Останнє нафтове попередження

Легендарне «чорне золото», а простіше кажучи, сира нафта марок «Брент» та «Уралс» нині стрімко втрачає у ціні на світових біржах. Причому рекорд — як на потужних світових чемпіонатах — з’являється буквально щодня! Ще в середині минулого тижня експерти вважали екстремальною ціну у 95 доларів за барель, у п’ятницю ціна нафти вже сягнула 92 доларів, а вчора зранку на торгах за «Брент» уже зафіксували 91,93 долара. Всупереч усім законам ринку, нині нафта активно дешевшає, незважаючи на воєнні дії: в Україні та Азії. Зазвичай же будь-який збройний конфлікт, навпаки, завжди штовхав паливні ціни вгору.

Звідси постає найголовніший висновок, який підтверджують практично всі експерти: нафта дешевшає не попри воєнні дії, а саме тому, що ця війна розпочалася. Вірніше, що її розпочали. Країна-агресор зi столицею у Москві, яка водночас є одним із найбільших країн-експортерів нафти.

Росіянам порадили заощаджувати...

Учорашні ціни за «Брент», а також ф’ючерси в ромірі 89,63 долара за барель, — це вже нижче, ніж потрібно Росії, аби збалансувати свій платіжний баланс. Надалі ж тенденція, найімовірніше, залишатиметься такою ж. «На ринку і надалі є надлишок нафти — попри всі геополітичні ризики», — каже керуючий ризиками на нафтовому ринку в Токіо Тоні Нунан.

У столиці наших східних сусідів незаперечний, залізний, всепоглинаючий оптимізм публічно демонструє лише їхнiй президент Володимир Путін. За його словами, нижче рівня «90 доларів за барель» нафта все одно не впаде, а такий порядок цін Москву цілком влаштує. Утiм урядовцi, навіть першого ешелону, а також проурядові експерти вже вголос констатують: країна наближається до ситуації, коли в ній можуть банально закінчитися гроші! Натомість стартуватиме висока інфляція та суцільний дефіцит.

«Зрозуміло, що деякі витратні статті за такої ціни на нафту треба буде «пустити під ніж», — сказав голова Фонду національної енергобезпеки (Росія) Костянтин Сімонов. «Єдиновірним рішенням буде перегляд усіх витрат», — погодився з ним очільник російського Мінфіну Костянтин Сілуанов. А це значить, що частина бюджетних статей залишиться непрофінансованою. У наступному році — точно, у нинішньому — радше за все. Тобто простим росіянам, які нині так активно тішаться «поверненню» Криму та іншим маленьким радостям путінського режиму, доведеться вчитися заощаджувати. Причому життя вимагатиме постійно вдосконалювати цю майстерність.

Заступник голови російського «Зовнішекономбанку» Андрій Клепач нагадав, що нафта дешевшає не просто так, а на тлі західних санкцій! «Якщо санкції таки зачеплять нафтогазовий сектор, то нам не уникнути економічного падіння, — сказав топ-менеджер. — Тим паче що і без санкцій Росія ледь балансує на межі обвалу — біля нульової відмітки». А інший банкір, очільник «Сбєрбанку» Герман Греф, додав до картини ще песимістичніший мазок: «Люди не можуть створювати творчі продукти, якщо у них відсутнє розуміння поточної економічної ситуації і бізнес-клімату».

Найцікавіше, що сказано це все було не в кулуарах, а на офіційному заході, в обличчя Володимиру Путіну. Якого подібні заяви чомусь розвеселили. Натомість керівницю російського центробанку Ельвіру Набіулліну — не дуже. І тому Банк Росії взявся прораховувати сценарій, за яким нафта може подешевшати до 60 доларів за барель.

«Зайва» нафта і перспективи імперії

Нафту, яка весь час переважно дорожчала, а нині раптом виявилася нікому не потрібною, на світовий ринок ллє, в основному, Саудівська Аравія. Тобто, у країнах ОПЕК, які завжди виступали одним фронтом за власні комерційні інтереси, раптом розпочалася конкурентна боротьба. І Саудівська Аравія, мовляв, вирішила розпочати демпінгову війну з іншими азійськими видобувачами. «Ми не очікуємо стабілізації цін, поки ОПЕК не повернеться до зменшення видобутку, — політкоректно зауважують західні експерти. — Ця демпінгова війна може зачепити і російський бюджет».

«Не на мікрофон» ці ж самі експерти заявляють, що нині, цілком можливо, розігрується сценарій здешевлення нафти, у якому беруть участь не лише амбіції саудитів, а й зусилля США. І наводять паралелі з 1985 роком, коли завдяки суттєвому збільшенню обсягів видобутку вартість бареля нафти упала втричі: із 32 до 10 доларів за барель. Що й призвело до розвалу Радянського Союзу... «Тоді Саудівська Аравія швидко наростила видобуток із 2 до 6, а потім до 10 млн. барелів за добу. І стався обвал, — погоджується з версією київський експерт нафтогазового ринку, професор Геннадій Рябцев. — Король тоді мало що втратив: падіння цін було компенсовано п’ятиразовим збільшенням видобутку. А планова економіка СРСР виявилася неготовою до різкої втрати експортних надходжень».

