Якщо при Ющенкові євроінтеграційні процеси були розпочаті, а при Януковичі — навпаки, зупинені, то честь задокументувати конкретний результат випала п’ятому Президенту України Петру Порошенку. (УНІАН.)
А «особливому статусу» своєю чергою передував пікет під парламентом. Демонстранти (близько 200 «душ») вимагали — традиційно — очищення влади. «Люстрація — на благо нації!» — такі плакати тримали вони в руках. Депутат Леонід Ємець, проходячи повз протестувальників, зауважив, що люстраційний законопроект внесено до порядку денного. Однак до нього депутатські руки так і не дійшли — було не до того.
Із самого рання парламентарії чубилися через те, в якому форматі проводити засідання. Журналістів до Ради не пустили, хоч парламентарії й не ухвалювали заздалегідь рішення про закритий режим. Це дуже обурило, наприклад, Олеся Донія. Він назвав обидва законопроекти Порошенка «путінськими», оскільки їх ухвалення, на його думку, означає «здачу держави Україна Путіну».
Спочатку депутатам не вистачало голосів за проведення засідання у закритому режимі. Але до Ради приїхав Президент і викликав до себе голів фракцій. Після цього голоси знайшлися. 265 депутатів висловилися за те, щоб вирішувати долю Донбасу таємно. І, як прокоментував Доній, це, швидше за все, означало те, що й для ухвалення самих законопроектів голоси вже є. Депутат як у воду дивився: за «особливий статус» Донбасу проголосували 277 депутатів, за амністію — 287.
«Обидва закони про легалізацію «ДНР» і «ЛНР» протягли з порушенням процедури. Таємне голосування було незаконним», — зазначив у своєму Твіттері нардеп Андрій Шевченко. Колегам Шевченка не сподобалося й те, що голосування було настільки таємним, що його результати детально не побачили не тільки журналісти, а й політики.
«Під час голосування табло було мертвим, ніхто з депутатів не міг бачити, хто і як голосує. Лише наприкінці висвітилася цифра 277 — і Турчинов оголосив: закон прийнято. На всіх попередніх закритих засіданнях табло показувало хід голосування. Результати на сайті не оприлюднювалися, але депутати все бачили. Такого закритого голосування в парламенті не було. Ніколи. Янукович відпочиває...» — прокоментував лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко.
З процедурою, здається, все зрозуміло, але що депутати прийняли по суті?
Отож, згідно із законом про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, місцеві вибори відбудуться там 7 грудня 2014 року. Крім того, на три роки запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування «в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, розташовані станом на день набрання чинності цим Законом у межах району проведення АТО».
Держава гарантує недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб — учасників подій на території Донецької, Луганської областей. Тут, щоправда, є суттєві винятки, але про них — трохи згодом. Законом гарантується і вільне використання російської та інших мов на території.
А тепер — увага! — чи не найголовніше. Фінансування територій відбуватиметься за рахунок державного бюджету. «Держава надає підтримку соціально-економічному розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей», — сказано в документі.
Ще один важливий пункт: на території АТО рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, координація їхньої діяльності здійснюється відповідним сільським, селищним, міським головою. «Загони народної міліції утворюються на добровільних засадах із числа громадян України, які постійно проживають у відповідних населених пунктах», — йдеться у законі.
Тепер до другого документа. Законопроект про амністію передбачає звільнення від відповідальності «учасників збройних формувань», членів самопроголошених органів у Донецькій та Луганській областях, а також людей, які протидіяли проведенню антитерористичної операції.
Сепаратисти звільняються від кримінальної відповідальності за умови, що вони протягом місяця з моменту набрання чинності цим законом звільнили або не утримують заручників, добровільно здали зброю та вибухівку, не займають адміністративні та інші будівлі, не блокують органи державної влади та організації.
Проти них будуть закриті всі кримінальні справи, скасовані адміністративні штрафи. Водночас дія закону не поширюватиметься на тих, хто скоїв важкі злочини, себто навмисні вбивства, зґвалтування, або був причетний до падіння малайзійського лайнера чи перешкоджав розслідуванню цієї трагедії.
Відразу після голосування соцмережі (які є найоперативнішим показником настроїв) вибухнули гнівом. Гриценко був не єдиним, хто порівняв Порошенка з Януковичем — паралелі з політиками, які свідомо «вбили» власний рейтинг, були головним трендом дня. Президент України не мусив отак «здавати» Донбас, казали одні. Це — ціна миру, хай і недолугого, але миру, в той час як на повноцінну війну з Росією Україна просто не має ресурсів, нагадували інші.
Але переважала думка про те, що за «особливий статус» Донбасу Петро Порошенко відповість на наступних президентських виборах. Відповість рейтингом. Якщо він, звісно, використає право балотуватися на другий термін.
