Історія на колесах

На День Незалежності вулицями Львова проїхався «парад трамваїв». Громадський транспорт різних часів викликав неабияку зацікавленість серед містян та гостей Львова. Усі трамваї приїхали «своїм ходом», і в цьому найбільша заслуга активістів, які мріють створити у Львові музей електротранспорту.

«Історичні трамвайчики різали автогеном на брухт»

Так історично склалося, що у Львові трамваї курсують вузькоколійкою, якою може похизуватися далеко не кожне місто. Вперше вулицями Львова трамвай проїхав ще в далекому 1880 році. Тоді в обов’язкому комплекті до нього були коні – саме вони тягнули вагон. З того часу містом курсували трамваї, що були виготовлені на найвідоміших фабриках Європи. Кілька з них досі стоять у львівських депо. За відновлення раритетного транспорту взялися небайдужі активісти. «Головними ініціаторами цієї справи стали двоє хлопців — Володимир Заяць та Олексій Соломкін, — розповідає «УМ» один із волонтерів Антон Лягушкін. — Хлопці створили групу в соціальній мережі, куди дописували цікаві матеріали про історію львівського трамваю. Власне через інтернет ми й познайомились. Потім доля звела нас із людьми, які ґрунтовно цікавляться тією темою, зокрема Олександром Арістарховим, який працює екскурсоводом, та Андрієм Дремаликом. І коли ми побачили навесні минулого року, як по-варварськи знищують старенькі вагони Tatra в депо, то вжахнулись. Історичні трамвайчики просто різали автогеном. Щоб врятувати раритети, написали листа меру Львова Андрію Садовому. Лист потрапив керівнику відповідного управління, але відреагував на нього лише новий очільник. Він, власне, і зобов’язав зберегти трамваї та відреставрувати їх. Щоправда, до того часу в електротрансі встигли порізати 20—25 вагонів».

«Під ніж» потрапили вагони Tatra T4SU. Їх виготовили в Празі в 70-х роках минулого століття. З 85 вагонів залишилося лише п’ять. За унікальний напівкруглий дах їх ще називають «пончик» або «пиріжок».

Отримавши відповідний дозвіл, волонтери взялися за реконструкцію. До слова, ніхто з активістів не має спеціальної освіти і не працює у сфері електротранспорту. А двоє з них — Володимир Заяць та Олексій Соломкін — узагалі ще старшокласники. Для роботи волонтери витрачають не лише свій вільний час, а й кошти. Хлопці придбали всі необхідні інструменти та час від часу купують потрібні матеріали. Коштує таке задоволення недешево, тож активістам ще й доводиться шукати меценатів. Місто на реконструкцію не виділяє ні копійки. Підприємство також не може допомогти фінансово. Загалом хлопці планують відреставрувати п’ять трамваїв. Але перспектива, на жаль, дуже далека, адже, за найскромнішими підрахунками, цей задум коштуватиме майже мільйон гривень.

«Ми цікавилися відреставрованим трамваєм у Вінниці, — продовжує пан Лягушкін. — Правда, там довелося розбирати ще один трамвай, аби відновити один. Загалом витратили близько 200 тисяч гривень. Ми, певна річ, розраховуємо на меншу суму. Адже в нас і трамвай в кращому стані, й меценатів «не густо».

Сторічний трамвай ще їздитиме

Серед раритетного транспорту, який чекає своєї черги на відновлення, є трамвай Sanok 8N—1. Рік його виготовлення —1909. Це найстарiший трамвай у львівській «колекції». «Наразі він стоїть у депо і ми його не чіпаємо, адже тут потрібні професійні реставратори, — пояснює Антон Лягушкін. — Вагон має дерев’яний кузов, обшитий металом. Стільці та поручні в салоні також виготовлені з добротного дуба. До слова, сидіння мають форму лавок та розташовані по краях, як у вагонах метро. Там дуже складна система поручнів, яку треба відновити, при цьому електрообладнання в нього справне. Якщо зробити грунтовний ремонт, то трамвай ще буде їздити. Проблема в тому, що для реконструкції вагон треба підняти, а ми не маємо такого обладанання».

Цей трамвай зберігся завдяки колишньому головному інженеру підприємства Віталію Чаговцю. За словами волонтера, подібні трамваї «списали» ще в 70-тi роки минулого століття. Але пан Чаговець тоді домігся, аби кілька з них залишили. Щоправда, до наших днів зберігся лише один, а ще один, як стало відомо активістам, загадково зник років iз десять тому.

А нещодавно хлопці знайшли ще старiший екземпляр. «Візок і платформа вагону «Сіменс і Тальське», 1894-1896 років виготовлення, — продовжує пан Антон. — Свого часу з них було зроблено вишку контакної мережі. Спеціальне пристосування, яке з’єднувало вагон трамвая з контактною мережею. Ми припускаємо, що їх переробили ще за часів Польщі».

