І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Віра Ульянченко запросила до команди фахівців, які щодня на власному досвіді стикаються з проблемами села. Тепер цим досвідом ЗАСТУП хоче поділитися в парламенті.
Попри те, що минулі вихідні були багаті на партійнi з’їзди, форум політичної партії «Всеукраїнське аграрне об’єднання «ЗАСТУП» (За Соціальну Трудову Українську Перспективу) привернув особливу увагу громадськості. Головною інтригою з’їзду було те, що серед партійного списку практично не було гучних імен ні олігархів, ні відомих політиків, які так чи інакше вже «засвітилися» у Верховній Раді. Основну масу делегатів з’їзду складали сільська інтелігенція, фермери, сільгоспвиробники, сільські, селищні голови, мери райцентрів, аграрні науковці і дослідники, вчителі та медики. «Це люди, які представляють усі прошарки суспільства, усі сфери життя нашої аграрної України», — зазначила, виступаючи на з’їзді, голова партії Віра Ульянченко.
Саме вони й увійшли до партійного списку, який партія «ЗАСТУП» презентувала широкій громадськості. Всі 225 позицій були заповнені практично однаковою кількістю представників із кожної області, включно з Донбасом. Крім загальнопартійного списку, «ЗАСТУП» підтримав і кілька десятків своїх активістів, які йтимуть по мажоритарних округах. До речі, на Львівщині всі висуванці партії — учасники АТО.
А очолила список, як і можна було передбачити, голова партії Віра Ульянченко. Свого часу Віра Іванівна очолювала Київську облдержадміністрацію, де не раз доводилося стикатися з проблемами села і допомагати їх вирішувати. Другим номером списку став голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. На третьому місці — голова Омельницької сільради, що на Полтавщині, Олександра Шереметьєва. Четвертим став начальник Українського об’єднання сільського комунального господарства «Укрсількомунгосп» Володимир Хоменко. І замикає першу п’ятірку заступниця лідера «ЗАСТУПу», керівник однойменної громадської організації Ірина Синявська. Кандидатура останньої викликала чи не найбільше аплодисментів учасників з’їзду.
Під час з’їзду «ЗАСТУП» презентував і програму розвитку сільських територій та відродження агросектоьру «За рідну землю!». Найголовніша її теза — український агропромисловий комплекс може стати поштовхом до зростання всієї вітчизняної економіки. А для досягнення цієї мети «ЗАСТУП» пропонує здійснити конституційну та адміністративно-територіальну реформи, які дозволять децентралізувати владу, передати значний масив владних повноважень і фінансових ресурсів місцевим громадам. «Децентралізація влади дозволить громаді самій розв’язувати власні проблеми із застосуванням значних фінансових ресурсів. Ми підтримуємо вступ України до ЄС, однак вважаємо, що він має відбуватися на вигідних для національного виробника умовах. Важливою ланкою в реформуванні АПК партія вважає проведення земельної реформи, підтримку малого та середнього агробізнесу, забезпечення податкових пільг для нових сільгосппідприємств, створення робочих місць для сільської молоді, підтримку традицій села, його культури та автентичності», — зазначив у своєму виступі другий номер списку Геннадій Новіков.
Серед виступів неодноразово лунала думка і про те, що до вирішення проблем сільської громади потрібно підходити не iз загальними мірками, а індивідуально. «Не можна з одними й тими ж вимогами підходити до голови села, у якого сім тисяч жителів, і до того, у якого 350 жителів. Як на мене, критерієм успішності сільської громади є не кількість жителів, а рентабельність господарства. У нас є село, в якому 350 жителів, але в них є 400 гектарів землі і вони можуть себе забезпечити. Тому ми переконані, що та сільська рада, яка має фінансову спроможність, — вона має право на життя. І питання про те, кого до кого приєднувати чи від’єднувати, мають вирішувати самі люди», — заявила голова Омельницької сільради Олександра Шереметьєва. «Закон про добровільне об’єднання сільських громад», який передбачає саме такі норми, «ЗАСТУП» має намір одним із перших просувати в новообраній Верховній Раді.
Загалом учасники з’їзду зазначали, що для вирішення багатьох проблем, які існують на селі, потрібен комплексний підхід та міцне парламентське лобі, яке дозволить аграрному сектору з дотаційного стати прибутковим, а села зробити перспективними, особливо для молоді. «Наша основна мета — сформувати в парламенті представництво аграріїв, селян. Ми розробили законопроект про підтримку малих і середніх господарств, а також про мораторій на продаж землі. Ми хочемо створити ефективне законодавство щодо використання землі», — наголосила Віра Ульянченко.
З тим, що в парламенті досі не було реальної політичної сили, яка б цілеспрямовано відстоювала інтереси саме сільського населення, погоджуються і політичні експерти. Як і з тим, що ці проблеми потребують негайного вирішення. Адже Україна з її чорноземами, перейнявши європейський досвід, може забезпечити продовольством не лише себе, а й усю Європу. І це потрібно робити вже зараз.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>