Напівпорожні чи наполовину повні?

«Газпром» мріє про... морози. В Україні!

Свою точку зору з цього питання днями висловив Олексій Міллер, керівник російського «Газпрому». Компанії, яка, нагадаємо, в односторонньому порядку відмовилася продавати нам газ. І, відповідно, позбавила себе права на отримання прибутку.

«За час, який залишився до початку опалювального сезону, Україна вже не встигне закачати необхідну кількість газу до підземних сховищ», — заявив Міллер. За його словами, нашій державі треба 18, а ще краще 20 млрд. кубометрів. І потрібнi вони, що називається, «на вчора». «Всі розуміють, що цього (заповнення газових сховищ. — Ред.) не трапиться. Це факт. Ризики, які можливі внаслідок різкого похолодання, вони залишаються. Прогноз, — що зима буде холодною», — очільник російського газового монополіста не лінувався вчергове залякувати українців. Тепер — ризиком замерзнути.

Тим часом у Європі до наших зимових перспектив ставляться значно оптимістичніше. «Україна накопичила природний газ в об’ємах, які дозволять їй без жодних труднощів пережити нинішню зиму», — вважає президент Європейського банку реконструкції і розвитку Сума Чакрабарті. Такої ж думки і наш Президент Петро Порошенко. «Ризиків, що взимку у нас не буде газу, не існує», — заявив він.

Слова посадовців підтверджують і експерти, зокрема Асоціація операторів підземних газових сховищ. В останні дні вона зафіксувала збільшення кількості газу в українських ПСГ до 16,727 млрд. кубометрів. Нині вітчизняні сховища заповнені на 52,36%. Найбільше сховище — Більче-Волицько-Угорське заповнено на 47,9%. Станом на 11 жовтня туди закачано 8,168 млрд. газу — тобто, половина всіх наших запасів. Загальна місткість наших ПСГ становить 31 млрд. кубів.

Цікаво також, що у порівнянні з 16 червня нинішнього року — днем, коли припинилися постачання з Російської Федерації — наші газові запаси зросли на 18 відсотків. Допомогли нам у цьому реверсні поставки з Європи. Головним чином, через Словаччину, Польщу та Угорщину. «Таким чином, нині Україна володіє одними з найбільших підземних газосховищ у Європі. Сьогодні ми разом з Італією та Німеччиною є лідерами із запасів цього виду палива», — сказав голова правління ПАТ «Укртрансгаз».

Заощаджувати газ навчить ЄБРР

Європейський реверс, який заповнив наші сховища вище критичної межі, також допоміг заощадити. За словами міністра Кабінету Міністрів Остапа Семерака, якщо порівняти ціну газу, яку нам виставляє Європа за реверсне паливо, з вартістю, що її запропонувала Росія, то ми отримаємо цікаві дані. Купуючи де-факто російський газ, який «пройшов» по нашій території із Росії до Європи, а потім повернувся назад, Україна ... заощадила 500 мільйонів доларів!

Утiм, як би успішно ми не заповнювали підземні «комори» та заощаджували від низької ціни, успіхи держави в енергетиці великою мірою залежать від уміння економити. «Існує довготермінове питання, яке Київ має вирішити вже найближчим часом: рівень державної енергоефективності надзвичайно низький, — сказав Сума Чакрабарті. — Якщо ж Україні вдасться досягнути тих стандартів, які їй приписує Європа, то їй знадобиться справді досить невелика кількість газу».

Нашій державі, за словами Чакрабарті, нині потрібна велика кількість інвестицій у сфері енергетики — задля здійснення програм енергоефективності. «І саме тут проявляється наше відомство, — сказав президент ЄБРР. — Ми маємо надати допомогу Україні. Це стосується кредитних ліній, які мають гарантувати, що компанії, які працюють в Україні, раціональніше використовували енергію. Ми намагатимемося зробити все, аби цей план був реалізований».

Росія: до поступок готові, але не зовсім...

Між тим, держава намагається комплексно розв’язати питання постачання енергоносіїв. За словами Семерака, «вилка» між ціною на газ, що її пропонує Росія, та ціною реверсу свідчить: російська пропозиція є абсолютно не ринковою. Адже не може російський газ у Європі коштувати значно дешевше, ніж у самій Росії. Чи навіть на російсько-українському кордоні.

