Або змінимося, або...

16.10.2014
Або змінимося, або...

Українська економiка почала входити у затяжне пiке: полiт донизу триватиме щонайменше два роки.

Українська економіка перебуває у коматозному стані. Вести мову про вихід із кризи нині взагалі недоречно: мова йде лише про можливу глибину нашого падіння. Втім аналітики зауважують: «перезавантаження» у господарській сфері на тлі воєнних дій — чудова нагода здійснити так давно необхідні нам економічні реформи. Влада ж, як це було завжди, поспішає не надто активно.

2014-й: буде просто погано...

Вітчизняні та зарубіжні експерти дають доволі різні оцінки, наскільки сильно впаде цьогоріч наш внутрішній валовий продукт. Найоптимістичніша точка зору нашого головного кредитора — Міжнародного валютного фонду. На відміну від інших експертів, аналітики МВФ не переглядали свій попередній прогноз падіння нашого ВВП, — 6,5%. При цьому, на їхню думку, інфляція в Україні на кінець року становитиме 11,4%, а безробіття — десять відсотків.

Президент Європейського банку реконструкції і розвитку Сума Чакрабарті налаштований песимістичніше. «У нинішньому році економіка України «стиснеться» на 9%, — заявив він. І додав: український бюджет перебуває у стані екстраординарної напруги.

Національний банк України стверджує: ВВП обвалиться на 8,3%. Вітчизняний економіст Володимир Головка каже, що орієнтуватися треба щонайменше на падіння у 9%, але з висоти сьогоднішнього дня буде, найімовірніше, усі 10%. І це ще буде добре! «На сході — війна, заводи стоять, продукція не відвантажується, послуги не надаються, — констатує він. — Тож падіння може становити і всі 15%». Песимістично налаштований і екс-міністр економіки Володимир Лановий. «Внутрішній валовий продукт у нинішньому році впаде на 13-14%, — сказав він. — При цьому це падіння буде довготерміновим, не таким, як у 2008 році».

Свою точку зору Лановий пояснює падінням ринків збуту. «Українські виробники вже не можуть продавати свою сировину на експорт у тих кількостях, що раніше, — сказав він. — Тих ринків, які ми мали у 2005-2006 роках, уже немає. Головна причина — «піднявся» Китай і заволодів ринками Азії, «піднялися» Індія і Бразилія».

2015-й: без ілюзій

Міжнародний валютний фонд, який, схоже, вірить у нас найбільше, вважає, що у наступному, 2015 році, український ВВП зросте! Хоча на крихітний один відсоток, але це буде плюс, а не мінус. Інфляція при цьому трохи розженеться — до 14%, а безробіття, навпаки, зменшиться до 9,8%. «Українська криза посилюється падінням промвиробництва та експорту, — стверджують у МВФ. — Ділова активність, ймовірно, знижуватиметься у відповідь на макроекономічні виклики. Водночас виконання узгодженої з МВФ програми дозволить протистояти довготерміновій економічній слабкості».

Цікаво, що раніше МВФ заявляв: якщо воєнні дії на сході України триватимуть до кінця 2014 та продовжуватимуться у 2015 році, то наша економіка цьогоріч обвалиться на 7,25%, а у 2015 — на 4,24%.

Наступний рік Сума Чакрабарті бачить також не надто приємним для нашої держави. Падіння ВВП, за його оцінками, становитиме три відсотки. «Має минути два-три роки перед тим, як ми знову побачимо позитивну динаміку зростання української економіки», — сказав очільник ЄБРР. Головний економіст ЄБРР Ерік Берглоф додав: для стабілізації ситуації Україні може знадобитися значно більша сума кредиту Міжнародного валютного фонду, ніж передбачає нинішня програма. Про які саме цифри йдеться, експерт не повідомив. Утім, зазначив, що оприлюднена у ЗМІ цифра у сто мільярдів доларів виглядає «дуже завищеною».

«Велика проблема України у тому, що вона налаштувалася на допомогу Заходу, що він допоможе, дасть гроші, — сказав Берглоф. — А Захід не поспішає допомагати. І це мене неабияк тривожить».

«На нашу думку, падіння економіки триватиме і наступного року, — стверджує експерт Міжнародного центру стратегічних досліджень Олександр Жолудь. — Ми вважаємо, що конфлікт на сході буде заморожено. Але навіть за таких умов низькі темпи у промисловості, яка знаходиться не під контролем української влади, продовжуватимуться. Це пов’язано насамперед із видобуванням вугілля, переробкою коксівного вугілля на кокс, виготовленням металургійної продукції на окупованій сепаратистами території». На його думку, прогноз, що до кінця року українська влада повністю контролюватиме території Донбасу та Луганщини, виглядає нереалістичним. А тому вести мову про поліпшення прогнозу не доводиться.

Держборг: коли дешева гривня на благо

Ще однією небезпекою для держави, яка тільки-но постає перед нами у повний зріст, є стрімке зростання державного боргу. Нині Україна опинилася у патовій ситуації: ми беремо гроші у борг від міжнародних кредиторів для того, ... аби віддавати старі борги. Та незважаючи на все, від графіка погашення країна таки відстає. А оскільки ВВП у нас падає — і судячи з усього, падатиме й надалі, то цей фактор додатково погіршує ситуацію.

