За люстрацію без корупції

Ще рік тому мало хто міг би повірити, що Верховна Рада 7-го скликання увійде до історії не лише як парламент, який приймав безліч одіозних рішень, серед яких мовний закон Ківалова—Колісниченка, а й як творець дійсно потрібних для українського суспільства документів. Йдеться насамперед про люстраційні та антикорупційні закони, які народні депутати спромоглися прийняти в останній місяць своєї роботи. Хоча, якби не Майдан і зміна політичного режиму, це навряд чи було б можливим.

«Це — реалізація вимог Майдану, вимог Революції гідності. Коли Верховна Рада цього скликання починала роботу, було важко уявити, що цей парламент зможе реально змінити напрям своєї законотворчої діяльності й проголосувати за низку законів, яких вимагає українське суспільство. Те, що нині проголосовано люстраційні та антикорупційні закони, свідчить, що український парламент на завершення каденції реалізував політичну волю українського народу», — переконаний голова Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок. До речі, саме його фракція була єдиною, яка від початку і до кінця у повному складі голосувала за ці законопроекти.

Звісно, не всі політики в захваті від прийнятих законів. Особливо це стосується закону про очищення влади. Колишні соратники Януковича ледь не на кожному кроці розповідають про його недосконалість та антиконституційніть, мовляв, якщо він почне виконуватись, то Україну завалять мільйонами судових позовів ті, кого начебто несправедливо звільнили.

Проте, як запевняє міністр юстиції Павло Петренко, нічого подібного не відбудеться. «Рядовим службовцям не потрібно боятись, що вони не пройдуть люстрацію. Цей закон направлений насамперед на високопоставлених чиновників, і саме вони підпадуть під першу хвилю люстрації. Тому Льовочкін, Вілкул, Клюєв, Бойко та інші не будуть мати права обіймати державні посади протягом наступних десяти років», — каже міністр.

У свою чергу Олег Тягнибок вважає, що люстровані мають бути всі, хто займав державні пости в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року — тобто в період правління Віктора Януковича. А сам процес очищення влади повинен бути постійним.

«Люстрація не повинна закінчуватися усуненням старих чиновників. Вона повинна носити постійний характер, щоб усі, хто потрапляє до влади, розуміли, що за кожним їхнім кроком будуть слідкувати громадяни України», — каже лідер націоналістів. Тому він пропонує надати українцям право в будь-який момент відкликати депутатів, суддів, правоохоронців та інших чиновників різного рівня шляхом референдуму, якщо ті заплямують себе корупційними чи іншими незаконними діями.

Хоча з прийняттям антикорупційного законодавства є надія, що в Україні з’являться й інші механізми боротьби з такими чиновниками, та й вони самі будуть вести себе не так нахабно. Адже тепер буде значно важче приховати наслідки своєї злочинної діяльності — по-перше, відкритий реєстр прав на нерухомість дасть змогу кожному українцю в будь-який момент подивитись, яким нерухомим майном володіє той чи інший чиновник або члени його родини. По-друге, закон передбачає відкриття інформації про реальних власників усіх підприємств, які зареєстровані в Україні, що значно ускладнить оборудки, наприклад, з державними закупівлями. Крім того, введення спеціальної процедури електронного декларування доходів та витрат вищих посадових осіб України та перевірка, чи відповідають внесені чиновником дані його стилю життя, повинно значно скоротити кількість корупційних дій, адже тепер доведеться пояснювати походження коштів на новий будинок чи дорогий автомобіль.

На думку Олега Тягнибока, антикорупційний процес, який розпочав нинішній склад парламенту, в жодному разі не повинен на цьому закінчуватися і має бути продовжений його наступником.

«Система боротьби з корупцією передбачає не тільки один закон — має бути ціла низка відповідних документів. У нинішньому парламенті ми тільки розпочали цей важливий процес. Якщо говорити образно, то люстрація — це генеральне прибирання, а боротьба з корупцією — це щоденне дотримання чистоти», — підкреслив лідер ВО «Свобода».

Отже, незважаючи на всю свою одіозність, Верховна Рада 7-го скликання все ж спромоглася на позитивний фінальний акорд. Прийнявши за останній місяць свого існування люстраційні та антикорупційні закони, парламент надав суспільству дуже потужний інструмент, який може реально змінити країну на краще. Тепер усе залежить від того, як і хто цим інструментом буде користуватись.