«УМ» минулої суботи повідомляла, що керівництво правлячої Соціалістичної партії Угорщини номінувало Петера Кіша новим главою уряду країни замість Петера Медьєші, який напередодні подав у відставку у зв'язку з серйозними розбіжностями з партнерами по урядовій коаліції. Справа була ніби вирішена, але керівництво партії і сама партія — це не завжди одне і те ж саме. 623 делегати з'їзду СПУ проголосували за призначення новим главою уряду 43-річного Ференца Дьюршані. Петер Кіш набрав лише 453 голоси депутатів лівого крила партії і розпрощався з мріями очолити уряд. Угорські ЗМІ повідомляли про стрімке зростання популярності Дьюршані впродовж короткого часу від дня номінації Кіша і до дня проведення з'їзду та вирішального голосування. Думку змінили передусім ті члени партії, які сподіваються на проведення всередині неї радикальних змін, що дозволить остаточно відмежуватися від минулого. На відміну від обережного Петера Кіша, Дьюршані пообіцяв здійснити радикальну перебудову та модернізацію партії, яка має найнижчий за останні п'ять років рейтинг — 20 відсотків. Він також дав слово, що партія вийде переможцем на парламентських виборах 2006 року. Варто пояснити, що Соціалістична партія Угорщини є перейменованою спадкоємицею Угорської соціалістичної робітничої партії, яка правила у комуністичні часи, і доволі гладенько пройшла трансформацію з комуністичної на соціалістичну європейського зразка.
І Петер Кіш, і Ференц Дьюршані свого часу були високими функціонерами угорського комсомолу, а після «приходу капіталізму» активно взялися за бізнесову діяльність. У цій царині значно успішнішим виявився Дьюршані, який працював у галузі інвестицій і на цей час належить до вузького кола найбагатших людей Угорщини. А накопичивши багатомільйонний капітал, він 2002 року вирішив податися у політику — займав посаду міністра у справах спорту в уряді Медьєші. І СПУ, і угорське суспільство очікують, що новий прем'єр-міністр виправдає свій імідж ліберального бізнесмена, який переймається суспільними турботами та опікується найбіднішими прошарками суспільства. В Угорщині Дьюршані порівнюють з британським прем'єр-міністром Тоні Блером, якому вдалося реформувати ліву напівпрофспілкову Лейбористську партію у життєздатну та дієву політичну силу. Але угорські ЗМІ з певним острахом нагадують про більш ніж скромний політичний досвід нового прем'єра і при цьому сподіваються, що його не підведуть властива йому інтелігентність та набутий у бізнесі талант миттєво розпізнавати ситуацію та справлятися з нею.
За Конституцією, президент Угорщини Ференц Мадль має місяць часу на затвердження кандидатури номінованого партією глави уряду. Але угорські політексперти вважають, що він зробить це найближчим часом.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
