Смак справжнього молока

30.09.2014
Смак справжнього молока

Щоб отримати справжнє молоко, треба навчитися косити справжнє сіно.

Сусід знайомих у передмісті Києва завів під дерев’яним накриттям кілька десятків кіз. Сказав — це в нього козина ферма. Органічна. Ось-ось сертифікат отримає і в столичних супермаркетах під власною торговельною маркою молоко продаватиме. Дорого. Пригостив нас тим молоком — може, й собі купимо. Скуштували ми — і чемно відмовилися. Дивний присмак у того молока. Не запах, а саме присмак. Наче й випасаються ті кози на лісовому різнотрав’ї (будинки сусідів — остання житлова лінія попід лісом). І сам новоспечений фермер про високі духовні цінності любить розмірковувати, йогою займається... А от — не те щось із молоком його козиним, та й годі.

Молоко з матюками

Перше пояснення того присмаку з’явилося разом із сердитою тітонькою на сусідському подвір’ї. Тітонька обурено лементувала, не надто добираючи вислови. На чім світ стоїть кляла господаря сусідньої ділянки разом із його органічним бізнесом, п’яним пастухом і козами, які знищують овочі на її городі. Господар мляво виправдовувався: то все клятий пастух, нікому довіритися не можна... Виявилося, доглядати кіз наш фермер за їжу, нічліг у хлівці й копійчану зарплату наймає невибагливих бомжів iз вокзалу. Через те плин кадрів у бізнесі сусіда супершвидкий. Зазвичай найнятий пастух працює до першої готівки в кишені. Потім напивається, губить кіз, які з бідного на трави соснового лісу радісною юрбою скачуть у щедрі сільські городи. Постраждалі біжать лаятися до господаря. Винного виганяють. Наймають наступного невибагливого сіромаху. Ну і так далі. Тим часом на п’ятнадцяти сотках ділянки новоспеченого фермера зроду не те що городу власного не було — бур’ян ніколи не косили. Сіно він теж заготовляти не вміє. Тому минулої зими годував тих нещасних кіз сосновим гіллям. Зрозуміло, мало яка худоба на такому харчі протримається. Виздихала в нього до весни добра частина стада. Дочасно померлих кіз було без зайвих почестей і зусиль поховано тут же, на узліссі. Чому невимовно зраділи зграї бродячих псів, розтягаючи по всій околиці сяк-так прикопані козині трупики... А дивом народжених у цих умовах козенят новоспечені фермери доброчинно подарували якомусь дитбудинку. Бо козенята б висмоктували молоко. Яке треба в супермаркетах продавати. Дорого...

Органіка в законі

«Звісно, до нас нерідко приходять люди, які хапаються за органічне виробництво з єдиною думкою про надприбутки, не надто вникаючи у сільськогосподарську специфіку, та, власне, у законодавство, яким регламентується діяльність виробників органічної продукції, — підтверджує голова правління Федерації органічного руху України Євген Милованов. — Іноді експертним службам, які здійснюють сертифікацію органічних виробництв в Україні, доводиться позбавляти сертифікатів тих, хто не надто ретельно виконує прийняті правила. З січня нинішнього року в Україні вступив у дію Закон № 425-VII «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Ним визначаються правові та економічні основи виробництва та обігу органічної сільськогосподарської продукції та сировини, заходи контролю та нагляду за такою діяльністю. Вони спрямовані на забезпечення справедливої конкуренції, належного функціонування ринку органічної продукції та сировини, покращення основних показників стану здоров’я населення, збереження довкілля, раціонального використання ґрунтів, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. А також — гарантування впевненості споживачів у продуктах та сировині, маркованих як органічні. Відповідно до цього закону, суб’єкти господарювання, які маркують свою продукцію як органічну, зобов’язані привести свою діяльність у відповідність iз положеннями закону протягом шести місяців».

Ми сподіваємося, що з прийняттям цього закону спостерігатиметься активізація та пожвавлення розвитку органічного сектору, а також, що не менш важливо, унеможливиться існування такого явища, як «псевдо-органік». Зокрема, в законі говориться: «Забороняється при маркуванні продукції, яка не відповідає вимогам цього закону, використовувати позначення з написами «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», словами з префіксом «біо» тощо.

