«У Верховній Раді ми бачимо себе партнерами «Блоку Петра Порошенка», —

— Ірино Максимівно, нещодавно ви зробили заяву, що партія «ЗАСТУП» отримає на виборах не менше 7% голосів. Чому ви прогнозуєте саме таку цифру?

— У мене декілька причин стверджувати, що «ЗАСТУП» має всі підстави отримати високі показники на виборах. По-перше, офіційна соціологія дає нам від 16 до 30% голосів виборців, які ще не визначилися зі своїми політичними уподобаннями. Тобто це та ніша, на яку наша політична сила може зорієнтувати свої зусилля. По-друге, після визначення претендентів у кандидати досить велика частина українського суспільства розчарувалася. Потенційні виборці побачили, що політичні сили представляють зовсім не ті люди, яких вони хотіли б бачити в парламенті. Це також додаткова можливість говорити про те, що частина екс-виборців інших політичних партій може стати нашими прихильниками. І найголовніша, третя, причина: сьогодні нараховується приблизно сто тисяч активістів нашої політичної сили. І це тільки ті люди, які борються за нашу перемогу, переконують, розповсюджують нашу агітаційну продукцію. Якщо навіть зупинитися тільки на роботі цих людей, то, безперечно, партія «ЗАСТУП» може пройти до парламенту, отримавши 7% голосів виборців.

— Після презентації партії багато політологів зазначили, що «ЗАСТУП» здивував своєю першою п’ятіркою лідерів: до списку потрапила голова сільської ради. Якою є мета цього кроку?

— Ви знаєте, мене дуже цікавить трактування слова «здивував». Бо коли треба розв’язувати проблеми села, селища, міста, то люди нечасто доходять до високих кабінетів, вони йдуть до найближчого чиновника. У селах — це сільський голова. У селі сьогодні проживають 15 мільйонів українців. Це означає, що третина людей у сільському голові бачить і Президента, і Прем’єр-міністра, і «губернатора», і батька, як-то кажуть, і матір. Тому ми вважаємо, що нині в парламенті мають бути представлені саме ті люди, які знають проблеми, які вміють їх розв’язувати, хто не просто в теорії розуміє державотворення, а хто чітко може сказати, що сьогодні для виведення з кризи аграрного сектору необхідно розробити ці чи інші закони. Тому в нас сільський голова не тільки в першій п’ятірці. У списках політичної партії «ЗАСТУП» понад п’ятдесят сільських голів. І ми дуже сподіваємося, що не тільки сільська громада, а й здоровий глузд українського народу зроблять так, що ці люди стануть народними депутатами України.

— У ваших списках дуже багато науковців — людей, які досі не були причетними до великої політики. З чим це пов’язано?

— Ми не могли б відокремити діяльність партійної організації, в основі якої розвиток сільських територій, від діяльності аграрних науковців, зокрема, Національної академії аграрних наук, експертів Української аграрної асоціації. Дуже шкода, що замість використовувати їхні надбання й поширювати їх в Україні та світі, збиралися якісь негативні факти щодо використання земель, недостатнього наукового рівня. Але ж ми сьогодні маємо не просто потужну академію й науковців, а людей, які володіють унікальними можливостями аналізу. І коли ми розробляли програму, то її експертизу проводили саме науковці. Я вважаю, що в парламенті має бути якомога менше популістів, котрі займаються винятково своїм піаром, чи то на фоні бронежилетів, чи то на фоні комбайнів. Сьогодні там мають бути практики — сільські голови, товаровиробники, аналітики, науковці, які писатимуть ті закони, що справді потрібні суспільству.

— Продовжуючи тему освіти й науки: початок нового навчального року зафіксував сумну статистику: молодь неохоче вступає до аграрних вишів. На вашу думку, у чому причина?

— Я б хотіла почати відповідь із того, як у мене взагалі виникла ідея створення аграрного об’єднання. Останні чотири роки я працювала в Міністерстві аграрної політики і продовольства та займалася аграрною освітою. Я намагалася змінити систему набору до аграрних закладів і систему подальшого працевлаштування їхніх випускників. І ось остання дата роботи в цьому міністерстві — це нарада, яку проводив чинний міністр аграрної політики. Він заявив керівникам вищих навчальних закладів — а це потужна система, 250 тисяч студентів, — що нічого зі зробленого в попередні роки підтримувати не буде. Адже він сюди прийшов представляти інтереси своєї партії. Мені стало зрозуміло, що не буде в нас ані якісного працевлаштування випускників, ані завершення реформи аграрної освіти. Ми не дочекаємося прийняття закону, який ініціювали ще три роки тому. І тоді я дуже жорстко прийняла для себе рішення піти з міністерства для того, щоб об’єднати людей і дійсно щось змінити на краще.

