33 слова про війну

Бажаний гість хліба не їсть

Найбільше главу Російської держави, судячи з усього, турбувала небезпека проникнення заборонених тепер у Росії європейських товарів з боку українського кордону після набуття чинності Угоди про асоціацію та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. У своїй промові Путін переймався впливом цієї угоди не тільки на окремо російську економіку, а й загалом ситуацію в Євразійському союзі. Хоча принагідно сам же колег по ЄврАзЕс та Митному союзу й покартав: мовляв, «навіть у рамках МС на територію Росії вже йде заборонений до ввезення товар із країн Євросоюзу... У даному випадку, на жаль, через Білорусь. От написано: країна походження — Білорусь. Наклейку зірвали — Польща, — бідкався російський президент. Господар саміту Лукашенко, вочевидь, у цей момент мав густо червоніти, хоча гуманний кремлівський лідер, не змигнувши оком, вів далі: — Я знаю, що керівництво Білорусі намагається упередити цю негативну й незаконну практику. У нас із ними хоча б є угода. З Україною цього нема».

Утiм і Путіну, й Лукашенку, і російським споживачам чудово відомо, що саме завдяки «таємному» експорту через Білорусь у супермаркетах РФ іще з’являються французький пармезан чи норвезькі креветки (так, із наліпкою Made in Belarus). Та й в іншому Володимир Володимирович білоруському лідеру не надто довіряє.

Як повідомляють білоруські журналісти, Путін виявився єдиним із високих гостей, хто відмовився скуштувати традиційних хліба-солі на білоруській землі. Петро Порошенко, Кетрін Ештон, президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв — усі, хто прилетів у вівторок на переговори до Мінська, радо приймали пригощення від красивих білоруських дівчат у національних строях. Кажуть, цей звичай пішов із давніх часів, коли гість, який з’їв щось у домі господаря, міг бути певен у своїй безпеці, навіть якщо прийшов у дім ворога — закони гостинності зобов’язують. Та якщо гість панічно боїться, що його отруять, до традицій йому байдуже. А інакше вимогу путінських протоколістів скасувати «хлібосольний» ритуал, навіть у нібито дружній Білорусі, пояснити складно. Дивно, що Володимир Володимирович не боявся тиснути руку Петрові Порошенку — а ну ж бо той завбачливо одягнув перстень з отрутою в стилі легендарних убивць сімейства Борджіа? (Цікава ідея, до речі...)

До того ж президент РФ прибув у Мінськ із запізненням на годину, змусивши решту учасників саміту себе чекати. Очевидно, «дав зрозуміти», хто там у них найдорожчий гість.

Україні — війна, Росії — «громадянський конфлікт»

Подіям на Донбасі президент Росії, чиї співгромадяни щодня ховають труни з невизнаними «героями» розв’язаної ним війни, присвятив рівно 33 слова, або 3 відсотки своєї промови. У яких висловив готовність «обмінятися думками щодо гострої кризової ситуації, яка склалася в Україні і яку, я певен, неможливо вирішити шляхом подальшої ескалації силового сценарію без урахування насущних інтересів південно-східних регіонів країни й без діалогу з їх представниками».

По завершенні фактично безплідного «круглого столу» до журналістів вийшов лише господар саміту Олександр Лукашено, який іще раніше, відкриваючи саміт, наголошував: головне завдання цієї зустрічі — зупинити кровопролиття. Повідомити пресі щось оптимістичне білоруський «бацька» не зміг — на той час переговори між головними фігурантами ще не почалися.

Розмова Петра Порошенка з Володимиром Путіним за зачиненими дверима тривала близько двох годин. Усупереч сподіванням, обидва учасники зустрічі вийшли звідти цілі й неушкоджені, але без конкретних результатів щодо миру.

І якщо раніше йшлося про те, що перемовини тет-а-тет можуть відновитися в середу, то по завершенні вівторкової розмови прес-секретар Президента України Святослав Цеголко заявив, що цього не станеться.

Натомість, вийшовши від Путіна, Порошенко знову зустрівся з баронесою Кетрін Ештон — із чого день у Мінську почався, тим і закінчився.

І багато відкритих питань...

Судячи з того, що вчора російські танки та інша військова техніка посунули через український кордон із подвоєною активністю, Мінський саміт Путіна до миру не підштовхнув. Водночас Петро Порошенко за підсумками зустрічей у білоруській столиці зазначив, що вони «привели до певних результатів». За словами Президента, логіку його мирного плану з урегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях підтримали «всі без винятку глави держав».

Зокрема, Україна та Росія почнуть проводити консультації між прикордонниками двох держав щодо закриття кордону для завезення військової техніки, найманців і боєприпасів із РФ. Також мають розпочатися консультації між начальниками генштабів для забезпечення мирного процесу на Донбасі. «Ми домовилися, що через тристоронню контактну групу проведемо консультації для того, щоб якнайшвидше перейти на режим двостороннього припинення вогню, контроль за яким буде здійснюватися представниками моніторингової місії ОБСЄ», — цитує Президента його прес-служба. Окрім того, Україна наполягає на якнайшвидшому звільненні всіх заручників.

Глава Російської держави на словах також оцінив підсумки своєї зустрічі з українським колегою «позитивно». Зокрема, Володимир Путін заявив, що досягнуто домовленості про подальше надання російської гуманітарної допомоги Донецькій і Луганській областям.

А от тема припинення вогню на сході України, за словами ВВП, «предметно» не обговорювалася. І взагалі, залишається «багато відкритих питань»...

Також було вирішено, що 6 вересня між Україною, Євросоюзом та РФ відбудуться чергові консультації з питань енергетики за участю єврокомісара Гюнтера Етінгера і міністрів палива й енергетики Росії та України.