Володимир Хоменко: «ЗАСТУП» обстоюватиме інтереси українського села перед Європою»

16.10.2014
Володимир Хоменко: «ЗАСТУП» обстоюватиме інтереси українського села перед Європою»

Володимир Хоменко.

Уперше за останнє десятиліття у Брюсселі не тільки на політичному, а й на фаховому рівні було порушено тему перспектив української аграрної галузі під час євроінтеграції. Міжнародна конференція «Європейський аграрний діалог», яка відбулася у Брюсселі 7-8 жовтня 2014 року з ініціативи політичної партії «ЗАСТУП», стала вагомим кроком до предметного розв’язання питань українських аграріїв, пов’язаних з євроінтеграцією. У заході взяли участь депутати Європарламенту, представники аграрних асоціацій країн ЄС та лідери політичної партії «Всеукраїнське аграрне об’єднання «ЗАСТУП». Про що домовилися фахівці, успішний досвід яких країн допоможе відродити вітчизняний агросектор, як перевести «контакти в реальні контракти», — розповів член української делегації та один із лідерів партії «ЗАСТУП» Володимир Хоменко.

— Володимире Миколайовичу, з якою метою партія «ЗАСТУП» виступила ініціатором «Європейського аграрного діалогу» у Брюсселі?

— Європейський шлях є болючим питанням для українського суспільства. Аграрії не розуміють плюсів відкритого європейського ринку й бояться конкуренції, а селяни занепокоєні, що їм заборонять подвірний забій худоби, не дозволять реалізовувати молоко тощо. Зрозумілим є одне: основа європейських цінностей — це якість життя. Тобто, насамперед від входження до Європи виграє український споживач. А захищати селян та аграріїв комусь потрібно. Партія «ЗАСТУП» бачить три складники. По-перше, необхідно використати позитивний досвід країн Європи. По-друге, потрібно підготувати ринок сільгосппродукції України до високих європейських стандартів. По-третє, варто відверто сказати Європі: ми не готові жертвувати українським селом і хліборобом, це для нас більше, ніж просто територія, на якій вирощується аграрна продукція. Село для України — це основа національної культури й фундамент ментальності. До підписання економічної частини є майже рік, тому потрібна велика аналітична та просвітницька робота й широке обговорення. Для цього ми й розпочали «Європейський аграрний діалог».

— Окрім європейських політиків, чи спілкувалася українська делегація безпосередньо з представниками агроринку Європи?

— Ми зустрілися з головою Європейської спілки аграріїв Copa-Cogeca. Ця організація об’єднала 13 млн. фермерів і 38 сільгоспкооперативів. Її представники запевнили нас, що готові допомагати українським фермерам в адаптації вітчизняної сільгосппродукції до стандартів ЄС. Дуже корисним було спілкування з польськими партнерами. Вони зазначили, що в Польщі є кооперативні банки, які забезпечують доступність капіталу для агробізнесу. Тобто це той досвід, який ми можемо втілити у життя в Україні. І партія «ЗАСТУП» буде домагатися, щоб і українські селяни одержали доступ до дешевих довгострокових кредитів.

— Лідери «ЗАСТУПу» неодноразово заявляли, що українська політсила співпрацюватиме з Польською селянською партією. У Брюсселі вам вдалося зустрітися з представником цієї партії — Анджеєм Грибжем. Про що спілкувалися?

— Анджей Грибж зауважив, що поява партії «ЗАСТУП», яка стала на захист українських фермерів і селян, є добрим знаком для відродження агросектору та сільських територій. Він зазначив, що проведення відповідних реформ, створення комфортних умов для життя людей і грамотне аграрне лобі стали підставою для повернення поляків із міста в село. Тепер 38% населення Польщі живуть у сільській місцевості. Також він підкреслив ефективність сімейних агровиробництв у Польщі й зазначив, що їхній статус прописано навіть у Конституції. Ми вважаємо, що це може бути реалізовано і в Україні.

— Досвід яких iще європейських країн може бути корисним для України?

— Нам сподобалася модель, яку запровадила Литва в реформуванні місцевого самоврядування. Спочатку тамтешні політики вирішили, що треба надати більше влади селам. Але справи не пішли. Тоді більше повноважень надали районам, бо зрозуміли, що насамперед має бути конкурентне середовище. Коли вони врахували свої литовські особливості, то побачили, що від управління громадами залежать і їхні прибутки. Я вважаю, що ця методика розподілу коштів між бюджетами різних рівнів може підійти і нам. «ЗАСТУП» пропонує організувати обговорення цього проекту безпосередньо на рівні громад, а потім лобіюватиме їхню позицію на державному рівні.

— На вашу думку, чи зацікавлені європейці співпрацювати з українськими сільгоспвиробниками?

— Ми відчуваємо підтримку з боку Європи через війну на сході України. Але наші європейські партнери кажуть, що рух має бути двостороннім: необхідно лобіювати інтереси України — не тільки на рівні держави, а й серед асоціацій, політичних сил, які готові бути захисниками інтересів нашої держави, зокрема, і в агросекторі.Європейські колеги зазначили, що головне, «аби контакти переросли в контракти». І ми переконані, що саме так і станеться. Адже зацікавленість Україною величезна, бо всі розуміють, що в нашої країни значний аграрний потенціал, а в умовах постійного зростання світового попиту на продукти харчування це надзвичайно перспективно.