Підступний соб@ка

11.09.2014
Якщо згадати, ще років 15 тому навіть у Києві серед загалу дивовижею були мобільні телефони. Десь у тому часовому відрізку почало активно збільшуватися число персональних комп’ютерів. Тепер мало не кожна бабуся у селі має мобільний телефон, а просунутіші — пишуть онукам електронні листи. Втім, оскільки приватні номери мобільних телефонів й електронні адреси багато хто залишає на анкетах у магазинах, договорах у ЖЕКах чи ОСББ, у різних службах та інстанціях — вони дуже часто потрапляють до рук нечесних ділків. Тоді невидимі шахраї улесливо обіцяють золоті гори — за невелику попередню оплату. Найекзотичніше у прямому і переносному значенні, коли в електронному листі, надісланому з інтернет-пошти вашого чоловіка, нібито він просить терміново вислати гроші кудись у далеку Манілу, бо у нього там украли гаманець. А насправді ваш любий — поряд.
Спробуємо розібратися, як не потрапити на гачок шахраїв, які спочатку просто вкрали приватні номери мобільних телефонів й електронні адреси, а потім, використовучи їх, хочуть збагатитися.

Маніла. Прохання про допомогу

Просто креативним винаходом можна назвати розсилку, яка починається з основної частини вашої електронної пошти (до «собаки»). Мало хто утримається, побачивши у себе такого інтригуючого листа. Якщо ще й тема: «Стомилися сплачувати штрафи ДАІ?» Напевно, розчаруєтесь, коли натиснете посилання і потрапите в інтернет-магазин, де вам пропонують різний одяг і взуття. Якщо зацікавитесь якимось крамом, то, швидше за все, потрапите у халепу: є велика ймовірність, що з вас виманять гроші, а замовлений товар ви не отримаєте. Бо компанії, які справді займаються інтернет-торгівлею, не вдаються до різних хитрощів із адресами і штрафами ДАІ. А ставлять свою назву, щоб потенційний покупець її добре запам’ятав. І вашу адресу використовують, якщо ви особисто її надіслали.

Класика інтернет-шахрайств — «нігерійські листи», або, іншими словами, «афера №419», відповідно до номера статті кримінального кодексу Нігерії, звідки почалася ця історія. Уперше такі листи почали розсилати від імені вдови колишнього президента Нігерії, який постраждав під час чергового перевороту у своїй країні. Вдова слізно просила допомогти перевести кілька мільйонів доларів... на ваш рахунок. Обіцяла, звісно, за таку послугу немалий відсоток коштів як винагороду. Але спершу треба було вислати свої паспортні дані й невеличкий платіж для «оплати послуг юристів». Хвиля «нігерійських листів» у період їхнього народження практично не зачепила наші краї. Як не дивно, на гачок шахраїв тоді потрапили довірливі люди з країн Європи та США. Дійшло навіть до скликання у Нью-Йорку спеціальної конференції, на якій президент Нігерії особисто запевняв учасників, що влада країни не має жодного стосунку до шахрайства й почне застосовувати санкції проти банків, якими користуються шахраї.

Про майже анекдотичну історію, що сталась кілька місяців тому, розповідає киянка Ольга. На її електронну адресу з чоловікової прийшов лист англійською мовою, в якому обранець розповідав, що потрапив у халепу на Філіппінах: у нього вкрали гроші і тепер він у тамтешній столиці Манілі чекає на швидку фінансову допомогу. Ольга ні крапельки не хвилювалася, бо її Микола був із нею у квартирі. Подружжя майже відразу зрозуміло, що пошту чоловіка зламали хакери і на всі збережені у ній електронні адреси розіслали стандартний лист-прохання. Одна із найелементарніших ознак: узагальнене звернення «Друже!» Нескладно було віднайти інформацію, що надіслали послання з... Нігерії. Річ у тім, що Микола — затятий філателіст, який спілкувався з поціновувачами поштових марок з усього світу, своєю електронною адресою користувався на відомому міжнародному сайті аукціонних торгів. Швидше за все, це і стало причиною особливого зацікавлення його електронкою з боку шахраїв.

