Через Дунай — у Гаагу

28.08.2004

      Будівництво, чи то пак «відновлення», судноплавного ходу в гирлі Дунаю (як на цьому наполягає офіційний Київ) спонукало Бухарест звернутися у Міжнародний суд у Гаазі. Цікаво, що причиною позову стане не злощасний канал, а континентальний чорноморський шельф, який держави не можуть поділити ось уже декілька років. Як прокоментував румунський прем'єр-міністр Адріан Нестасе, уряд Румунії розглянув проблему розмежування шельфу через відкриття Україною судноплавства в каналі «Дунай—Чорне море». «Румунський уряд вирішив сповістити Міжнародний суд... у справі про розмежування континентального шельфу та виключних економічних зон України і Румунії в Чорному морі. З ініціативи пана Президента (Румунії Іона Ілієску. — Ред.) з питання, пов'язаного з відкриттям Україною каналу (в гирлі. — Ред.) Бистре уряд Румунії вирішив вивчити інші проблеми на... румуно-українському порядку денному, серед яких суперечка, пов'язана з розмежуванням континентального шельфу», — цитують заяву Нестасе «Українські новини». Рішення Румунії щодо звернення до міжнародної судової інстанції є правомірним, позаяк в україно-румунському договорі такий крок виписаний. У Бухаресті вважають, що вони виявили достатньо гнучкості у питанні делімітації і тепер мають право звернутися до третьої сторони, що аж ніяк не суперечить «розвитку конструктивної політики сусідства». Румунія уже виділила необхідні гроші на представлення справи у Міжнародному судi та призначила свого представника. Водночас вона ініціювала створення міжнародної комісії з розслідування будівництва каналу «Дунай—Чорне море». Вочевидь, румуни не задовольнилися документами, переданими їм нещодавно українським МЗС. Вважаючи надану експертизу заангажованою, вони збираються вдатися до оцінки Міжнародної слідчої комісії, створеної секретаріатом Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в трансграничному контексті на прохання Румунії, яка входить у систему ООН. За словами Адріана Нестасе, Румунія розраховує на міжнародну підтримку своїх дій. Кошти для якнайкращої роботи цієї комісії в уряду знайдуться, запевняє Нестасе.

  • Мор людей

    На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>

  • Штани з протертими колінцями

    «У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>

  • Науково необгрунтоване хуліганство

    Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>

  • От собака!

    Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>

  • Економічний Нобель знайшов своїх героїв

    Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>

  • Вранці — вибори, через місяць — результати

    У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>