Київський театр драми і комедії на Лівому березі завжди останнім закінчує театральний сезон і першим його відкриває. Чим пояснюється така жадібність до роботи, запитали ми у завліта театру Люби Суботіної. Відповідь була лаконічною: традиціями. Цього року лівобережці відкривають сезон разом зі школярами, ввечері 1 вересня батьки можуть відсвяткувати День знань у театральному буфеті на Броварському проспекті, 25. На перший театральний тиждень припадає шквал прем'єр, тих нових вистав, якими театр закінчив минулий сезон. Першого вересня Олександр Ганноченко і Світлана Золотько грають найсвіжішу прем'єру «Люблю. Меліса», яку на їхнє прохання поставив головний режисер театру Едуард Митницький за п'єсою Альберта Герні «Листи кохання». Цю виставу акторське подружжя замовило «для себе» і виступило її спонсором. Рiч у тiм, що на зорі незалежності, коли почався кооперативний рух, Олександр Ганноченко відкрив власний невеликий меблевий бізнес — він починав із табуреток, стільців, столів, причому спочатку робив це власними руками поруч з іншими людьми, тепер його фірма виготовляє корпусні меблі різного ступеня складності. Меблевий бізнес актора прислужився рідному театру не лише безпосередньо — наприклад, нові столи у театральному буфеті, барна стійка і різні дерев'яні штучки зроблені фірмою заслуженого артиста України, але й опосередковано — завдяки цьому бізнесу Олександр Ганноченко зміг реалізувати свою творчу мрію, виступив спонсором власної сімейної вистави. 2 вересня лівобережці гратимуть ще одну літню прем'єру — «Наше містечко» литовського режисера Лінаса Зайкаускаса. До речі, дебют Лінаса на Лівому березі у жовтні, очевидно, отримає продовження, у планах театру стоїть чеховський «Вишневий сад» у його постановці. І якщо ця задумка здійсниться, то Едуард Маркович Митницький, котрий зараз коливається між «Чайкою» Чехова і п'єсою Пера Улова Енквіста «Ніч трибад», обере для постановки матеріал про життя Августа Стріндберга, на роль якого він уже придивився Віталія Лінецького. У режимі репетицій живуть сьогодні молоді режисери Максим Михайличенко та Андрій Білоус. Перший працює над п’єсою Едварда Радзинського «Закінчення Дон-Жуана», а другий репетирує «Сірано де Бержерака» з Володимиром Горянським у ролі Сірано, а також із Лесею Самаєвою та Андрієм Саманіним.
Зазвичай за літо в театрі трапляються різні пертурбації — ремонти, перебудови, поповнення трупи, суто творчі й кадрові перестановки. Так от, у Державному театрі драми і комедії на Лівому березі з минулого сезону змін майже не сталося. Хіба технічні цехи відселили з театру на перші поверхи сусідніх житлових будинків, бо революція у прилеглому приватному секторі набирає обертів — у 2005 році почнеться будівництво другої черги театру. Трупа поки що вчиться працювати без Олександра Гетьманського, найбільшої втрати минулого сезону — актор перебрався з лівого берега на правий, в Театр імені Лесі Українки, на більшість його ролей вводиться Сергій Солодов. Нових творчих одиниць — акторів і режисерів — поки немає, але на вересень призначені прослуховування бажаючих потрапити в престижний театр, а таких, як нам стало відомо, немало — і з Києва, і з інших міст. Але ще одна традиція лівобережців така: на прослуховуванні не приймають вірші й монологи, треба зіграти уривок вистави, обов'язково з партнером. Отже, кадрові підсумки будуть підбиті в жовтні. У стрій з осені повертається актриса театру Юля Волчкова, її сину виповнилося 4 місяці — самостійний козак, і маму відпустив на кін. На зборі трупи 27 серпня привітали також режисера Андрія Білоуса з народженням доньки Дани, а Володимира Горянського — із першим ювілеєм його Маші, доньці лівобережної зірки 22 серпня виповнився 1 рік.
Отже, накопичена за літо мистецька спрага найближчим часом може бути втамована лише на «Лівому березі», більшість київських театрів мають намір «відкриватися» на початку жовтня.