Подружжя навіть ще трохи поспілкувалося з любителями легкої наживи, щоб дізнатися, яким чином планують виманити гроші. Аферист чемно, але наполегливо просив не зволікати, яскраво змальовуючи словами свої бідування. Його не зацікавив персональний приїзд того, хто пропонує поміч. Прохач переконував, що найкращий спосіб — переслати кошти міжнародною платіжною системою, яка віддає їх отримувачу, який лише пред’являє свій паспорт. Від перерахунку на карточку відмовився, аргументуючи тим, що доведеться сплатити високий відсоток за послуги банку. Це означає, найімовірніше, що у схемі цього шахрайства задіяні щонайменше два спільники. Хтось із Нігерії розсилав листи, а у Манілі, у відділенні міжнародної платіжної системи, була своя людина, яка у звітних документах могла «малювати» дані паспорта, якого не існує.

Останнім часом багатьом у Києві приходили листи з недалекої від Нігерії країни у Західній Африці — Буркіна-Фасо — зі звісткою про нежданий-негаданий трохи не мільйонний спадок, для перерахунку якого треба попередньо сплатити гроші на оформлення. Прикметно, що такі шахрайські пропозиції надходять на електронну пошту не лише тих, хто живе в Україні. Зваблюють ними, наприклад, і мешканців Ізраїлю.

Не клюньте!

Есемескою частіше за все повідомляють: «Ви виграли». Іван Миколайович із Чернігівщини, який щонайменше п’ять років користується одним і тим же номером мобільного зв’язку, розповідає: «За останніх півроку мені двічі приходило повідомлення нібито від мого мобільного оператора: «Київстар вітає вас! Номер вашого телефону став одним із 10 переможців. Отримай свій приз. Довідка за номером 091-977-29-99. Перше, що насторожило, назва оператора була написана не так, як у розсилці, яку отримую роками. Друге — надіслана есемеска з іншого номера, ніж завжди — 097-137-383. Я зателефонував на вказану «довідку»: відповів чоловічий голос, що імітував автовідповідач. Зрозумівши, що ніхто на мої питання відповідати не буде, я зв’язався з офісом мобільного оператора. Відповіли, що ніяких акцій і конкурсів, де було б 10 переможців, не проводять. Скерували на попередження, адресоване абонентам на офіційному сайті компанії, про випадки можливих шахрайств. Порадили будь-яку інформацію перевіряти безпосередньо у них — на веб-сайті або телефоном».

Але є немало й тих, хто купується на обіцянки дармових призів. Щоправда, примарні холодильник і телевізор обіцяють вислати лише після попереднього перерахунку 300-500 гривень «на оформлення і доставку». Після того як «щасливчик» надіслав гроші, вказані телефони «щедрих» псевдодоброчинців відключаються назавжди...

Якщо ви отримали есемеску чи електронного листа від нібито свого банку, в якому сказано, що хтось намагався скористатись вашим рахунком, а тепер для його розблокування вам необхідно передати банку інформацію, що підтверджує особу, — у жодному разі не слід цього робити. Банки ніколи не запитують таку інформацію через е-мейли чи есемески. Аферисти (фішери), отримавши вашу особисту інформацію, скористаються нею для одержання доступу до вашого ж банківського рахунку.

Суть шахрайства, що має назву «фішинг» («риболовля»), — роздобути ваші логін і пароль на різних сайтах, що мають стосунок до грошей (електронні платіжні системи, онлайн-банки). Зазвичай інтернет-шахраї використовують спам-розсилку, розсилаючи листи нібито з реального сайта; у таких листах є наполеглива рекомендація перейти по посиланню, де необхідно ввести свої особисті дані. Обґрунтовують причину цього послання досить переконливо, щоб відвідувач обов’язково «клюнув» і перейшов на сайт. А маючи логін і пароль, спритники знають, як швиденько почистити банківський рахунок надто довірливої людини.

Включайте мізки

В усі часи шахраї хочуть мати побільше дармових грошей. Для цього хитрують, розсилаючи електронні листи й есемески. Можуть навіть назватися доброчинцями — збирачами коштів для потреб дітей із зони АТО. Серед ночі можуть розбудити телефонним дзвінком, щоб терміново віддали посланцю гроші — виручити сина, якого дійсно немає вдома, із райвідділку міліції. Головне в усіх подібних ситуаціях — включити голову і проаналізувати. Чемно хвилин на 5-10 відтермінувати швидкі дії і зателефонувати за офіційними номерами, якщо звертаються нібито з банку чи від мобільного оператора; чи зателефонувати тому, для кого просять допомогу, чи його найближчим людям. Ще не варто ні в якому разі спокушатися на обіцянки дармового сиру. Давно відомо — він лише у мишоловці.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>