Тиждень на роздуми

Позавчора пізно вночі у Брюсселі відбулася чергова тристороння зустріч між керівництвом енергетичного комплексу України, Росії, також нашими європейськими посередниками. Мета зустрічі — усунути всі протиріччя і таки відновити постачання до нашої держави російського енергоносія. Чуда у Бельгії, втім, не сталося: офіційна Москва продовжувала старанно гнути свою лінію, не бажаючи йти на компроміси. Тож реальних домовленостей не досягли.

Не можуть, бо дуже не хочуть!

Утiм і відмови від попередніх домовленостей також не послідувало: діалог, хоча й у тристоронньому форматі, але таки триває. А завершитися він має через тиждень, 29 жовтня. Саме наступної середи і має бути підписано угоду, яка знову дозволить відкрити кран на російському газогоні.

Але трапиться це лише в одному випадку: якщо сторони за неповних сім днів зуміють подолати доволі багато суперечностей. Єдиний пункт, який не викликав жодних заперечень, — це ціна. Росія готова продавати нам свій стратегічний енергоносій за 385 доларів за тисячу кубів, а Україна, відповідно, купувати. А от щодо механізмів, які гарантують таку вартість, виникли розбіжності. Так, Київ вимагає: компромісна ціна не може бути змінена в будь-який момент у Москві. Цю ж тезу підтримує і європейський віце-президент з енергетики Гюнтер Еттiнгер. А тому до початку відновлення енергопостачання, на пропозицію України та Європи, треба було би підписати юридичний документ.

Москва ж категорично проти того, аби брати на себе хоч якісь чітко сформульовані зобов’язання. «Російська сторона діятиме у межах існуючих нині контрактів, — охолодив співрозмовників міністр енергетики РФ Олександр Новак. — Які передбачають знижку у 100 доларів за рахунок скасування мита урядом Росії. Ми готові таку знижку надати». Звідси випливає перша і головна небезпека: легко надавши «знижку», Росія так само просто може її скасувати. Цей урок ми вже проходили у лютому, коли втік Янукович, а у нас украли частину території.

Відмовляючись діяти у правовій площині, Росія аргументує свою позицію так: поки триває розгляд українського позову у Стокгольмському арбітражі, сторони не можуть вносити змін до діючого нині контракту. Але українська делегація знайшла вихід. «Ми запропонували, аби «Нафтогаз» та «Газпром» разом звернулися до арбітражу із заявою про отримання роз’яснення від суду, що тимчасова угода між сторонами не впливатиме на рішення арбітражу щодо взаємних позовів, — сказав міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан. — А якщо «Газпром» не хоче, то «Нафтогаз» сам звернеться із такою заявою».

Про настрої профільного міністра яскраво свідчить його пряма цитата. «Мене надзвичайно дивує, коли міністр енергетики РФ каже: «Підпишіть документ, який не має юридичної сили», — сказав Продан.

А звідки гроші?

Другою перешкодою для відновлення співпраці є українська заборгованість за спожитий газ. Як відомо, Москва дуже жорстко ставить питання погашення боргу, і Київ вирішив піти назустріч нашим постачальникам. Саме на необхідності термінової оплати наголошував і наш посередник — Європа. «До того моменту, коли почнуться поставки газу, «Нафтогаз» зобов’язується, незважаючи на процес в арбітражі, до кінця жовтня оплатити 1,45 млрд. доларів як сплату боргу за листопад-грудень 2013 року, — сказав Еттiнгер. — І «Нафтогаз» заявив, що готовий до кінця року виплатити другу суму 1,65 млрд. доларів, що разом становитиме 3,1 млрд. доларів. І разом буде покрито або левову частку боргу, про який ведуться суперечки, або й повністю покриють його».

Ці цифри не нові. Спочатку вони пролунали у двосторонніх домовленостях Порошенка і Путіна, а потім наявність коштів для цієї трансакції підтвердив український Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Але Москва раптом вирішила, що така надмірна поступливість України їм нецікава. І вирішила вчергове закрутити свої гайки. «Україна не підтвердила джерела фінансування додаткових закупівель газу, — сказав Новак. — Тут має бути проведена детальніша робота із пошуку цих коштів, і Єврокомісія має допомогти Україні». Тобто до процесу, на думку Росії, треба залучити МВФ чи великі європейські банки.

Ще одна умова Москви, на яку врешті-решт погодився Київ, — закупівля газу на умовах передоплати. Про це рішення вчора заявив Юрій Продан. «Але механізму, за яким це буде здійснюватися, нині не існує, — сказав міністр. — Із цього питання ми ведемо консультації з Єврокомісією». Гюнтер Еттiнгер запропонував: посередником у двосторонніх постачаннях газу між Україною та Росією може виступити Європа. «Ми запропонували: якщо «Нафтогаз» не зможе платити, тоді європейська газова компанія могла би викупити цей газ у ролі посередника і потім продати його «Нафтогазу», — сказав єврокомісар.

«А реверс ми душили, душили — і душити будемо!»

Натомість Київ категорично вимагає усунути з нових умов для постачання російського газу одіозний принцип «бери або плати», який з’явився у двосторонньому контракті у 2009 році, підписаному за наполяганням Юлії Тимошенко. Нагадаємо, це означає, що Україна зобов’язується купувати у «Газпрому» певну мінімальну кількість газу — і знижувати цю планку вона не може. А якщо обумовлений раніше обсяг раптом виявиться завеликим і ми купимо менше газу, то все одно будемо змушені заплатити за весь обсяг, що прописаний у контракті.

«До кінця березня принцип «бери або плати» застосовуватися не може, — сказав Гюнтер Еттiнгер. — Це означає, що українська сторона сама визначає, які обсяги енергоносія вона буде замовляти». Погодитися на цю пропозицію росіяни поки не поспішають. За словами єврокомісара, Україна може придбати приблизно 4 млрд. кубометрів російського «блакитного палива», але остаточного рішення ще немає. «Зі свого боку, ми впродовж п’яти днів з’ясуємо питання, які саме обсяги газу цьогоріч можуть бути замовлені і скільки може бути оплачено», — сказав Еттiнгер.

Європа також запропонувала, аби кошти, які заробляє «Нафтогаз» за транзит російського палива, могли бути використані за оплату тимчасових поставок газу до України. Міністр Новак таку пропозицію відхилив. «Ми думали про це. Голова «Газпрому» підтвердив, що ці кошти надходитимуть на рахунки «Нафтогазу». Взаємозаліку не буде, тільки грошові перехунки», — сказав посадовець.

Але найголовніше, що Росія продовжує вважати реверсні постачання російського газу до України незаконними. «Контракти такого не передбачають, юридичної бази немає, — сказав Олександр Новак. — Як ви знаєте, реверс із Словаччини і Польщі продовжується. Російська Федерація вивчає це питання з правової точки зору, і у найближчий час ми вирішимо, що можна з цим робити».