«Енергетичний детектив» Тимура Міндіча та його команди. Чи заговорить Галущенко?
НАБУ та САП продовжують викривати та оприлюднювати інформацію про тих, хто намагається перетворити Україну на власну Атлантиду, поки народ б’ється на фронті. >>
Боровся з Майданом — поборе москалiв?
14.10.2014
Оборонна «рокіровка». (УНІАН і Укрінформ.)
Такої калейдоскопічної зміни керівників, як на посаді міністра оборони, не знає жодне інше відомство. Ставленика Януковича Павла Лебедєва рахувати не будемо. Революція гідності змела Лебедєва разом з іншими представниками Кабміну Азарова. Відтак першим постмайданним в.о. міністра оборони став Ігор Тенюх. На своїй посаді він пробув місяць — iз 27 лютого до 25 березня. «Здав» Крим і забрався геть.
Йому на зміну прийшов інший в.о. — Михайло Коваль, котрий до того служив заступником голови Прикордонної служби. Коваль протримався три місяці — до 3 липня 2014-го. При ньому було окуповано значну частину Донбасу, а сам «тимчасовий» міністр був помічений в корупційному скандалі з тендерами на закупівлю амуніції для українських бійців.
З липня оборонним відомством «рулив» уже Валерій Гелетей, котрий не є кадровим військовим, але натомість є приятелем сімейства Балог. На своїй посаді Гелетей протримався майже стільки, скільки й Коваль, при цьому досвід керівника Управління держохорони не став йому у нагоді: «за Гелетея» українське військо не змогло звільнити захоплені території, до яких додався ще й Новоазовськ.
Тепер і Гелетей лишається у минулому. Президент Петро Порошенко задовольнив його рапорт про відставку. Настав час змінити керівництво оборонного відомства — цитує Порошенко його прес-служба. «Впевнений, що з голосуванням за кандидатуру нового міністра ми не зволікатимемо. Розраховую, що саме у вівторок воно відбудеться», — додає вже сам Президент.
За його словами, рішення щодо зміни очільника Міноборони та низка інших кадрових рішень, зокрема, звільнення керівництва Держприкордонслужби та утворення Комітету з питань розвідки «серйозно посилять силові структури і зміцнять обороноздатність України».
Згодом стало вiдомо про те, що Порошенко пропонуватиме на посаду мiнiстра оборони Степана Полторака — командувача Нацiональної гвардiї. Президент уже провiв особисту зустрiч iз Полтораком, на якiй подякував йому за «професiйну та патрiотичну позицiю».
На репутації 49-річного Полторака є серйозна пляма: йому пригадують, як iще за часів Януковича Полторак керував у Харкові академією МВС, у повній злагоді з Михайлом Добкіним чинив перешкоди революційному руху, що почався рік тому, і навіть привіз до Києва тисячу курсантів свого вишу — аби ті протистояли Євромайдану. При новій владі «заслуги» Полторака були чомусь забуті, а сам він зробив стрімку кар’єру, залишаючись доволі неоднозначною фігурою. В чому саме полягає мотивація призначення саме його міністром оборони — дізнаємося вже незабаром.
А ТИМ ЧАСОМ...
У своєму недільному зверненні до українців Президент Петро Порошенко, не даючи оцінок роботі Міністерства оборони, зупинився на досягненнях останнього часу. «Ми змогли зупинити по всьому фронту наступ ворога», — сказав Порошенко, додавши, що це — «перший результат». «Зусиллями наших воїнів були зупинені сотні інтервентів, яким уже ніколи не повернутися додому», і це — по-друге, перераховував глава держави. Третє досягнення — звільнено півтори тисячі полонених, які перебували у заручниках. Четвертий момент: «Ми отримали можливість частково здійснити ротацію військових, загоїти рани, відремонтувати пошкоджену та доставити нову техніку в зону АТО. А по-п’яте, вів далі Порошенко, у відвойованих у бойовиків містах та селах уже помалу налагоджується життя та відновлюється інфраструктура. Що ж до планів на найближче майбутнє, то «ми розраховуємо вже найближчими днями добитися повного припинення вогню», — підсумував Порошенко.
