність цих «шкідників», зрозуміло, неможливо. Тому найліпший варіант — якщо йдеться про магазинне молоко — довіряти продукції перевірених виробників. Господині, які роблять домашній йогурт, використовують, зокрема, «Яготинське» і «Білу лінію». Щоб бути упевненим, що в молоці немає небажаних мікроорганізмів, можна використовувати стерилізоване або ультрапастеризоване молоко, де їх не може бути апріорі. Пастеризоване молоко, а тим більше так зване сире (домашнє, базарне) слід попередньо прокип’ятити. Але не варто забувати, що потім таке молоко треба охолодити до близько 40 градусів, щоб не зварити живу закваску.
Якісною і свіжою має бути і закваска. Термін придатності сухих заквасок, як правило — рік. Утім коли він добігає кінця і за цей час могли бути порушені умови зберігання — активність чудодійного порошку може знизитися. У результаті — молоко взагалі може не скваситися, тобто просто не матимемо йогурту. Жива закваска взагалі примхлива: кинеш її у холодне молоко, буде довго «прокидатися»; у гарячому — звариться. Оптимальна температура для сквашування молока — 37-40 градусів. Такий постійний температурний режим і має забезпечити йогуртниця.
Експерти перевірили, як справляються з основним завданням шість йогуртниць, які придбали в наших магазинах: Bomann JM 1025CB, Clatronic JM 3344, йогуртниця-термос Hilton JM 3801Оrange (виробники цих зразків на їхніх упакуваннях не були вказані); китайські МoulinexDJC141,Orion OR YM 01 (Оріон Китай Лтд. для Оріон Електронікс (Угорщина)) та Steba JM 1 (для Steba (Німеччина)).
Варто відразу зазначити, що Hilton (246 грн.) — це йогуртниця, яка працює, як термос, на гарячій водяній бані. Отже, окрім температури молока, треба ще періодично контролювати температуру води, яку заливаєш у пристрій. Надто гарячою можна знищити живу закваску. А під дією холодної вона також не спрацює.
Щоб перевірити, як кожна з йогуртниць утримує тепло, щогодини впродовж десяти годин заміряли її показники. Тільки в неелектричній Hilton відбулося зниження через 10 годин до 30,2 градуса із початкових 40 градусів. У решти температура трималася у межах від 38 до 46 градусів, створюючи сприятливе для молочнокислих бактерій середовище.
У всіх йогуртницях упродовж 8 годин готували йогурт з однакового молока («Селянське особливе» питне суперпастеризоване 2,5% жирності, ТОВ «Люстдорф», м. Іллінці Вінницької обл.) й однакових заквасок (Vivo Йогурт, Державне дослідне підприємство Інституту продовольчих ресурсів НААН, м. Київ). В усіх йогуртах у результаті мали не менше 1х107 КОЕ в 1 г молочнокислих бактерій. Ці показники свідчать про те, що всі ці йогурти — «живі», найкорисніші. До речі, майже найвищий показник — 8х107 КОЕ в 1 г був у йогурті з Hilton; 9х107 КОЕ в 1 г — із Bomann; по 5х107 КОЕ в 1г — із Мoulinex та Steba; 3х107 КОЕ в 1 г — з Orion; 2х107 КОЕ в 1 г — із Clatronic.
За результатами тестування відмінниками стали йогуртниці Bomann (347 грн на момент закупки), Clatronic (343 грн.), Мoulinex (600 грн.), Orion (285 грн.) і Steba (443 грн.).
Варто зазначити, що готувати вдома йогурти, якщо немає домашнього молока зі свого господарства, — справа досить затратна, грошей (у сумі з закваскою) доведеться викласти приблизно стільки ж, як і за якісні магазинні. Але перевага продукту власного приготування очевидна: у склянці не матимете фарбників-стабілізаторів-ароматизаторів, які не додають здоров’я.
Приготувати смачний і корисний живий йогурт можна у порівняно недорогій йогуртниці.
Експерти перевірили 7 зразків йогурту вітчизняних виробників: без наповнювача (термостатний) — «Добряна» (кругла пластикова упаковка, 230 г, для ДП «Мілкіленд-Україна», «Чернігівський молокозавод»), шість — із полуничним смаком: «Живинка» (пластикова прямокутна ємність, 115 г, «ДанонДнепр», м. Херсон), у пластикових пляшках «Чудо» (350 г, «Вімм-Білль-ДаннУкраіна», м. Вишневе Київської обл.), «Простоквашино» (Закваска «Болгарська рецептура», 900 г, для «Данон», «Кременчуцький міськмолокозавод» Полтавської обл.), «Активія» (290 г, «ДанонДнепр», м. Херсон), «Дольче» («Фруктовая корзина», 300 г, для «Лакталіс-Україна», «Молочний Дім», м. Павлоград Дніпропетровської області) та «Добряна» (290 г, для ДП «Мілкіленд-Україна», філія «Сумський молочний завод», ДП «Аромат»).
Висновки втішні. Уся перевірена продукція виготовлена винятково з молочних жирів. Синтетичних замінників цукру не знайшли у жодному зі зразків. Не знайшли і синтетичних фарбників. Рожевий колір полуниці йогуртам надає натуральний фарбник кармін. Виробники на упакуванні детально інформують про склад інгредієнтів продукції. Вміст крохмалю задекларували 6 виробників. У «Добряни» він не заявлений і не знайдений.
Вітчизняні виробники навчилися робити якісні живі йогурти, які можуть зберігатися у середньому два тижні.
Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>
У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>
Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>
У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>
Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>
Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>