У серпні розмір державного і гарантованого державою боргу становив 63,7% до ВВП. У національній валюті сума державного боргу зросла на 108,3 млрд. гривень. Або на 12,9%. У цей же час зростання у доларах становило всього лише 0,3 млрд. Або 0,4%. Причина — стрімка девальвація гривні. Станом на останній день серпня державний і гарантований державою борг України становив 945 млрд. 765 млн. гривень. Або 69 млрд. 512 млн. доларів.

Але це ще квіточки. Вже до кінця року зовнішній державний борг України становитиме 102% до ВВП. Принаймні такі прогнози дає Міжнародний валютний фонд. У наступному ж році наші борги перед світом зростуть до 106,4%.

Тема стрімкого зростання українського держборгу, до речі, нині є ключовою у більшості світових ЗМІ. Причина очевидна: світ побоюється нашого дефолту. Наразі влада та експерти в один голос запевняють, що такий сценарій неможливий. З подібною заявою днями виступив український міністр фінансів Олександр Шлапак. Такої ж думки і незалежний експерт Ерік Найман, керуючий партнер «Кепітал Таймс». «Повномасштабний дефолт у 2014 році повністю виключений, — стверджує Найман. — А у наступному році — малоймовірний».

Утiм додатковим фактором ризику є кредит у 3 млрд. доларів, які взяв уряд Януковича—Азарова перед самим завершенням своєї каденції — у грудні 2013. Євробонди на цю суму, які викупила Росія, були лише першим кроком у масштабному кредиті на 15 млрд. доларів, що їх пообіцяв Володимир Путін за відмову від європейської інтеграції. Для колишньої влади ці гроші були рятівною соломинкою, аби закрити «дірку» в державному бюджеті.

Для їх наступників вони можуть виявитися зашморгом. Річ у тiм, що незважаючи на дату повернення — кінець 2015 року, — у документі міститься пункт, за яким Росія може вимагати дострокового погашення кредиту, якщо рівень нашого держборгу буде вищим за 60% від ВВП. А до такого рівня ми вже, як відомо, дійшли.

«Фактор дострокового погашення трьох мільярдів доларів може бути найбільш значимим при визначенні ймовірності дефолту, — вважає головний економіст компанії «Драгон Кепітал» Олена Білан. — Усі інші виплати значно менші». «Я вважаю, що у випадку, якщо росіяни вимагатимуть дострокового погашення боргу, неодмінно знайдеться кредитор, який підтримає Україну у цьому питанні, — не погоджується з нею Ерік Найман. — До того ж не варто забувати і про зустрічні позови України до Росії у зв’язку з анексією Криму. Том у я не драматизував би ситуацію».

Реформи — наше все!

На думку всіх без винятку економістів, єдиний вихід із темного тунелю без запасного виходу, в якому зараз перебуває наша держава, — швидкі, ефективні, радикальні, хоча, можливо, й болючі економічні реформи.

«Найбільша загроза для України нині — сама українська влада, — каже Ерік Найман. — Якщо вона відмовиться і не зможе провести реальні економічні й соціально-політичні реформи». На його думку, Україна нині гостро потребує не кредитів, а реальних інвестицій — зовнішніх і внутрішніх. «А це можливо тільки за умови успішних реформ і повернення довіри до української влади, віри у їх стабільність і повернення контролю над Україною на демократичних принципах управління», — підсумовує експерт.

«Ключова умова уникнення дефолту — стимулювання інвестицій шляхом реформ і гарантування прав, у тому числі на приватну власність, — стверджує президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло. — І все це — на тлі макроекономічної стабільності». Якщо ж ми не підемо цим шляхом, то надовго зависнемо у «сірій» зоні з від’ємним темпом зростання, непривабливістю інвестицій та високим рівнем внутрішньої політичної напруги. «У цьому випадку ймовірність дефолту суттєво зростає», — каже аналітик.

Тим часом нова українська влада не надто поспішає втілювати екстрені заходи. «Нині найголовніше — як пройдуть вибори, якими будуть Рада і уряд, чи будуть вони орієнтовані на зміни, — каже відомий грузинський реформатор Каха Бендукідзе, коментуючи програму Президента Петра Порошенка «Стратегія-2020». — Це головний момент. А програма... Ну — програма... Я навіть брав участь у написанні деяких пунктів... Нині ви маєте повторити Майдан, але у плані проведення реформ. І головний стимул цієї роботи не в тому, що у вас буде слаборозвинена економіка, а в тому, що у вас, як і в нас, є сусід, який хоче вас поглинути».

Головне завдання нинішнього дня, на думку Бендукідзе, — як зупинити фінансову катастрофу. «Сьогодні стоїть питання навіть не «Україна-2020», а «Україна-2015». Я бачу, що у цьому напрямку є просування, але стверджувати, що воно суттєве — важко. Що завершене — ще важче. Це півміри», — скептично констатував експерт.