Качині історії

На початку літа мама-пенсіонерка з проблемним здоров’ям купила дванадцять каченят. Купила «по-партизанськи». Діти допомагати по господарству за 350 км від місця роботи і проживання не могли, тому були проти будь-якого домашнього «хазяйства». Навіть сезонного. «Повинна ж бути у дворі якась худібка, — рішуче відстоювала старенька своє право на труд. — А качки і ростуть швидко, і їдять усе підряд!» Каченята з’явилися наприкінці червня. На початку вересня бабуся вже пригощала онуків смачним капусняком на качачому м’ясі. Птиця дійсно виявилася невибагливою в утриманні, швидко виросла і дозволила старенькій відчути себе справжньою годувальницею сім’ї.

Навіщо нам імпорт?

Качині ферми були в Україні завжди. Правда, останнім часом вони знизили свої обороти, тому тушки качок почали постачати у вітчизняні магазини в основному з-за кордону. Приємним винятком лишилася хіба що черкаська торговельна марка «Смачне каченя» та кілька підприємств, які зуміли налагодити не тільки виробництво, а й збут продукції в межах свого регіону. Наприклад, біля семитисячного поголів’я пернатих водоплавних у ВАТ «Баштанник» (Тельманівський район Донеччини) тривалий час поралися три птахівниці та кілька фахівців. Реалізували населенню м’ясо, яйця, живу птицю. Торішнє маточне поголів’я успішно розпродували, щоб на виручені гроші закупити нове плем’я. Адже наявність імпортного асортименту морожених качок у супермаркетах свідчить про незадоволений попит на качине м’ясо. Не будемо рекламувати мрію гурманів — ресторанну качку по-пекінськи, але ж і вітчизняна домашня, та, що з яблуками і рум’яною скоринкою, — прикраса будь-якого святкового столу. Може, дійсно настав сприятливий час для качиного бізнесу?..

Пташина арифметика

Качки — «найскоростигліша» птиця: жива маса добового каченяти становить 50—60 г, а у віці 55 днів — уже 2,5—3 кг. Цей домашній птах невибагливий до корму і пристосований до різних умов утримання. За один сезон від несучки можна отримати не менше 130 кг м’яса, оскільки її середня продуктивність на рік становить не менше 100 яєць. Із них виводиться не менш 65 каченят, які у двомісячному віці дають по 2 кг м’яса. Найпопулярніша м’ясна порода у світі — пекінська. Серед м’ясо-яєчних порід особливим попитом користується англійська хакі-Кемпбелл. А яєчні рекордсмени родом iз Південної Азії: індійський бігун здатний знести до 220 яєць на рік. Українські качки знамениті своїми чудовими смаковими якостями та відносно низьким вмістом жиру в м’ясі.

Одну з найпоширеніших у світі пекінську породу, дійсно виведену в околицях Пекіна, удосконалювали у США. Завдяки своїм неперевершеним продуктивним якостям ці качки є основною породою для виробництва качиного м’яса. У віці 50—55 днів пекінська качка досягає живої маси 2—2,5 кг. Гібридні каченята до 50-денного віку важать 3—3,5 кг. Вирощувати пекінських качок після зазначеного віку невигідно, бо витрати кормів на 1 кг приросту ваги значно збільшуються і погіршується якість тушки після початку линьки. Дорослий селезень має живу масу 3,4—4 кг, качка — 3—3,5 кг. Несучість пекінської качки коливається в межах від 90 до 120 яєць. Маса яєць — 85-90 г. Перший період яйцекладки у самок триває до шести місяців. За цей час вони можуть відкласти до 150 яєць, з яких виводиться до 100 каченят. Збереження молодняка при вирощуванні дуже високе. У племінних птахогосподарствах України найпоширеніший досі був російський крос пекінської породи «Благоварский». З ним активно працював племзавод «Коробівський» в Черкаській області. Крім того, тут утримували крос «Темп» білоруської селекції, крос «Медео» (селекція Казахстану) і угорський крос «Компакт-94». Усі згадані кроси характеризуються великою живою масою каченят у забійному віці (сім тижнів), високим вмістом жиру в тушці (34-37%). Але у кросу Благоварского значно вищі показники виходу молодняка (78% проти 65—70% у інших). Мускусних качок, яких дуже полюбляють українські господарки, ще називають шипунами. Батьківщина цих птахів — тропічні зони Південної та Центральної Америки. Дикі мускусні качки живуть у лісі, добре літають і мало пов’язані з водою, тому їх краще тримати в закритих вольєрах або підрізати їм крила. Відкладати яйця мускуси починають у 180—270-денному віці, кладка триває 5-6 місяців. За рік качка несе 60—120 яєць масою по 70—80 г. Жива маса селезнів — 4,5—5 кг, качок — 2-3 кг. Якщо в м’ясі пекінських качок міститься 41% м’язової тканини, то у мускусних — 54%. Середня несучість на рік — 100 яєць. Самок на м’ясо доцільно вирощувати у віці до 70 днів. У цьому віці самки важать у середньому 2,2 кг і мають відмінні м’ясні якості. Витрата корму на 1 кг приросту живої маси при забої в цьому віці зазвичай не перевищує 3,5 кг. Мускусні качки спокійні, невибагливі до кормів, витривалі, практично не сприйнятливі до багатьох інфекційних захворювань. Недоліком мускусних качок можна вважати триваліші терміни вирощування і слабку стійкість до низьких температур: при температурі повітря нижче 18°С вони сповільнюють ріст. А ще вони гірше, ніж інші качки, переносять зміну місця або способу утримання. Термін інкубації яєць у них досить тривалий — 33—35 діб. Печінку селезнів породи «Мулард», виведеної шляхом схрещування мускусної качки з деякими породами домашніх качок, використовують для приготування національної французького страви — фуа-гра. До 7—10-тижневого віку муларди здатні досягати живої маси 3—6 кг при витратах корму на 1 кг приросту ваги 2,3—3 кг. В Україні пташенят мулардів можна було придбати в господарствах «Кіровоградптахопрому».

Вітчизняні м’ясні породи

Українські м’ясні породи були представлені чотирма репродукторами: українська біла, українська сіра, глиниста і чорна білогруда. Вони вирізнялися невибагливістю, пристосовуваністю до місцевих умов, стійким інстинктом квочки. Добре використовують дармові корми водойм. Середня маса селезня — 3,3—3,4 кг, самки у віці 150 днів — 3 кг. Несуть по 100—120 яєць. Українські породи качок у порівнянні з жирними кросами і породами мали трохи меншу живу масу, але в їхній тушці значно менше жиру (23-27% проти 34—37% у жирних порід і кросів). Ці міцні, рухливі птахи вміють добре видобувати корм на водоймах. За один цикл (6-7 місяців) вони відкладають у середньому по 120 яєць. Інкубаційні якості дуже високі: майже з кожного яйця виводиться каченя. Українські породи добре збереглися в генофондах Державного підприємства «Дослідне господарство «Борки» НААУ в Харківській області. На базі цього господарства були виведені порода «Полтавська глиняста» та кроси «Борки—колор» і «Харківський—56». Покупцями їхнього молодняка в основному є приватні підприємці та люди, що мають присадибні господарства. Каченят активно купують починаючи з березня і по липень включно.