Органічна продукція, імпортована з інших країн, вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, позначена написами «органічний», «біодинамічний», «біологічний», «екологічний», словами з префіксом «біо» тощо, повинна в перекладі на українську мову позначатися написом «органічний продукт». Проте необхідно зазначити, що поки в Україні не розроблені відповідні підзаконні акти, вітчизняні виробники проходять процедуру органічної сертифікації свого виробництва за діючими міжнародними стандартами, частіше за все — це норми Європейського Союзу.

Перспективи сертифікованого «натурпродукту»

«Державною цільовою Програмою розвитку села на період до 2015 р. задекларовано довести обсяг частки органічної продукції у загальному обсязі валової продукції сільського господарства до 10 відсотків, — продовжує виконавчий директор ФОРУ Андрій Коняшин. — Передбачається стимулювання ведення органічного сільського господарства, унормування розвитку органічного землеробства та створення системи його сертифікації. Україна, маючи значний потенціал для виробництва органічної сільськогосподарської продукції, її експорту, споживання на внутрішньому ринку, досягла певних результатів щодо розвитку власного органічного виробництва. Площа сертифікованих сільськогосподарських угідь в Україні, задіяних під вирощування різноманітної органічної продукції, сьогодні складає більше чверті мільйона гектарів і наша держава займає двадцять перше місце з-поміж світових країн-лідерів органічного руху. Частка сертифікованих органічних площ серед загального обсягу сільськогосподарських угідь України становить майже 0,7%. При цьому Україна займає перше місце у східноєвропейському регіоні щодо сертифікованої площі органічної ріллі, спеціалізуючись переважно на виробництві зернових, зернобобових та олійних культур. Сьогодні вже десятки традиційних господарств зацікавилися технологіями органічного виробництва, що засвідчує наш традиційний ярмарок у Києві. Окрім промислових господарств, у нашій державі сертифіковано ще й 300 тисяч гектарів дикоросів. А в останні три роки спостерігається тенденція наповнення внутрішнього ринку власною органічною продукцією за рахунок налагодження внутрішньої переробки органічної сировини. Це найчастіше крупи, соки, сиропи, повидло, сухофрукти, мед, м’ясні та молочні вироби».

Офіційні статистичні огляди IFOAM (міжнародної організації, що об’єднує рухи за органічне сільське господарство з більш ніж ста країн) підтверджують: якщо на початок 2003 р. в Україні було зареєстровано 31 господарство, що отримало статус «органічного», то вже цього року за органічними стандартами працює більше 170 господарств на майже 240-тисячній площі сертифікованих органічних сільськогосподарських земель. А внутрішній споживчий ринок органічних продуктів у 2013 році досяг рівня 12, 2 млн. євро.  Зважаючи на потенціал сільського господарства України, а також тенденції його розвитку, можна впевнено говорити, що вже незабаром наша держава має всі шанси увійти до десятки світових лідерів виробництва органічної продукції.

ДОВІДКА «УМ»

Більшість українських органічних господарств розташовані в Одеській, Херсонській, Полтавській, Вінницькій, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Житомирській областях. Українські сертифіковані органічні господарства — різного розміру — від кількох гектарів, як і в більшості країн Європи, до понад десяти тисяч гектарів ріллі. Дослідження Федерації органічного руху України свідчать, що сучасний внутрішній споживчий ринок органічних продуктів в Україні почав розвиватись з початку 2000-х років, склавши: у 2007 році  500 тис. євро, в 2008 році — 600 тис. євро, у 2009-му — 1,2 млн. євро, у 2010-му — 2,4 млн. євро, у 2011 р. цей показник зріс до 5,1 млн. євро, у 2012 році — до 7,9 млн. євро, а у 2013 р. — до 12,2 млн. євро. Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 р., схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України за №806-р., серед пріоритетних напрямів визначає забезпечення продовольчої безпеки держави шляхом сприяння розвитку органічного землеробства, насамперед в особистих селянських і середніх господарствах.  

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>