«Ми надзвичайно близькі до того, аби досягнути значного прогресу в газовій суперечці із Російською Федерацією вже 17 жовтня», — сказав днями Президент Петро Порошенко. Як стало відомо ЗМІ, Російська Федерація значно послабила свої вимоги до України. Так, оплату першого траншу газового боргу вони пропонують скоротити із 2 до 1,45 млрд. доларів. А також погодитися на скорочення постачань палива у зимовий період із 5 до 4 млрд. кубометрів.

Причиною такої несподіваної поблажливості Москви до свого заклятого «друга» України експерти вбачають у плачевних показниках нафтогазової галузі Росії. З одного боку, відмовившись у липні нинішнього року продавати газ нашій державі, Білокам’яна повторила подвиг своєї землячки, унтер-офіцерської вдови, яка сама себе висікла. Тобто втратила одного з найбільших своїх клієнтів. Відтак чистий прибуток компанії «Газпром» у першому півріччі 2014-го знизився на 23% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він становив 451 млрд. рублів, або 11 млрд. євро. Це значно гірше, ніж навіть найпесимістичніші прогнози аналітиків, які передбачали, що в підсумку компанія отримає 12 мільярдів євро.

З іншого боку, російський паливний сектор беруть за горло санкції, які дають усі підстави сподіватися, що у другому півріччі краще точно не буде! Без західних кредитів і технологій «Газпром» не може наростити обсяг видобування газу і вирішити чимало інших завдань. Відтак доводиться наступити на горло своїй російській гордості — і поступитися принципами.

Українська сторона ж вважає крок назад у виконанні «Газпрому» недостатніми. «Ми можемо погодитися із запропонованим Москвою. Це, власне кажучи, були наші пропозиції, — сказав міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан. — Але наразі мова йде лише про суму. А необхідно визначити, як надалі відбуватиметься оплата за газ». Офіційний Київ наполягає: треба, аби Росія відмовилася від передоплати і вся подальша співпраця базувалася на фактах надходження газу. Москва на це поки не погоджується.

Ще одна точка «недотику»: російська сторона не погоджується, щоби протокол про відновлення постачань газу до України підписували господарюючі суб’єкти. Тобто «Нафтогаз України» і «Газпром». А вимагає підписів міністрів енергетики. Зрештою, наша держава не визнала і міфічний борг за спожите паливо у розмірі 5,3 млрд. доларів, які їй «намалював» «Газпром».

Норвезький — значить якісний!

Додатковим козирем для перемовин 17 жовтня, на думку експертів ринку, стане угода про постачання Україні норвезького газу. Практично всі аналітики вважають її беззаперечною перемогою Києва. Адже тепер ми диверсифікували шляхи постачання «блакитного палива» не лише умовно, шляхом так званого російсько-німецького реверсу, а й насправді: до України вперше за довгі роки надходить не лише російський, а й газ з іншої держави. Відтак, викручувати нам руки Москві стане трохи важче.

У рамках контракту, який почав діяти 11 жовтня, наша країна отримує 11 млн. кубометрів газу щодоби. Наразі це поступається загальному обсягу поставок із Словаччини і Польщі, які становлять 28,4 млн. кубів. Але позитивом є можливість збільшувати цей обсяг.

Умови контракту — насамперед, вартість, за якою ми купуємо норвезький газ — зберігається у таємниці. Але, за даними неофіційних джерел, тисяча кубометрів обходиться нам у 340 доларів. Це дешевше за 385 доларів, на які може погодитися Москва. Ціна у зимові місяці, утiм, може дещо зрости. Але доволі цікавим є інший факт: норвезький газ, за висновками фахівців, є значно якіснішим за російський.

«При згорянні одного кубометра норвезького газу виділяється на 721 ккал. більше, ніж при спалюванні такого ж об’єму російського палива», — сказав керівник прес-служби ПАТ «Укртрансгаз» Максим Бєлявський. Видобутий у Північному морі енергоносій має калорійність 8650 ккал/кубометр, а раніше закуплене в Росії пальне, — лише 7929 ккал/кубометр.