Норвезький детектив із «Криком»

      Минулої неділі (22 серпня) з Національного музею в Осло було викрадено два шедеври славетного норвезького майстра пензля Едварда Мунка: «Крик» та «Мадонна». Двоє озброєних невідомих у масках здійснили найзухвалішу крадіжку в історії: вони зняли картини зі стін за якісь 50 секунд на очах отетерілих відвідувачів. Частину з них вони тимчасово взяли в заручники, але не завдали приголомшеним людям жодної шкоди. Злодії втекли з місця злочину чорним автомобілем марки «Ауді А6». Поліція, яка прибула через кілька хвилин після крадіжки, оточила кордонами околиці галереї, допитувала свідків, але від бандитів уже й сліду не залишилося, лише знайшли полишеним згадане «Ауді» за кілька кілометрів від музею. Охоплені панікою люди спочатку подумали, що до музею увірвалися терористи, тому не змогли повідомити поліції якихось особливо цінних подробиць. Слідчі наразі аналізують відеозапис із фігурами викрадачів, які виносять картини. Відеокамери були встановлені лише біля входу в музей.

      Уся Норвегія та світові ЗМІ перебувають під враженням вiд цього зухвалого акту і в один голос запитують: «Як могло статися, що такі перлини світового малярства не мали жодної охорони?». Провідна норвезька газета «Афтенпостен» у статті під заголовком «Світ кричить» із гіркотою зазначила: «Національний музей так само легко пограбувати, як і вуличний кіоск». Французький журналіст Франсуа Кастанг, який був відвідувачем галереї та свідком пограбування, говорить: «У галереї не існує жодної сигналізації. Рамки з полотнами були прикріплені до стіни звичайним дротом». Це при тому, що сумарна ринкова вартість «Крику» та «Мадонни» становить не менше 100 млн. доларів. Вартість «Крику» окремо оцінюють у 65—75 млн. доларів. Нічого не вчить і попередній досвід, бо інша версія «Крику» вже була жертвою крадіжки 1994 року. Тоді крадії ще й дошкульно познущалися над дирекцією музею, бо залишили записку: «Дуже дякуємо за погану охорону». Картину розшукували впродовж трьох місяців, поки поліція не виявила її в номері готелю в містечку Асгардстранд за 65 кілометрів на південь від Осло. Заразом було заарештовано трьох викрадачів-норвежців, які вимагали від уряду за повернення мистецького шедевру викуп у розмірі 31 млн. доларів.

      Славетний маляр та графік Едвард Мунк працював як у Німеччині, так і у себе на батьківщині — в Норвегії. Він був експресіоністом, а стилістика його творів позначена найсильнішими людськими емоціями. Картину «Крик» він намалював 1893 року у чотирьох версіях, які є частиною серії, що описує людські хвороби, смерть та неспокій. Окрім викраденої, ще по одній версії «Крику» зберігається в Музеї Мунка та Національній галереї в Осло, а четверта перебуває у приватній збірці. Художник помер 1944 року у вiцi 81 рік. У Національному музеї в Осло зберігаються 58 картин Мунка, але перлиною колекції був «Крик», оскільки репродукцію цієї картини можна знайти в будь-якому підручнику історії мистецтва. Вона настільки популярна, що її часто використовують як ілюстративний матеріал до різних праць та газетних статей («УМ» також не виняток). З огляду на це малоймовірно, що грабіжники намагатимуться продати її випадковому покупцеві чи через аукціони. Норвезькі експерти вважають, що злодії здійснили крадіжку творів Мунка на замовлення якогось колекціонера, який надовго чи назавжди поховає їх у своїй приватній колекції. Або ж вони будуть шантажувати вимогами викупу страхові товариства. Втім, як це не парадоксально, викрадені твори були застраховані від пошкодження водою або вогнем, але не від викрадення.

      Після недільної крадіжки «Крику» та «Мадонни» Національний музей Норвегії у вівторок знову відчинив двері для відвідувачів. Чи за такий короткий термін вдалося забезпечити надійною охороною решту з його скарбів? Порожні місця на стінах нагадують відвідувачам, що донедавна тут висіли малярські шедеври. Голова музею Мунка в Осло (див. сайт www.munch.museum.no) Гуннар Соренсен звернувся до викрадачів з драматичним закликом-проханням не намагатися згортати «Крик», який намальований не на полотні, а на крихкому листі картону, та «Мадонну»: «Що б ви не робили, не пошкодьте картин, не знищіть їх. Я благаю вас турбуватися про ці картини, пам'ятати, що вони належать всьому людству». Натомість колишній британський детектив Чарльз Хілл, який допоміг повернути «Крик» 1994 року, запропонував встановити високу винагороду для особи, яка допоможе повернути викрадені твори.