Нижче падаєш — вище опинишся

09.09.2014

Єдина європейська валюта невблаганно котиться донизу. І якщо нам за стрімкою девальвацією гривні цього не помітити, то на гаманцях європейців «схуднення» євро вже позначається. Однак те, що видається негативом обивателю, з точки зору економіки може бути позитивом. Як стверджує в аналітичному матеріалі на цю тему «Німецька хвиля», девальвація європейської грошової одиниці неминуча і для єврозони — бажана.

Долар, який іще наприкінці минулого року виявляв ознаки нестабільності, тепер почувається значно впевненіше. І, за прогнозами експертів, дорожчатиме надалі. Якщо на початку травня за 1 євро давали 1,393 долара США, то наприкінці серпня курс становив уже 1,313. А минулої п’ятниці, 5 вересня, європейська валюта під час торгів опускалася до рівня 1,293 долара за євро. І це лише початок, переконані аналітики найбільшого американського інвестиційного банку «Голдман Сакс». Вони прогнозують на середньострокову перспективу навіть паритет двох валют.

Утім тих, хто стверджує, що в недалекому майбутньому за один євро даватимуть один долар, поки небагато. Натомість у тому, що послаблення європейської валюти найближчим часом триватиме, в експертному середовищі не сумніваються. Адже ця тенденція ґрунтується на економічних причинах.

З одного боку, Федеральна резервна система США за умов стабілізації зростання американської економіки взяла курс на поступове згортання політики наддешевих грошей, яку проводила багато років поспіль. Цієї осені завершиться програма скуповування державних облігацій («кількісне пом’якшення»), наступного року має початися підвищення базової відсоткової ставки, зниженої свого часу фактично до нуля. У підсумку, внески в доларах мають ставати дедалі привабливішими. У США прибутковість держоблігацій вже зараз вища, ніж у більшості країн єврозони й передусім — у найбільшій європейській економіці Німеччини. Саме тому міжнародні інвестори почали цього літа перенаправляти грошові потоки з європейського фондового ринку на американський, що й зумовило зміцнення долара.

Водночас Європейський центральний банк (ЄЦБ), за умов пробуксовування зростання ВВП і дедалі більшої загрози дефляції в єврозоні, взяв курс на подальше здешевлення грошей. На початку травня керівник ЄЦБ Маріо Драгі зробив відповідну заяву, чим поклав кінець багатомісячній тенденції до зміцнення євро, породженій сподіванням на швидке відновлення європейської економіки. А потім, 5 червня, перейшов від слів до справ, знизивши облікову ставку в єврозоні з 0,25 до 0,15 відсотка річних. Минулого тижня, 4 вересня, Драгі знову знизив базовий відсоток, під який ЄЦБ надає гроші комерційним банкам, до рекордно низького, тепер уже фактично нульового рівня — 0,05 відсотка.

Цей крок, а також інші ухвалені того дня рішення і зроблені заяви, не залишають найменших сумнівів у тому, що єврозона пішла шляхом цілеспрямованого здешевлення грошей. У такій ситуації курс євро просто не може рости, адже розрив між прибутковістю американських і європейських облігацій буде тільки збільшуватися. Євро просто зобов’язаний падати.

Одразу після оголошення підсумків засідання ЄЦБ курс європейської валюти за лічені хвилини опустився на два центи і пробив зону підтримки, яка проходила приблизно на межі 1,31 долара за євро. Для спекулянтів це стало сигналом до посиленої гри на зниження, тож тепер цілком імовірним є падіння курсу як мінімум до рівня 1,28. Щоправда, аналітики «Голдман Сакс» вважають, що й на такому рівні він довго не затримається. У зробленому наприкінці серпня прогнозі, який наробив чимало галасу, фінансисти стверджують, що через шість місяців курс становитиме 1,25, а через рік — 1,20 долара за євро. До кінця 2015 року буде досягнута межа 1,15, а через рік — 1,05. І якщо цей прогноз справдиться, вже восени-взимку 2017 року євро може зрівнятися з доларом — як це вже було 2002 року.

Про надійність таких довгострокових валютних прогнозів можна сперечатися. Але впевненість авторитетного інвестиційного банку, одного із законодавців моди в глобальному фінансовому світі, у тому, що нас очікує багаторічний період істотного зміцнення долара і послаблення євро, також скидати з рахунків не варто. У будь-якому разі, нинішнє й тим паче очікуване зниження курсу європейської валюти на даному етапі є не просто доброю, а чудовою новиною для єврозони. Це призведе до помітного збільшення прибутків і підвищення цінової конкурентоспроможності європейських експортерів, багато з яких, особливо у Франції та інших південних країнах Європи, поки ніяк не можуть повернути собі колишні позиції на світовому ринку. Одночасно воно привабить до єврозони додаткову кількість туристів з інших континентів, насамперед з Америки та Азії.

Щоправда, будь-яка девальвація веде до зростання цін на імпорт і тим самим підігріває інфляцію. Але нині навіть це можна вважати позитивним ефектом. Адже над єврозоною нависла загроза дефляції, і ЄЦБ саме тим і займається, що намагається розкрутити інфляцію, довівши її до оптимального рівня в 2 відсотки річних. Тобто, у теперішній ситуації слабкий євро стає своєрідною безкоштовною антикризовою програмою, підсумовує «Німецька хвиля».

  • Волевиявлення невільних

    Вибори на окупованих територіях Донецької та Луганської областей іще навіть не почалися, а ексцеси довкола них уже тривають. Минулої п’ятниці активісти та симпатики полку «Азов» влаштували під стінами Верховної Ради ціле фаєр-шоу, погрожуючи розігнати парламент, якщо вибори (а відповідно, і легітимізація самопроголошених «республік») усе-таки відбудуться. >>

  • Євробачення-2017. Показує гривня-ТБ

    Блискуча перемога Джамали, окрім усього іншого, означає й потребу прийняти наступний конкурс у Києві. Втім це може бути й інше українське місто. Пропозиція організувати Євробачення-2017 у Криму, звісно, звучить вельми привабливо, але будьмо реалістами. >>

  • Так минають прем’єри

    Недавня відставка Арсенія Яценюка була довгим та болісним процесом. Але найбільш прикрим є не це. А те, що Яценюк пішов примусово-добровільно: не тоді, коли відчув, що настав його час, а тоді, коли його підштовхнули до цього чисельні й заплутані «договорняки» на найвищому рівні. >>

  • Термоядерні промені чучхе

    Випробування Північною Кореєю водневої бомби запускає цілий ланцюг асоціативних роздумів. Передусім про те, чи є ефективним договір про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ)? А також про те, чому ті, хто грає за правилами (як Україна), опиняються у програші, тоді як ті, хто правила порушує (як КНДР) отримують можливість говорити зі світом iз позиції сили? >>

  • Богдан Гаврилишин: Неефективність уряду виснажує Україну

    Богдан Гаврилишин — засновник благодійного фонду свого імені, який сприяє становленню людей нової генерації (стипендії, гранти, стажування), член Римського клубу (міжнародна організація, в яку входять представники політичної та економічної еліти 30 країн світу), директор Міжнародного інституту менеджменту МІМ-Женева, фундатор економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня». >>

  • Де шукати щастя?

    Згідно з оприлюдненим 16 березня у Римі звітом ООН World Happiness Index 2016 («Індекс рівня щастя у світі-2016»), Україна посіла 123-тє місце з охоплених дослідженням 156 країн світу. Нашими сусідами по «щастю», чи радше «нещастю», є африканські країни Кенія (122-ге місце) та Гана і Конго (124-те і 125-те місця). >>