Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
На 245-річчя від дня народження Івана Котляревського його портрет викупили у колекціонера і передали у полтавський музей. (автора.)
У День художника полтавському літературно-меморіальному музею Івана Котляревського подарували портрет Івана Котляревського, виконаний художником Іваном Філоновим, який пішов за межу у 1983 році.
Керівник Київської студії мистецьких ініціатив Олександр Михайленко та його однодумці з Полтави — представники приватної фірми «Технікс», викупили картину в колекціонера. І до круглої дати — 245-річчя від дня народження Івана Котляревського — передали її в постійну експозицію музею.
У 60-х роках минулого століття виходили книги творів Івана Котляревського, у яких був поміщений саме цей його портрет роботи Івана Філонова. Цікава доля цього художника. Він народився 1917 року в Красноярському краї, художню освіту ж здобув у Харкові. Навчався за спеціальністю «графіка», а його вчителями були відомі українські художники Василь Касіян, Василь Мироненко, Йосип Дайц. Так росіянин Іван Філонов сформувався як знаний український графік (до речі, був одружений з полтавкою — на жаль, сім’я була бездітною). Художник залишив солідну творчу спадщину: ілюстрації до творів Михайла Коцюбинського, Тараса Шевченка, він малював портрети Володимира Короленка й Івана Котляревського — останній, як тепер зрозуміло, осів у збірці одного з колекціонерів.
Прижиттєвих портретів Івана Котляревського не збереглося. Єдиний портрет після смерті письменника пересилали до Харкова, бо почали видавати його твори і потрібна була літографія, — та й загубили. Приятель Тараса Шевченка — художник Михайло Башилов — у 1842 році створив свою гравюру на камені (вона була опублікована в журналі «Молодик» у 1844 році), і цей образ Івана Котляревського хронологічно найближчий до письменника. А всі інші митці, які зображували його пізніше, вже створювали такий собі образ класика української літератури — індивідуалізація рис обличчя поступово зникала.
«Робота ж Івана Філонова якраз і цінна тим, що він намагався відійти від образа увічненого класика і зрозуміти, яким же був Котляревський насправді», — характеризує портрет провідний науковий співробітник музею Євгенія Стороха. І додає, що «художник-графік зображує людину розумового складу, у котрої на обличчі застигла думка, а в усьому образі простежується вишуканість, витонченість, аристократичність».
Це не єдиний індивідуалізований портрет Котляревського. Дуже цікавий портрет Івана Петровича створений художником Анатолієм Базилевичем. Портрет руки Леонтія Коштелянчука, який зберiгається у світлиці хати-музею Івана Котляревського, близький до отого Башиловського і в іконографії Котляревського вважається найкращим. У 20-х роках ХХ століття в Західній Україні працював художник Осип Сорохтей, так у нього взагалі неймовірний портрет нашого видатного земляка — творця української літературної мови. Але фактично яким був насправді Іван Котляревський, ми не знаємо.
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>
Понад 2500 мов існує у світі й більшість з них є рідкісними. Деякі мови нескладно вивчити іноземцям. Проста граматика та невелика кількість правил роблять доступними для вивчення такі мови, як англійська, іспанська та німецька. >>
Сьогодні, 20 лютого, минає 138 років від дня народження визначного представника української музичної культури XX століття Василя Барвінського — композитора, піаніста, музичного критика, педагога, диригента, організатора музичного життя. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>