За реформи й проти сепаратизму

Чим небезпечно зволікання з реформами?

Показово, що в обіцянки провести реформи пришвидшеними темпами не вірять i західні партнери України, доволі лояльні до теперішньої української влади. На недавньому інвестиційному форумі у Києві представники закордонної бізнес-еліти прямо запитували Президента Петра Порошенка, коли той урешті розпочне боротьбу з корупцією. Чіткий сигнал від топових бізнесменів Європи та Америки полягав у наступному: не буде позитивних зсувів — не буде й нових фінансових траншів та інвестицій в українську промисловість.

Навряд чи влада не розуміє, чим саме вона ризикує і які репутаційні втрати несе наша держава, проте змінювати щось на краще наш політбомонд не квапиться. А тим часом зволікання з реформами надто дорого обходиться Україні, а найдорожче обходиться зволікання з регіональною реформою, підкреслив Сергій Тігіпко. Лідер «Сильної України» брав участь у «круглому столі», де, крім нього, були присутні голови місцевих рад iз більшості областей України.

«Ми втрачаємо ініціативу регіонів, тому що вони не відчувають, що у них є повноваження і є кошти, щоб ці повноваження реалізовувати. З іншого боку, регіональна реформа може стати потужним ресурсом для боротьби із сепаратизмом. Тому що ми, таким чином, віддавали б у регіони і права, і можливості. І, на мій погляд, те, що відбувається сьогодні на Донбасі, можна було б погасити повноцінною регіональною реформою», — підкреслив політик.

На сьогодні ми стикаємося з тотальною залежністю регіонів від центру, з фактичним бюджетним рабством останніх. На жаль, за всі ці місяці, поки тривають бойові дії на сході, глибока криза у країні не підштовхнула правлячу верхівку до того, аби стати на шлях реформ. Свої слова Сергій Тігіпко підкріпив конкретними цифрами: у плані місцевих бюджетів на 2014 рік було закладено витрати у сумі 245,9 млрд. гривень. А очікувані доходи становили 97 млрд. гривень.

Що ми бачимо у підсумку? Те, що дефіцит бюджетів дорівнює 148,9 млрд. гривень. Іншими словами, місцева влада може самостійно профінансувати лише 39,4% своїх потреб. В усьому іншому вона катастрофічно залежна від «милості» центру. А ось інший рядок цифр. На доходи місцевих бюджетів за перші 7 місяців 2014 року заплановано 56,6 млрд. грн. Фактичне ж виконання дорівнює 49,7 млрд. грн. У бюджети, таким чином, не надійшло 6,9 млрд. грн. — кожна восьма гривня.

Ось як коментує це заступник одеського міського голови з питань житлово-комунального господарства Валерій Матковський: «Людям важко пояснити, що план соціального розвитку не виконується, тому що з Києва не доходять кошти. 60% грошей «зависають» у нас у казні. Казначейство — це біда для місцевих органів. Тому я погоджуюся, що наповнення місцевого бюджету повинно відбуватися за рахунок тих грошей, які збирають на місцевому рівні». Учасники «круглого столу» запропонували також створити рахунок в одному з державних банків і на ньому, а не в казначействі, акумулювати місцеві кошти. Тоді місцеві органи влади не будуть залежати від Києва і зможуть вільно оперувати грошима.

Врівноважити стосунки центру й регіонів

Зайве й казати, що за таких умов стосунки Києва та «периферії» ніколи не будуть аж надто теплими. Чому нинішня влада не йде на децентралізацію цих відносин, вгадати нескладно: державний бюджет легше «пиляти», зі спільного «казана» легше красти. А тим часом, за словами Тігіпка, децентралізація управління — це європейський шлях розвитку. Цим шляхом в останні 25—30 років iде чимало європейських країн.

«У Європі зрозуміли: соціальні, економічні, гуманітарні проблеми треба за можливості вирішувати там, де вони виникають. На рівні регіонів, місцевої громади, ближче до людей. А значить, і гроші для вирішення цієї проблеми повинні концентруватися на місцях — там, де вона вирішується», — вважає Сергій Тігіпко.

За його словами, регіонам необхідно дати право розпоряджатися власним майном, фінансувати і розвивати гуманітарну та соціальну сферу. Люди в регіонах повинні самі визначати, які свята вони святкуватимуть, які пам’ятники ставитимуть. Суспільство повинно впливати на призначення керівників правоохоронних органів, на інвестиційний клімат у своєму регіоні, регулювати ставки місцевих податків і зборів.

Сергій Тігіпко не раз підкреслював, що іще на початку року в країні існувала можливість для розробки програми порятунку промислової політики в цілому. Тепер же, коли дорогоцінний час упущено, потрібно рятувати кожне підприємство окремо. Збирати трудовий колектив, команду експертів і зважувати ті причини, які заважають йому нормально розвиватися, а відтак шукати шляхи вирішення проблеми.

