«Гарячий душ» для олігархів

«Битий небитого везе» — є така фраза в українській народній казці про хитрющу лисицю. Схоже, саме за цим негідним принципом влаштовано всю українську економіку, та її енергетичну галузь зокрема.

Роками українці сплачують за користування електроенергією та теплом в кишені олігархів. Особливо цинічно це виглядає по відношенню до старшого покоління — літні люди є найбільш сумлінними платниками. Ну хоча б при цьому можна сказати про ефективне управління енергокомпаніями та надання якісних послуг? Ні! В більшості регіонів мають місце перебої з електрикою та з водою. Водночас саме олігархічні фінансово-політичні угруповання є головними лобістами підвищення тарифів на ЖКГ — мовляв, бракує ресурсів для опалення та освітлення осель українців. І водночас енергетичні компанії, що їм належать, продовжують обслуговувати свої зарубіжні контракти.

В Україні вже давно стоїть проблема деолігархізації багатьох сфер життя — економіки, медійного простору тощо. Проте починати треба з конкретних кроків. Наразі ВО «Свобода» виступила з низкою ініціатив щодо приборкання інтересів олігархів в сфері ЖКГ. Насправді, як заявив лідер цієї політичної сили Олег Тягнибок, постачання тепла не може залежати від їхньої «доброї волі». Де факто, контролюючи «комуналку», олігархи тримають українців у заручниках.

Приватний бізнес є невід’ємною складовою сучасної економіки. Але є ключова відмінність, яка відрізняє Україну від цивілізованих держав. А саме — державні органи в них справді чітко працюють в інтересах громадян, стежать, щоб гра велася «за правилами», тарифи були обгрунтовані тощо. Хворобою ж Української держави є вражаюче зрощення політики та бізнесу, коли призначення, в тому числі в контролюючi органи, відбуваються за так званим квотним принципом — що і як «відійде» тій чи іншній політичній силі, за якою стирчать вуха відомих олігархів.

Прикметно, що в цій сфері нічого не змінилося і після Євромайдану, гаслами якого були очищення влади, прозорість тощо. Зрозуміло одне — дійсно вагомим обгрунтуванням нових підвищень тарифів в Україні, що боляче позначиться на гаманцях і без того збіднілого населення, може бути лише встановлення повноцінного і чесного державного менеджменту в цій галузі.

Економічний експерт Борис Кушнірук також вважає, що паралельно має впроваджуватись система чіткого обліку витрачених ресурсів. «Відомо, що фіксовані витрати води та тепла в будинках, де стоять будинкові лічильники, у порівнянні з тими, де їх немає, є меншими на 40-45%. Витрати газу є меншими в рази, і це зрозуміло — упродовж останніх років люди значно більше стали користуватися побутовими електроприладами, і менше — газом. Тому якщо ви хочете підвищити тарифи — ок! Але зробіть нормальний облік», — зазначив він.

Пан Кушнірук також підкресив необхідність демонополізації ринку ЖКГ: «Не можуть компанії, які виробляють, транспортують та продають тепло або електрику, контролюватися однією структурою».

Важливо лише, щоб ініціативи з реформування цієї галузі були підтримані. Треба влаштувати олігархам справжній «гарячий душ».