Про те, що нинішня «нафтова атака» на Росію може бути напрочуд вдалою, причому значно ефективнішою, ніж на СРСР наприкінці 80-х, говорять самі росіяни. Причина: низька ефективність російської економіки та її безальтернативна орієнтація на нафто-газові доходи. Причому проблеми ефективності тільки загострюються. Підтвердив ситуацію, зокрема, колишній заступник міністра економіки РФ Іван Старіков в інтерв’ю «Україні молодій». «У 1995—2000 роках економіка Росії при вартості нафти 17 доларів за барель зростала на 5,5%-6% від ВВП. У 2008 році, в розпал світової фінансової кризи, коли ціна за барель нафти впала до 37 доларів, позитивне сальдо у нас становило 5 мільярдів доларів. Сьогодні, при нинішній ціні — 96 доларів за барель — сальдо зовнішньоторговельного балансу обнулилося», — сказав Старіков.

Іншими словами, якщо така ціна, яку ми маємо нині, проіснує тривалий проміжок часу, то російська економіка на цілковитому оптимізмі залишиться нижче ватерлінії.

Рокфелер уже продав! А ви?

Тим часом більшість експертів стверджує: Обама не для того сказав «А», аби зупинитися на рівні 90 доларів за барель! «Збільшення видобутку нафти Саудівською Аравією із 9,4 до 11 млн. барелів за добу дозволить компенсувати втрати від зниження ціни та витіснити з ринку свого головного конкурента. Як наслідок — втрата Росією 40—80 млрд. доларів експортної виручки — 2-4% ВВП, — продовжує Геннадій Рябцев. — Щодобовий же продаж всього лише 500 тис. барелів нафти зi стратегічного запасу США призведе до падіння котирувань на 12 доларів за барель, кожне з яких скоротить російський експорт на 4 млрд. доларів на рік».

Ще буквально кілька тижнів тому світові експерти піддавали сумніву можливість швидкого здешевлення нафти: процесу заважав ряд об’єктивних факторів. Нині ж вони бачать дуже цікаву картину: ці фактори-запобіжники починають дивним чином втрачати свою вагу — відкриваючи таким чином дорогу до дешевої нафти. «Ось, наприклад, стверджувалося, що співпраці Саудівської Аравії зi США не вийде, оскільки такий діалог може загрожувати іміджевими втратами для саудитів, — продовжує Рябцев. — Але раптова поява так званого Ісламського халіфату примирила шиїтів, християн та єзидів. Коли 8 вересня Ліга арабських країн визнала цю квазідержаву терористичною організацією, Америка де-факто нині допомагає Сирії, Єгипту та Саудівській Аравії боротися із «відступниками від віри».

Експерти констатують і алогічний на перший погляд відхід iз нафтового ринку спекулянтів: за логікою, після початку епохи нестабільності вони мали би на ньому масово з’явитися — і заважати здешевленню. Поясненням може слугувати той факт, що тренд до здешевлення буде довготерміновим і різким. Усе голосніше лунають голоси про допуск на нафтовий ринок Ірану. Вірніше, про цілком логічний компроміс: цій ісламській країні буцімто дозволять збільшити видобуток із 2,8 до 4 мільйонів барелів за добу та постачати її на західні ринки в обмін на відмову від ядерної програми. А це ще один цвяшок у могилу дорогої нафти. Зрештою, маємо і непрямий фактор можливого обвалу на ринку: 22 вересня свої нафтові активи продав Фонд Рокфелерів. А разом iз ними — ще 180 організацій та 650 приватних осіб. На загальну суму 50 млрд. доларів.

Або здатися, або окупувати

Відтак замість прогнозів «Чи справді вона подешевшає?» світові урядовці та експерти розмірковують над питанням: «До якої межі може впасти ціна бареля нафти?». «Нижче 90 доларів вона не опуститься, це нікому не вигідно. Але прораховувати варіант 60 доларів може бути корисно», — фактично повторив за Путіним, прокоментувавши ініціативу свого Центробанку, керівник російського Мінекономрозвитку Олексій Улюкаєв.

Тим часом експерти заявляють: падіння ціни нижче 60 доларів цілком можливе! «Велика кількість процесів, які нині зійшлися в одній точці, може виявити синергетичний ефект на ринок. Відтак, швидкий вихід спекулятивного капіталу з біржової торгівлі може опустити нафтові котування до 50 і навіть 30 доларів за барель, — каже Геннадій Рябцев. — Такий розвиток подій загрожує Росії настільки відчутним скороченням доходів, що вона буде змушена або поступитися Заходу, в тому числі й щодо України, або піти на окупацію Донецької, Луганської, частини Запорізької і Херсонської областей — аби отримати наземний шлях до Криму і постачати його наземним транспортом. А після цього різко посилити податковий тиск всередині країни і різко скоротити бюджетні витрати».

Утім, на думку експертів, розширення окупації нашої території може мати для Росії не лише «нафтові» наслідки.