Передвиборча кампанія традиційно стає лакмусовим папірцем для визначення, чи є об’єктивними і незамовними сюжети у теленовинах, які апріорі неупереджено і з різних позицій мають розповідати про суспільно важливі події. Ні події періоду Революції гідності, ні нинішні воєнні події на сході країни не змогли викорінити з телеефірів «джинсу».
Скажімо, вечірні випуски теленовин за тиждень 22—28 вересня восьми мовників містили понад 60 матеріалів із явними ознаками замовності (переважно корпоративні війни та передвиборча прихована агітація) — такий висновок зробили експерти громадської організації «Телекритика», яка у рамках проекту «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні» за підтримки Ради Європи проводить моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб українських телеканалів. Найчастіше незаконною агітацією у новинах тижня займався представник «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул — віце-прем’єр часів президенства Януковича (вісім разів — п’ять разів на «Інтері», два на «Україні» та один раз на ICTV). Іще стільки ж разів у замовних матеріалах з’являлись інші кандидати від «Опозиційного блоку». Серед героїв замовних матеріалів експерти також називають Юлію Тимошенко, Сергія Тігіпка, Олега Ляшка, Миколу Рудьковського та Леоніда Кучму. Найбільше порушень журналістських стандартів — у новинах «Інтера» та каналу «Україна», найменше — у новинах Першого Національного, «5-го каналу» та СТБ. Середній рівень — у вечірніх новинах «1+1» та ICTV.
Подібні невтішні результати й моніторингу теленовин за вересень (8—13 вересня), який провели за участі вчених Інституту соціології НАН України експерти ще однієї громадської організації — Академії української преси. Про ті ж новини прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів — «Інтера», «1+1», «Нового каналу», «України», СТБ, ICTV, Першого Національного та «5-го каналу» — керівник АУП Валерій Іванов, згадавши про нетривалий період лібералізації, каже: «Телеканали після Майдану не стали краще працювати».
«Одним із найважливіших показників хорошої медіаекології вважається збалансованість новин», — пояснює Наталія Костенко, завідуюча відділом соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України. У вересні (тиждень із 8-го по 13-те) усереднений рівень збалансованості становив лише 9%. (Найбільше збалансованих новин було на Першому Національному — 14% та «Інтері» — 12%). Для порівняння: у 2004 році кількість новин із двома і більше точками зору становила 10%. У квітні нинішнього, 2014-го, коли у всіх ще було бажання почати жити по-новому, рівень збалансованості теленовин становив 21% — це позначка, нижче якої можна опускатися лише на одиницю, щоб вважати ЗМІ хоча б наближено об’єктивними.
Чи вірять люди тим, хто манірно красується на екранах й обіцяє людям золоті гори, напевно, з потаємною мрією про власні золоті батони? Інститут соціології НАН України у вересні проводив моніторинг «Українське суспільство», в рамках якого визначав рівень довіри громадян до засобів масової інформації. Згідно з його результатами, лише 25% громадян довіряють медіа (повністю чи переважно довіряють) і 45% не довіряють (повністю чи частково), решті важко відповісти. Вперше за весь час спостереження частка тих, кого не влаштовує інформаційна «локшина» на вухах, суттєво перевищує частку тих, хто довіряє солодким обіцянкам політичних перевертнів у медіа. Ще у 2013 році телебаченню, радіо й газетам довіряли близько 37%, а не довіряли — близько 28%. Тому є надія, що просто зарахування політиками себе улюблених до когорти «опозиційних» на телеекрані чи хапання за вила клоунів, яких фінансують олігархи, не змусять виборців за них проголосувати.