Якщо були надто залежними — довше позбуватиметеся впливу

— Пане Джонатане, на вашу думку, скільки часу потрібно НТКУ, щоб повноцінно перейти на суспільне мовлення? Від чого залежить успіх?

— Не можу згадати жодного телеканалу, який би повністю завершив побудову суспільного мовлення як такого. Головне у перехідному процесі — зміна мислення самого мовника та глядацької аудиторії. Ще одним із важливих факторів «швидкості» переходу вважаю те, наскільки тісним був зв’язок із владою. Якщо ви були надто залежними, це означає, що знадобиться більше часу, щоб відійти від цих зв’язків і впливу.

— Хоча б приблизно, скільки років може зайняти цей процес в Україні?

— Мовнику потрібно дати час на зміни. Гадаю, вам знадобиться років 10-15, щоб переформатуватися. Наприклад, Польща та Чехія вже 25 років як відійшли від соціалізму. І їхнє телебачення значно покращилося з того часу. Але все одно я не можу назвати його досконалим.

У вашій телекомпанії велика кількість людей, які звикли працювати при старій системі й за певними шаблонами. І багатьом із них доведеться піти. На їх місце прийде новий персонал, а тим, хто все ж таки залишиться, доведеться змінюватися.

— Якими принципами має керуватися у своїй роботі журналіст суспільного каналу?

— Головним чином потрібно керуватися запитами суспільства. Його потребами і побажаннями. Тобто журналіст повинен знати, яка в нього аудиторія та які у неї вподобання. Хоча, при цьому, ви не маєте сліпо слідувати винятково інтересам окремого глядача, слід формувати його смаки і вміти розуміти, що потрібно широкому загалу.

— Ви вже ознайомилися із новими проектами, що стартували на Першому Національному. Які формати і тематики ще мають бути наявні на суспільному каналі?

— Так, я ознайомився з новими проектами, вони дійсно якісні й цікаві глядачам. Головним критерієм у створенні будь-якої програми має бути не лише технічна досконалість і гарна картинка, а її зміст. Суспільне мовлення має звертати увагу на ті речі, які хвилюють громадськість. Від відносин із банками чи держустановами до звичайних, побутових проблем.

— Якою має бути редакційна політика суспільного мовника? Назвіть основні цінності, які мають бути в неї закладені.

— Я можу назвати вам шість основних цінностей суспільних медіа, якими керується Європейська мовна спілка (ЄМС), — це незалежність, прозорість, досконалість, інновації, універсальність й різноманітність. Та головним є не нав’язування цих понять «згори». Навпаки, потрібно, щоб журналісти, редактори і всі працівники через свою роботу, тренінги, навчання самі вибудовували набір своїх, власних, цінностей. По суті, вони можуть повторюватися, але важливо, щоб люди, які працюють на суспільному, самі їх для себе визначили. Порівнюючи цінності всіх європейських мовників, можу зазначити, що вони приблизно однакові по своїй суті чи то у Франції, чи то в Німеччині, чи деінде.

— Якою має бути система фінансування суспільного мовника? За рахунок чого він повинен утримуватися, щоб ні від кого не залежати?

— Мені важко назвати якусь ідеальну систему фінансування, яка підходить саме для України. Але як британець і звичайний глядач можу сказати, що мене дуже влаштовує система ліцензійних платежів. Коли люди сплачують абонентський рахунок за те, що вони дивляться. З точки зору журналіста я дуже не задоволений змішаною системою фінансування, коли ліцензійні платежі поєднуються із коштами від продажу реклами. Тому що, коли канали підвищують кількість реклами в ефірах, уряд може вирішити, що вони і так заробляють багато грошей, а тому може зменшити розмір надходжень.

— Який суспільний мовник, на вашу думку, є найуспішнішим?

— Це Бі-Бі-Сі. У чому полягає успіх? Послухайте, у нас 500 років демократії і 90 років існування суспільного телебачення. Звісно, ми мали свої спади та підйоми, особливо у 20-ті роки, а потім ще й Світова війна. Але, я ще раз повторюся, вам не потрібно занадто поспішати і думати, що перетворення відбудеться дуже швидко. Цей процес має бути послідовним і вимагає років роботи.

— Які поради дасте українським колегам? Як суспільному мовнику завоювати довіру людей і пояснити, що саме такий формат мовлення потрібен?

— Перш за все, має бути розроблено низку освітніх програм, документальних фільмів. Причому орієнтуватися слід на всі верстви населення, починаючи від школярів чи студентів і закінчуючи людьми похилого віку. І в жодному разі не можна зупинятися чи опускати руки, доки не відчуєте якийсь прогрес. Часто буває так, що суспільний мовник щось робить, але аудиторія цього не бачить і не відчуває. Тому треба доносити до суспільства цю інформацію, пояснювати та вчити людей.