Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Фільм Люка Бессона «Люсі» став лідером прокату. Касовий збір стрічки в Україні за чотири дні склав понад 750 тисяч доларів. Картина нещодавно відкривала кінофестиваль у Локарно. Головна героїня фільму «Люсі», яку зіграла Скарлетт Йоханссон, потрапляє у небезпечну пригоду і змушена стати наркокур’єром. У її тілі розривається пакет із невідомою речовиною. Величезна доза наркотика перетворює Люсі на людину із надзвичайними здібностями. Її мозок починає задіювати все більше і більше ресурсів. Кінокритики відзначають цікаву режисерську задумку, сучасність, динаміку картини та акторську гру головної героїні. Закладений у кінострічку корисний меседж від режисера — надто активно користуватися мозком небезпечно.
Скіфські скарби, що експонуються в Амстердамі, таки повернуться в Україну. «На сьогодні немає жодних перешкод для повернення частини експонатів виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря» в Україну, які були надані для експозиції в Амстердамі Національним історичним музеєм. Розпочати їх транспортування заплановано вже на вересень цього року — повідомила заступник міністра культури України з питань європейської інтеграції Світлана Фоменко. В Україну повернуться всі 2111 предметів. «Уже 1 вересня співробітники Національного історичного музею відправилися в Амстердам із метою демонтажу, пакування і відправлення її в Україну», — зазначила вона та додала, що до 1 жовтня виставка повинна бути повернена в Україну. «Якщо цього не станеться, то вона буде вважатися незаконно вивезеною. Тоді ми будемо вирішувати долю виставки судовим арбітражним шляхом. Варіант про повернення до Криму не розглядається», — повідомила заступник міністра культури.
Після повернення в Україну експонати виставки зберігатимуться в Національному історичному музеї.
У київському Музеї Івана Гончара представили концепцію майбутнього Музею Майдану. Як саме виглядатиме Музей Майдану, нині вирішує робоча група при Мінкульті. До її складу увійшли начальник управління музейної справи міністерства культури України Василь Рожко, директор ГО «Агенція культурних стратегій» Микола Скиба, завідувач сектором археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський, голова Музейної Ради при Міністерстві культури України, заступник директора «Музею Івана Гончара» Ігор Пошивайло та директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Наразі музейники зібрали 1400 касок, щитів, прапорів та інших предметів iз Майдану. Також записали майже триста спогадів учасників революційних подій. Про місце, де буде розташований музей поки остаточного рішення немає. «Є варіанти — Українській дім, Профспілки. Зараз речі знаходяться тимчасово в Музеї Гончара. Але їх треба десь зберігати постійно. Треба, щоб люди знали, що нічого не зникає безслідно», — зазначив міністр культури Євген Нищук.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>