— За минулі десятиріччя у політичній історії України вже були партії, які орієнтувалися на сільських жителів та проблеми села. Чим «ЗАСТУП» від них відрізняється?

— Ці партії не тільки були, вони є й досі. Сьогодні в державному реєстрі більше дванадцяти політсил із назвами, що певним чином стосуються села. Але це не означає, що вони присутні в політикумі. Вони присутні в реєстрі. Чому я так стверджую? Тому що під час проведення форуму 26 липня ми звернулися до всіх політичних однодумців: давайте об’єднаємося для того, щоби мати не популістське політичне лобі в парламенті, а фахівців зі знаннями політичного, державного устрою, аграрної науки. До нас надійшло декілька пропозицій від політичних сил. Але, на жаль, я мушу визнати, що реально таких партій немає. Вони тільки носії печаток і свідоцтв. Я об’їхала майже всю Україну й зустрілася з усіма представниками політичних сил, які мають стосунок до аграрного сектору України та села. Ініціаторів об’єднання і прихильників дуже багато, але вони не мають доступу до прийняття рішень політичних сил. І це найстрашніше. Я ще раз зробила висновок, що ці партії кишенькові, вони обслуговують чиїсь інтереси.

— Чи розглядаєте ви варіанти політичної співпраці з тими силами, які сьогодні йдуть до парламенту? Хто може стати політичним союзником «ЗАСТУПу»?

— Наше рішення однозначне: ми бачимо себе партнерами «Блоку Петра Порошенка» як Президента, котрий задекларував надзвичайно важливу й потрібну Україні програму будівництва нової країни. Ми вважаємо, що побудувати нову державу, викресливши з неї аграрний сектор, є недоцільним, безграмотним, політично не вмотивованим рішенням. Ми не бачимо сьогодні у владній структурі того потужного сегменту, який би займався саме аграрним сектором і сільськими територіями. Я вважаю, що об’єднання в парламенті наших двох політичних сил буде надзвичайно доцільним і ефективним для розвитку країни.

— Партія «ЗАСТУП» започаткувала унікальну благодійну програму — «Затишна оселя». Сім’я з Луганщини вже отримала власний дім на Полтавщині. Чи плануєте надалі продовжувати цю ініціативу?

— Безперечно. Ще цього місяця від трьох до п’яти родин отримають підтримку від нашої партії. Але ми мусимо сказати і про наявні проблеми. Насамперед, це проблема правильної реєстрації житла у сільській території. Надзвичайно складно знайти хату, яка правильно оформлена, є в реєстрі, яку можна нотаріально передати новому власникові. А втім, я ще раз підкреслюю: ми продовжуватимемо проект «Затишна оселя». І не тільки для переселенців із Донбасу. Участі у програмі потребують деякі родини і в інших куточках України. Ця програма житиме стільки, скільки житиме наша політична сила.

— Чи плануєте проводити інші соціальні проекти?

— На початку роботи нашої громадської організації, а потім і партії ми ретельно вивчили через своїх активістів стан справ 28 тисяч громад. Наші представники побували в них і склали паспорти соціально-економічного розвитку. І зараз ми вже чітко бачимо, хто потребує водозабезпечення, а хто — дошкільного виховання. Десь немає освітлення, а десь невпорядковано земельні питання. Практично в усіх селах складна ситуація з інфраструктурою. Зрозуміло, що зробити все й одразу неможливо. Але партія «ЗАСТУП» намагається розплановувати свою роботу так, щоб максимально врахувати потреби громади. І ми вже з 25 вересня розпочинаємо передвиборче турне. Я не боюся цього слова, адже турне насправді передвиборче. Окрім тих форумів, які відбудуться у кожному регіоні, наша політсила обов’язково братиме участь в інших «добрих справах»: починаючи від здавання водогонів і закінчуючи відкриттям церков, допомогою дошкільним закладам, школам, людям похилого віку, відновленням сільських будинків культури.