Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Мистецтво
|
SYMPOSION. Зустрічі з Валентином Сильвестровим. — К.: Дух і Літера, 424 с.(о) |
|
Арво Пярт: беседы, исследования, размышления. – К.: Дух і Літера, 218 c.(п) |
|
Бруно ШУЛЬЦ. Книга образів. — К.: Дух і Літера, 560 с.(п) |
|
Екранний світ Сергія Параджанова. — К.: Дух і Літера, 336 с.(о) |
|
Микола СТРАТІЛАТ. «Світе тихий, краю милий, моя Україно...» — К.: Дух і Літера, 72 с.(о) |
|
Олександр КЛИМЧУК. «Я єсмь...» (Іван Марчук). Сер. «In corpore». — К.: Український письменник, 576 с.(п) |
|
Тарас ШЕВЧЕНКО. Повне зібрання творів у дванадцяти томах. Мистецька спадщина. Том 8, 9. — К.: Наукова думка, 584+544 с.(с) |
Етнологія / етнографія / фольклор / соціолінгвістика
|
Валерій ВОЙТОВИЧ. Міфи та легенди давньої України. Сер. «Золота пектораль». — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 464 с.(п) |
|
Володимир ЛИС. Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 240 с.(п) |
|
Ірина ІГНАТЕНКО. Народна медицина українців Середнього Полісся: традиції і сучасність. — Кам’янець-Подільський: Медобори, 336 с.(п) |
|
Ірина СВЙОНТЕК. Гуцульські вишивки Карпат. Мистецтво геометричного орнаменту і колориту. — Л.: Апріорі, 232 с.(п) |
|
Квіти і птахи в дизайні українських килимів. — К.: Родовід, 408 с.(о) |
|
Михайло СЕЛИВАЧОВ. Лексикон української орнаментики. — К.: Ант; Фенікс, 416 с.(п) |
|
Народна культура українців: життєвий цикл людини. Том 4. Зрілість. Чоловіки. Чоловіча субкультура. — К.: Дуліби, 584 с.(п) |
Краєзнавча і туристична література
|
З.ФЕДУНКІВ. Станиславів на давніх мапах та планах; І.БОНДАРЕВ. Слідами забутих пам’ятників; З.СОКОЛОВСЬКИЙ. Архітектори радянського Івано-Франківська. Сер. «Моє місто». — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 176+108+108 с.(о) |
|
И.А.РУКАВИЦЫН. «Привет из Кривого Рога». — К.: Арт-Технологія, 104 с.(п) |
|
Кам’янець; Кам’янець у старих листівках; О.ПЛАМЕНИЦЬКА. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 128+48+388 с. |
|
Катерина ЛИПА. Твердині князів Острозьких. Замки, монастирі, храми XIV–XVII століть. Сер. «Історія на власні очі: будівлі.» — К.: Laurus, 64 с.(п) |
|
Мария КАДОМСКАЯ, Алена МОКРОУСОВА. Замок вздохов. — К.: Кий, 432 с.(п) |
|
Михаил КАЛЬНИЦКИЙ. Гимназии и гимназисты. Сер. «Киевские истории». — К.: Варто, 304 с.(п) |
|
Юрій НИКОЛИШИН. Благословенне місто Львів. — Л.: Апріорі, 144 с.(с) |
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>