«Розробку високоточної зброї на «Південмаші» згорнули за декілька місяців до російської агресії»

22.10.2014
«Розробку високоточної зброї на «Південмаші» згорнули за декілька місяців до російської агресії»

Для «Південмашу» настали непрості часи. (з сайта nkau.gov.ua.)

Працівники легендарного дніпропетровського виробничого об’єднання «Південний машинобудівний завод» б’ють на сполох. У листі на адресу керівництва України вони заявляють про кризову ситуацію, що склалася на підприємстві. Чи не найголовнішою причиною цього вони називають різке погіршення взаємин iз Росією, замовлення з теренів якої часом доходили до 80 відсотків від загального обсягу виробництва.

Заробітну плату на «Південмаші» нині видають більш ніж скромними частинами — по 7%. Попри те, що вона часто-густо майже символічна, то ще й борг по ній складає кілька місяців. Від такої ситуації потерпають десятки тисяч працівників і на численних інших українських підприємствах, що є партнерами «Південмашу». Навіть екс-Президент України Леонід Кучма сьогоднішню ситуацію на своєму рідному заводі порівняв iз XIX століттям.

При цьому у підприємства, здавалося б, на світових ринках є незаперечний карт-бланш — продукція, яку тут виробляють, помітно дешевша за зарубіжні аналоги. При цьому жодна з багатообіцяючих програм iз 2009 року, коли ситуацію на «Південмаші» визнали кризовою, так і не запрацювала. Навіть розробку високоточної зброї, у якій було задіяне і дніпропетровське підприємство, за дивним збігом обставин, згорнули за декілька місяців до початку російської агресії.

«Ми не розуміємо, чому зараз, коли Україна воює, не відновлено розробку і не розпочато підготовку до виробництва у рамках старих оборонних проектів? Чому в нас немає ніякої роботи у рамках державного замовлення?» — запитують працівники заводу у вищезгаданому листі.

Водночас вихід із ситуації, вважають на підприємстві, є. Це і переорієнтація заводу на нові ринки збуту, і зміна асортименту продукції, в тому числі й за рахунок державного оборонного замовлення. «Нам не потрібна милостиня і ми не жебраки, — наголошують у листі «південмашівці». — Багато років ми сплачували сотні мільйонів податків у бюджети всіх рівнів, були надійним і стабільним постачальником валюти. І тепер, коли у підприємства виникли проблеми, спричинені об’єктивними чинниками, ми потребуємо не незворотної допомоги, а інвестицій, що повернуться сторицею».

Тривожні перспективи вимальовуються і на ще одному великому підприємстві авіагалузі — дніпропетровському агрегатному заводі. Продукцію до Росії, що складає до 60 відсотків загальних обсягів виробництва, вже місяць не відвантажують. А на українські замовлення у необхідних для нормального функціонування підприємства обсягах сподіватися не доводиться, бо наша держава випускає один-два літаки на рік. І хоч на сьогодні агрегатники забезпечені роботою на 100 відсотків завдяки отриманій попередній оплаті і закупленому матеріалу, вони усвідомлюють, що від такого вдаваного благополуччя завтра і сліду може не залишитися.