Останній раз у сьомий клас

Український парламент «помирає», але не здається: він є цілковито вірним собі. Нічого з того, що планувала напередодні Верховна Рада, вчора виконано не було. А з позапланового — з трибуни парламенту вкотре вигнали депутатку-«регіоналку» Олену Бондаренко. Що, звісно, добре, але й малоефективно водночас. Бондаренко колись робив зауваження сам Президент — власне, Порошенко навіть грюкнув кулаком по столу, почувши висловлювання депутатки з приводу української армії. Вчора ж нардепи та журналісти були свідками чергового наклепницького дежавю — з тією різницею, що цього разу на захист нашого війська став Олександр Турчинов. Спікер ВР відімкнув Бондаренко мікрофон, порадивши їй стати на коліна перед української армією.

Розім’явшись таким чином, депутати закрили четверту і відкрили п’яту сесію ВР. Це остання сесія поточного скликання. Парламент діятиме до наступних виборів, котрі призначені на 26 жовтня. За якихось вісім тижнів (iз яких, до того ж, не всі будуть пленарними) народним обранцям доведеться розглянути мало чи не тисячу пунктів порядку денного. (Принаймні так вони собі мріють). До речі, порядок денний нардепи змогли затвердити лише з третьої спроби. Поза тим, власне, й усе...

Депутати так і не розглянули внесення змін до виборчого законодавства. У понеділок, після проведення погоджувальної ради, голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв зазначив, що більшість його колег усе-таки схиляється до повернення стовідсотково пропорційної виборчої системи. Але вже у вівторок голоси за це десь випарувалися. Друге надважливе питання, яке теоретично могло бути затверджене у ВР, стосується введення військового стану. Щоправда, подібний крок має відповідати також планам та намірам Президента і Верховного головнокомандувача, а Петро Порошенко подібних намірів, схоже, не має. Саме такий висновок депутати зробили після зустрічі з главою держави, сказав усе той же Соболєв.

Зустріч ця проходила за зачиненими дверима, і, як повідомив згодом Соболєв, наразі ще недостатньо «вагомих доводів» на користь такого серйозного рішення. Отож і парламент, і Президент іще поспостерігають за ситуацією — мабуть, доти, доки ескалація конфлікту на сходi не перевершить усі їхні очікування. Втім у лавах парламентаріїв ставлення до ймовірного воєнного стану в цілому позитивне. За такий крок висловилися вчора і «Батьківщина», й «УДАР», і «Свобода». Полум’яний спіч лідера «Свободи» Олега Тягнибока зводився до того, що якщо ми бажаємо зберегти незалежність та територіальну цілісність, то мусимо бути готовими до збройного протистояння з Росією. Тому його фракція, підкреслив Тягнибок, чекає на розпорядження РНБО та Президента щодо запровадження воєнного стану. А 14 жовтня, вів далі голова «Свободи», у чергову річницю створення УПА, парламент мусить проголосувати за визнання героїв Української повстанської армії, бо всі вони для нас, їхніх сьогоднішніх нащадків, мають «стати за приклад».

Розвиваючи тему воєнного стану, депутат від «УДАРу» Ірина Геращенко підтримала ініціативу колег, але зауважила при цьому, що одночасно із введенням такого стану слід запровадити фінансові санкції проти РФ, «вдаривши» передусім по російських банках, які діють на сходi й через які йде фінансування сепаратистів. А от що думає з цього приводу міністр оборони Валерій Гелетей, почути так і не вдалося — міністр не прибув до Ради, хоча напередодні в парламенті анонсували його доповідь. Кулуарами відразу поповзли чутки про можливе звільнення Гелетея й обрання замість нього очільником МО заступника голови Дніпропетровської ОДА Геннадія Корбана.

Але поки що Рада звільнила лише міністра економіки та торгівлі Павла Шеремету. Шеремета сам написав заяву про відставку, і з другої спроби парламент задовольнив його прохання. Значно менше солідарності проявили депутати, коли голосували за інші питання порядку денного. Одне з них стосувалося зміни меж округів, яке б дозволило зекономити на виборах. Окрім того, така новація врахувала б і ситуацію на сходi, адже відповідним законопроектом пропонувалось також дозволити ЦВК «перекроїти» одномандатні виборчі округи на Донеччині та Луганщині. Така ініціатива не пройшла, а найприкріше те, що депутати не проголосували чомусь i за виділення грошей на позачергові парламентські вибори. Спікер Турчинов пообіцяв згодом повернутися до питання фінансування виборів. Благо, що депутати не погодились на ще одну пропозицію — засідати лише по вівторках. Такий уже у них учора видався день — день суцільних «ні». Але інколи й у цьому є свій позитив.