Люстрація: перші результати

З кінця жовтня в Україні почнеться так звана «трудова люстрація». Зі своїх посад мають бути звільнені всі ті, хто обіймав керівні посади у державних органах влади та силових структурах за режиму Януковича. Це — вимога Закону «Про очищення влади», який 15 жовтня набув чинності.

Україна запізнилася з люстрацією років на 20. Адже ретельне очищення влади треба було проводити на початку 90-х, як це зробили країни так званого соцтабору — Польща, Чехія та інші. Цим державам важливо було викорінити з влади усілякі нагадування про роки панування комунізму та його поплічників. Це дало поштовх швидкому розвитку цих держав. Саме тому Польща і Чехія сьогодні — члени Європейського Союзу, а Україна залишилася далеко позаду цивілізованих країн.

Другий шанс провести масове очищення влади наша країна отримала після Помаранчевої революції. Тему люстрації тоді порушував лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок, який, починаючи з 2005 року, кілька разів подавав до Верховної Ради законопроекти про очищення влади. У них, зокрема, передбачалася люстрація усіх колишніх керівників Компартії СРСР та КДБ. Але жодного разу в парламенті не знайшлося голосів для ухвалення люстраційних проектів. Тож шанс знову було втрачено.

Зараз, після Революції гідності, ця тема знову стала актуальною. Власне, очищення влади від корумпованих політиків та зрадників України було серед головних вимог Майдану. Створення Люстраційного комітету, до роботи якого долучилися і активісти, і досвідчені у питаннях люстрації парламентарії, у тому числі від «Свободи», допомогло зрушити справу з мертвої точки.

Проте цей процес усе одно йшов дуже важко, постійно наражаючись на протидію депутатів. Очевидно, вони відчували, що норми законопроекту безпосередньо торкнуться їх самих. Адже цим документом забороняється обіймати високі державні посади на 10 років тим, хто мав владні повноваження за президентства Януковича, хто причетний до розгону Майдану. І хто за радянських часів обіймав керівні посади у Компартії, КДБ та комсомольській організації. Тож як, наприклад, голосувати за цей законопроект колишньому комсомольцю Сергію Тігіпку? Чи представникам Партії регіонів, які безпосередньо причетні до кривавих подій на Майдані?

Саме тому законопроект «Про очищення влади» так важко проходив через парламент. Для його ухвалення знадобився тиск активістів та застосування «важкої артилерії» у вигляді запалених шин під стінами парламенту. Так, далеко не з першої спроби він був ухвалений у першому читанні в серпні. А вцілому — знову з третьої спроби — лише за місяць, 16 вересня. Під час голосування на табло висвітилося 231. Це переважна більшість депутатів iз «Батьківщини» та «УДАРу», стовідсотковий склад фракції «Свобода», частина позафракційних та кілька парламентаріїв iз Партії регіонів.

Після підпису президента та опублікування тексту закону в державних ЗМІ ніщо не заважає починати застосовувати його норми на практиці. Власне, перевірка вже йде повним ходом. Так, iз Мінекології згідно iз законом 16 жовтня було звільнено трьох високопосадовців — голову Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимира Холошу, голову та першого заступника Державного агентства водних ресурсів України Василя Сташука та Михайла Яцюка. Відповідні подання у день набуття чинності закону вніс глава відомства, представник ВО «Свобода» Андрій Мохник. За його словами, керівництво його політичної сили наголошує на невідкладному виконанні Закону «Про очищення влади», тому міністри, що її представляють, мають поквапитися.

«У всіх структурах, якими керують представники «Свободи» — міністерства, облдержадміністрації, райдержадміністрації, — розпочинається робота щодо виявлення потенційних кандидатів на проходження люстрації. Якщо люстрацію не пройдуть керівники, яких звільняє і призначає уряд, — ми запропонуємо відповідні подання у Кабінет Міністрів на звільнення, а те, що буде в нашій компетенції, ми зробимо самі. Вважаємо такий крок важливим та необхідним, бо бачимо нині певне бажання сховати закон у довгу шухляду, а «регіонали» і комуністи вже заявляють про Конституційне подання, яке вони скеровуватимуть у нелюстрований Конституційний Суд. Вважаємо, що на виконання суспільного запиту потрібна лише політична воля установ і організацій. Суспільство має побачити, яким чином здійснюється люстрація», — зазначив Андрій Мохник.

Очевидно, зволікати зі звільненнями не стануть і в Мінагрополітики та продовольства, яке очолює ще один «свободівець» Ігор Швайка.

Наразі Україна має унікальний шанс провести справжню, а не бутафорську люстрацію. І він, мабуть, останній. Бо людям увірвався терпець. На що здатен народ, доведений до відчаю корумпованими та безсовісними чиновниками, добре показав Майдан. А що відбувається, коли навіть після Революції гідності одіозні персонажі продовжують пориватися до влади, яскраво продемонструвала «сміттєва люстрація». Тож, якщо Закон «Про очищення влади» не запрацює на повну силу, горе-політиків будуть знаходити у сміттєвих баках. У найкращому випадку — покаліченими. Про гірші варіанти краще й не замислюватися.