Війна за «воюючу сторону»

15.10.2014
Війна за «воюючу сторону»

Вже традиційно свято Покрови не минає без ексцесів: учора під Радою відбулися сутички через те, що парламент не визначився зі статусом вояків УПА. (Юрія САПОЖНІКОВА.)

Цілком, здавалось би, рядове засідання Верховної Ради переросло вчора у чергове міні-побоїще. Парламент мав розглянути призначення нового міністра оборони та ухвалити пакет антикорупційних законів. Однак каменем спотикання стала не корупція і пан Полторак, котрий зрештою і очолив МО — пристрасті кипіли через невизнання бійців УПА воюючою стороною. Сім разів парламент голосував за внесення цього пункту до порядку денного і сім разів депутатів чекала невдача: не вистачало голосів. Законопроекту, авторами якого є група «За Україну!» — В’ячеслав Кириленко, Олег Медуниця та Іван Стойко — в кращому разі вдавалося набрати 220 голосів.
Трансляція засідання була виведена на вулицю, запруднену молодиками з димовими шашками та камінням. Увесь їхній арсенал успішно полетів у бік будівлі Ради — дехто з депутатів сфотографував і дірки від куль у вікнах парламенту. Спікер Олександр Турчинов оголосив 10-хвилинну перерву, однак це не мало жодного ефекту: у хід пішли «коктейлі Молотова», протестувальники у «балаклавах» здійснили навіть спробу штурму Ради. Одного з міліцонерів поранили, тож до бедламу під Радою додалися ще й карети «швидкої допомоги». У підсумку засідання було закрито. «У зв’язку з тим, що під стінами Верховної Ради почалися провокації, я переконаний, що ті, хто це робив, хотіли зірвати сьогоднішнє засідання», — сказав Турчинов, не виключивши, що Рада незабаром збереться іще — тепер уже позачергово.

Депутати «побороли» корупцію. Також не без скандалів

Як наголосив Голова ВР, якби не події під Радою, він та його колеги встигли б значно більше. Втім дещо депутати таки змогли зробити. По-перше, вони призначили Степана Полторака міністром оборони. За кандидатуру, запропоновану Президентом, проголосували 245 депутатів. «Я чітко розумію, що необхідно робити. Для цього мені потрібні час, ваша підтримка і допомога. Щоб створити Збройні сили, якими пишався б український народ, які були б гарантом недоторканності наших кордонів, я буду спиратися на професіоналів і патріотів України», — виголосив Полторак дещо пафосну промову.

Відтак депутати перейшли до антикорупційного пакета — це друге, що було ними ухвалено. На голосування за цей пункт народних обранців надихав особисто Президент України. «Я не прошу, я вимагаю ухвалити цей законопроект, як і три антикорупційнi ініціативи уряду. Ми ретельно підготували їх до другого читання разом — Президент, Кабінет Міністрів, народні депутати», — сказав Порошенко, який був присутній на засіданні. «Ухвалення цих законів — наш обов’язок не лише перед народом України, це наше зобов’язання за Угодою щодо асоціації з ЄС, за меморандумом співпраці з МВФ», — додав він.

Послухавшись главу держави, депутати підтримали закон про засади державної антикорупційної стратегії на 2014—2017 роки» («за» — 284 голоси), а також — створення антикорупційного бюро (за цей закон у другому читанні проголосували 278 депутатів). Ухвалили нардепи і закон про протидію корупції — останній з урядової «тріади». А тим часом у великій антикорупційній бочці меду знайшлася і значна ложка дьогтю — активісти Центру протидії корупції заявили, що за ніч закон про Антикорупційне бюро істотним чином переписали.

За їхніми словами, правки до закону вносили депутати Сергій Пашинський («Батьківщина») та Ростислав Павленко («УДАР»). Завдяки такій «законотворчості» діяльність Бюро може стати непрозорою, побоюються у Центрі протидії корупції. Зокрема, заявляють у ЦПК, новаціями від Пашинського та Павленка знищується положення про неможливість працювати в Бюро людям, які останні 5 років служили в правоохоронних органах, займаючись «боротьбою з корупцією» в МВС, СБУ, прокуратурі, податковій та інших силових відомствах. Правками Пашинського—Павленка також суттєво урізали політичну незалежність Бюро. «Якщо раніше звільнити голову через політичні мотиви було неможливо, то відтепер за поданням 150 народних депутатів можна порушити питання про усунення голови Бюро. Підтримати це мають 226 народних депутатів, тобто проста більшість Ради», — йдеться в заяві ЦПК.

Що ще встигли ухвалити 14 жовтня 2014-го

Так чи інакше, а закон про Антикорупційне бюро ухвалено. Як ухвалено і закон щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб та публічних діячів. «Найперше завдання закону — розкриття інформації про всіх реальних власників українських компаній для того, щоб чиновники не ховалися за родичами, в офшорах, за будь-якими третіми особами, які виступають номінальними власниками, а фактично власником є чиновник», — прокоментував сутність закону Арсеній Яценюк. Прем’єр похвалився, що офшорна ера в Україні закінчилася і відтепер чиновники будуть «як на долоні». А присутній у Раді міністр юстиції Павло Петренко в свою чергу додав, що Мін’юст готовий розкрити відповідні реєстри протягом місяця.

Верховна Рада також внесла зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян. Відтак перешкоджання здійсненню виборчого права «тягне» на три роки позбавлення волі, а маніпуляції з інформацією, що стосується виборів, каратимуться тюремним терміном від 2 до 4 років. За це проголосували 233 народні депутати. На додачу парламент також позбавив прокуратуру функції загального нагляду (316 голосів «за»). З цього, наголосив Турчинов, «починається реформування силового блоку України у відповідності до європейських норм».