Трамвай-«циклоп» катав Нікуліна

За словами дослідника, для львівської вузьколійки вагони купували лише імпортні. Навіть за часів Радянського Союзу не було заводу, який би виготовляв трамваї для такої колії.

Зараз активісти працюють над відновленням трамвая Gotha Т59Е. Він був виготовлений у Східній Німеччині в 1960 році. Таких трамваїв в Україні лише два. І другий iз них досі курсує в Криму: в селі Молочне один iз пансіонатів збудував трамвайну лінію, яка сполучає санаторій та пляж.

«Львівський трамвай курсував своїм маршрутом з 1961 по 1981 роки, — розповідає дослідник історії трамвая. — Він навіть «знімався» у фільмі «Старики-розбiйники». На зупинці на площі Ринок саме в цей трамвай сідає Нікулін та заносить картину».

Відремонтувати Gotha активісти взялися тому, що він зберігся чи не найкраще. Хоча роботи дуже багато, а деякі елементи конструкції доведеться виготовляли нові. «Поки що ми почистили трамвай від фарби і заварили дірки в корпусі, — продовжує Антон Лягушкін. — До слова, зробити це було не так уже й просто. Перші кілька шарів фарби «знімалися» легко, а коли ми дійшли до «фабричного» шару, то довелося попотіти. «Німецька якість», що тут скажеш. Я впевнений, що якби вагон не малювали радянською фарбою, то фабрична фарба протрималася б і донині. Нам довелося розігрівати її промисловим феном, потім злущувати, а потім ще відчищати шліфувальними кругами. Це при тому, що на вагоні було сантиметрів 20 «радянської» фарби і з нею в нас жодних проблем не було».

Цікава деталь: трамвайчик спереду мав велику фару, в майже чверть метра у діаметрі. Завдяки їй трамвай називали «циклоп». До наших днів фара не збереглася, тож, швидше за все, доведеться виготовляти щось схоже на неї. Щоправда волонтери шукали аналог, яким би можна було замінити фару, і досвідчені майстри підказали, що фара такого розміру є лише на... танку.

Трагедії та анекдоти

У місті Лева — один iз найскладніших рельєфів, що дуже ускладнює рух трамваїв. Він не раз ставав причиною великих аварій. Дві найбільші трамвайні аварії трапилися у Львові в 60—70-х роках. Під час однієї з них, за словами дослідників, трамвай зійшов iз рейок і врізався в школу, а в результаті іншої вагон вдарився у стіну горілчаного магазину. В обох випадках загинули люди, але КДБ тоді добре постарався, аби замовчати трагічні ДТП.

Після того у Львові закрили найскладніші маршрути, а старі трамваї списали. Через кілька років після аварії в лікеро-горілчаному магазині по місту «ходив» анекдот: «Водій трамвая оголошує пасажирам: «Гальма відмовили, тримайтесь — їдемо в школу». До нього підходить алкоголік і каже: «Мусите вирулити, мені треба в горiлчаний магазин».

Дослідники транспорту

Як переконалися дослідники, банальний вагончик, який роками «бігав» вулицями міста та перевозив пасажирів, може мати цікаву історію. Для того, аби сповна дослідити літопис львівських трамваїв, активісти не лише «перекопали» увесь інтернет, а й зв’язалися з відомим істориком цього транспорту з Прибалтики — Ааре Оландером. Цей дослідник свого часу отримав альбоми німця Ханса Орліманса, який був видатним ґрунтознавцем, але мав хобі — трамваї. Приїжджаючи в різні міста на наукові конференції, він фотографував там громадський транспорт. На основі цих альбомів Ааре Оландер займався вивченням і наших львівських трамваїв та розповів про них багато цікавого.

Трамвай у Торонто зберіг львів’янин

Дослідження цього виду транспорту у львівських ентузіастів зрештою переросло в ідею створення повноцінного Музею трамвая. Місце для нього вже пригледіли — на території найстарішого львівського депо, що по вулиці Сахарова. Для майбутньої музейної колекції вже знайшли багато експонатів. Крім самих трамваїв, можуть експонувати також старі інструменти та запчастини раритетів.

«Музей трамваїв — далеко не новинка і вони є в багатьох містах світу, — говорить активіст. — Ми дуже хочемо бачити у Львові щось схоже на те, що зараз функціонує в Торонто. В тамтешньому музеї є інтерактивна гра для дітей. По величезній мапі міста курсують модельки трамваїв. Кожна дитина може посидіти за пультом та покерувати їхнім рухом. До речі, трамвайна система в Торонто збереглася саме завдяки колишньому львів’янину, який, працюючи заступником міського голови, наполіг, що трамвай як громадський транспорт повинен залишитись».