Для цього регіонам також необхідне право розпоряджатися фінансовими потоками. «Щоб передавати регіонам повноваження, потрібно разом iз цими повноваженнями передавати і кошти для фінансування їх реалізації. Тому ключова частина регіональної реформи — це реформа бюджетних відносин між регіонами і центром. Чому нинішня влада зволікає з реформою? Відповідь очевидна: київська бюрократія не хоче ділитися повноваженнями», — вважає Сергій Тігіпко.

Змінити принципи формування місцевих бюджетів

«Сильна Україна» твердо стоїть на необхідності скорочення бюрократичного апарату, а також численних контролюючих організацій. Ціла «армія» контролерів iз необмеженими повноваженнями давно й успішно душить малий та середній бізнес. Остаточно «добило» його цьогоріч різке падіння платоспроможності українських громадян. А до нього, у свою чергу, призвели інфляція, погіршення ситуації на ринку праці, урізання соціальних пільг.

Замість того, аби скорочувати чиновників, влада знайшла спосіб «економити» на найменш забезпечених верствах населення. Цього року в уряді підрахували, що, урізавши виплати на дітей, можна заощадити 6,3 млрд. гривень. А «попрощавшись» iз дотаціями чорнобильцям — додати в скарбничку ще 2,6 мільярда.

4 млрд. вирішено було заощадити, відмовившись від скорочення дефіциту бюджету Пенсійного фонду. 2,9 млрд. — iз числа тих, що призначалися на компенсацію в різниці тарифів на тепло і воду — також залишилися у державній скарбниці. Кабмін відмовився і від переоснащення шахт (2,4 млрд.), щорічної підтримки ветеранів ВВВ (819 млн.), придбання «швидких» для лікарень (625 млн.), екологічної модернізації підприємств (562).

Звичайно, якби кожен регіон мав можливість самостійно визначати пріоритети, за якими будуть витрачені бюджетні кошти, такої кричущої несправедливості просто не сталося б. Сергій Тігіпко зазначив, що в ході регіональної реформи необхідно не тільки докорінно змінити розподіл коштів між регіонами і центром, а й змінити сам принцип формування більшої частини бюджетів.

Нова система, на думку Сергія Тігіпка, дасть міцну фінансову основу для місцевого самоврядування, зменшить вплив столичної бюрократії на розподіл бюджетних коштів, дасть місцевій владі стимул до розвитку виробництв і створення робочих місць, можливість впливати на інвестиційний клімат у регіоні, поліпшить доступ до кредитних ресурсів банків.

Бо, як говорить депутат Чернігівської облради Максим Городній, «ми в області зіштовхнулись iз такою проблемою: великі підприємства, які були зареєстровані на Чернігівщині, нині повідходили за системою своєї реєстрації в Київ. Зараз у місцевих рад проблема — як «затягнути» їх працювати назад в область».

Що конкретно пропонує зробити «Сильна Україна»?

Партія виступає за те, аби розділити всі податкові надходження на три категорії, в залежності від того, куди і яким чином спрямовуються кошти. Перша категорія: за доходами Державного бюджету 100% закріплюються лише 3 податки з існуючих 22. Це — ПДВ, ввізне та вивізне мито, акцизний податок на імпортні підакцизні товари.

Друга категорія передбачає, що за місцевими бюджетами закріплюється 100% таких податків: податок на доходи фізичних осіб; податок на землю; податок на нерухоме майно; екологічний податок; єдиний податок; фіксований сільськогосподарський податок; збір за першу реєстрацію транспортних засобів; туристичний збір; збір за паркування автомобілів; збір за провадження підприємницької діяльності.

До третьої категорії відрахувань «Сильна Україна» пропонує віднести ті, які повинні перерозподілятися між центром і регіонами згідно з нормами Бюджетного кодексу. Це: податок на прибуток підприємств; акцизний податок iз вироблених в Україні підакцизних товарів; плата за використання надр; рентна плата за транспортування нафти, газу, аміаку; збори за спеціальне використання вод, лісів та радіочастот; збір у вигляді цільових надбавок за газ, електро- та теплову енергію; збір на розвиток виноградарства і садівництва.

На додачу до цього до місцевих бюджетів мають бути передані з державного неподаткові надходження, які збираються на відповідній території. Іншими словами, плата за надання адміністративних послуг (реєстрація, дозволи, ліцензії тощо), всі види адміністративних штрафів, судовий, виконавський, портовий збори тощо, державне мито.

Та найважливіше за все, резюмує Сергій Тігіпко, «змінити принцип розподілу цієї категорії податків між місцевим і державним бюджетами. Сьогодні розподіл здійснюється «зверху — вниз» — коли місцеві бюджети отримують трансферти iз «загального казана», куди пішли їхні податки. Після реформи розподіл буде йти «знизу — вгору», — переконаний лідер «Сильної України».