Найбільш категоричною в оцінці вчорашніх подій була Юлія Тимошенко. «Це (голосування за закони від Президента) — повна здача інтересів України на Донбасі. Цим рішенням легалізується тероризм та окупація України», — заявила вона на оперативно скликаному брифінгу. Тимошенко нагадала, що частина її фракції — так само, як і фракція «Свободи» — демонстративно не голосувала за дане рішення, висмикнувши картки з гнізд для голосування і піднявши їх над головами.
Відтак Тимошенко повторила те, про що вона говорила й на недавньому партійному з’їзді «Батьківщини»: для встановлення миру на сході необхідно відновити переговори у «женевському форматі» за участю представників «офіційної Росії».
«Прийнявши цей закон, ми пішли на поводу Путіна», — прокоментував лідер Радикальної партії Олег Ляшко. «Небезпечним» назвав закон Президента очільник депутатської групи «Суверенна європейська Україна» Ігор Єремєєв. Він зауважив, що спочатку не зле було б послухати пояснення уряду з приводу наслідків ухвалення такого документа. Позафракційного ж Юрія Дерев’янка в першу чергу хвилював пункт щодо створення загонів «народної міліції». На його думку, участь у таких загонах терористів є неприпустимою.
Підтримав Президента натомість депутат Олександр Бригинець. Він зазначив, що прийняті закони дадуть «встановити хиткий мир», адже «виграти війну в даний момент неможливо, а покласти сотні наших хлопців — реально». Тоді як ті три роки, на час яких у дію вводять закон про «особливий статус» дадуть змогу посилити «і країну загалом, і економіку, і — головне — армію». Навіть будучи налаштованим до Президента цілком компліментарно, Бригинець усе ж зазначив, що закони є «складними».
Цілком і повністю задоволеним ними лишився хіба що так званий лідер «ЛНР» Ігор Плотницький. Він назвав ухвалені документи «шансом на мирне врегулювання». «Закон про особливий статус Донбасу в основному відповідає нашим переговорним позиціям, озвученим першого вересня. Тому, хоча ще багато незрозумілого, можна сказати, що у мирного врегулювання з’явився перший шанс», — передає слова Плотницького російське інформагентство «РИА Новости».
А от його «побратим» із «ДНР» Андрій Пургін (який, нагадаємо, брав участь у засіданні робочої групи з мирного врегулювання конфлікту на сході) до вчорашнього голосування в Раді поставився прохолодно. Мовляв, всі закони, які приймають на Грушевського, 5, це — «для України». «Для «Донецької народної республіки» закони створює наш власний парламент», — урочисто «прорік» Пургін.
Покінчивши з голосуванням за «особливі» закони, депутати виконали головне: синхронно з Європейським парламентом ратифікували Угоду про асоціацію з ЄС. Президент Петро Порошенко та спікер ВР Олександр Турчинов назвали цей день історичним. За ратифікацію віддали свої голоси 355 депутатів.
«З часів Другої світової війни жодна нація за прагнення бути європейцями не платила такої високої ціни», — зазначив Петро Порошенко перед голосуванням. «Євроінтеграція стала національною ідеєю України», — додав він.
Президент сказав, що Угода про асоціацію має привести українські стандарти у відповідність до стандартів ЄС у галузі прав людини, безпеки та контролю над озброєннями, а також зняти торговельні бар’єри. Він гарантував, що жодний параметр Угоди з ЄС не було змінено внаслідок переговорів iз Росією.
...Зрозуміло, що вранішні події у парламенті істотною мірою нівелювали враження від ратифікації Угоди. Проте не слід забувати, що, окрім дискусійних законів, Рада ухвалила також документ великої державної ваги. І завтра, і післязавтра ще буде час на більш детальне осмислення як першого, так і другого голосування.
Але вже зараз можна констатувати, що ще один вагомий крок до повноцінного членства України в ЄС зроблено. Якщо в Кремлі (навіть незважаючи на «особливий статус» Донбасу) з цього приводу — траур, тим гірше для Кремля. Нам, як писав класик, «своє робить».
Ціллю цієї агресії є знищення українців. Ця війна заряджена ненавистю до українців як нації. До наших цінностей, історії, культури і мови. Все, що складає основу нашої ідентичності – Росія офіційно називає нацизмом. Нашу державу – режимом і хунтою. >>
У керівній партії Грузії "Грузинська мрія" заявили, що не будуть відкликати закон "Про прозорість іноземного впливу", який став однією з причин погіршення відносин країни із західними партнерами і замороження руху країни в ЄС. >>
Результати референдуму щодо євроінтеграції Конституційний суд визнав дійсними. Так, до Конституції Республіки Молдова внесуть положення про те, що вступ Молдови до ЄС стає незворотною метою. >>
Указ про звільнення Андрія Костіна з посади генпрокурора 31 жовтня підписав Президент України Володимир Зеленський. >>
На пʼяти полігонах Східного військового округу Збройних сил росії проходить підготовку військовий контингент КНДР чисельністю до 12 тисяч військовослужбовців. >>
Україна просила забезпечити її далекобійним озброєнням, зокрема, далекобійними крилатими ракетами Tomahawk, але це була конфіденційна інформація між Україною і Білим домом >>
