Або гривня, або Гонтарєва!

В останні два дні українська національна валюта суттєво прискорила свій і без того інтенсивний забіг до рекордного знецінення. Повідомлення з міжбанківських торгів вселяють навіть у непереборних оптимістів думку про то, що вже найближчим часом усі ми житимемо у Зімбабве. У кращому випадку...

Позавчора вся держава була в легкому шоці від того, що гривня встановила черговий антирекорд, переступивши психологічну межу в 14 гривень за долар. Вчора ж ми побачили рекордні «стрибки грошей». Міжбанк відкрився доларом за 14,50, через годину сягнув показника 14,80, потім — 14,95, а наприкінці дня повернувся до позавчорашніх 14 гривень.

Імітація боротьби

Валютні стрибки можуть призвести до краху вітчизняної економіки. Про це вже говорять вголос. Причому не експерти, а офіційний очільник українського уряду. «Незважаючи на те, що питання валютного курсу — це питання Національного банку, уряд готовий зробити все необхідне для того, аби допомогти Нацбанку стабілізувати валютний курс в Україні», — сказав Арсеній Яценюк.

Тим часом керівництво НБУ продовжує зберігати хорошу міну при поганій грі. Українське суспільство — і експертне середовище, і прості громадяни — надзвичайно сильно хотіло би довідатися, які плани з валютного врегулювання має нинішній керівник Національного банку Валерія Гонтарєва. Але регулятор продовжує зберігати мовчанку. І тому в експертів народилися дві версії: або ці плани надзвичайно таємні, або, що виглядає значно правдоподібніше, їх просто не існує.

Антагонізм, який нині існує між українською фінансовою системою та очільником НБУ, починає скидатися на класичний кіношний сюжет: має залишитися хтось один. Або це буде гривня, або Гонтарєва.

Фінансові експерти вже втомилися перелічувати помилки, які допускає очільниця НБУ. «Спроби врятувати курс за допомогою інтервенцій Нацбанку нині неможливі. Принаймні у тому вигляді, в якому вони сьогодні проводяться, — стверджують казначеї. — Адже НБУ тільки декларує продаж валюти, а насправді намагається її придбати». Відповідно до статистичних даних, за останній тиждень регулятор продав на міжбанку 150 млн. доларів, а купив 200 мільйонів. Окрім цього регулятор встановлює котирування по середньому рівні торгів. Іншими словами, легітимізує девальвацію.

Не всі експерти підтверджують принцип «вільного плавання» на валютному ринку. «Такий підхід є прогресивним, коли немає війни і масової втечі в інші форми збереження вартості. А з огляду надзвичайних обставин політика «вільного плавання» має бути модифікованою для України у політику керованого плавання», — стверджує член ради НБУ Юрій Полунєєв. Як відомо, в усіх без винятку державах iз плаваючим курсом передбачено втручання держави в курсоутворення — задля порятунку валюти та добробуту громадян. Український же фінрегулятор обмежує свою роль позитивними для країни прогнозами.

Брак досвіду чи рибка в каламутній воді

Серед дивних помилок НБУ — непрозоре рефінансування комерційних банків по старих ставках. Така дивна і вибіркова щедрість зазвичай викликає одне, але слушне запитання: чому це раптом Нацбанк є таким добрим до певних фінустанов? І це є помилка від некомпетентності чи участь у «схемах»?

Ніхто не може збагнути, чому це раптом Нацбанк вирішив публічно повідомити про майбутню емісію понад 40 млрд. гривень для потреб «Нафтогазу». «Це була величезна інформаційна помилка — говорити про цю емісію, — каже екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко. — Це був сигнал для всього ринку, для банкірів і бізнесу, що буде девальвація».

Таким чином, у країні сформувалися надлишок гривні і нестача валюти. Як, наприклад, у 2008—2009 роках. Тоді НБУ задовольняв потребу банкірів із своїх резервів. Але якщо в ті часи існували хоча б якісь заздалегідь складені списки установ, яким потрібна валюта, то нині все відбувається спонтанно і без жодної системи. Банкіри ж критикувати дії регулятора публічно відмовляються, адже перебувають у залежності від головного банку держави. «Заробіток на резервах серед казначеїв навіть отримав жартівливу назву «на лопухах», — кажуть банкіри.

Але якщо при «дідусеві», як називали тодішнього керівника НБУ Володимира Стельмаха, була жорстка, напіввоєнна дисципліна, то нині у регуляторі робиться щось малозрозуміле. «По-перше, Валерія Гонтарєва та її перший заступник Олександр Писарук — не макроекономісти, а спеціалісти фондового ринку, — на умовах анонімності пояснюють банкіри. — Роботу казначейства у нинішньому складі НБУ розуміли тільки окремі люди. Яких нині вже звільнили». Не на диктофон топ-менеджери великих банків зізнаються: нинішнє керівництво регулятора не до кінця розуміє деякі терміни.

І своєю некомпетентністю створює величезні проблеми для всіх нас. Яскравий приклад, як НБУ створює тепличні умови для валютних спекуляцій. Котирування інтервенцій Нацбанк називає о 11-12-й годині ранку, а продаж валюти здійснює ближче до 16-ї години, під завісу роботи міжбанківського ринку. Таким чином, комерційні банки, які подали заявки на аукціон, мають час до вечора розігнати курс, аби потім купити валюту в НБУ дешевше за ринкову ціну. І перепродати її вже наступного дня — за ринковою...

Найцікавіше, що експерти впевнені: НБУ навіть у нинішній складний час має усі можливості для врятування курсу. Та чомусь вперто не робить цього. «Нацбанк може хоча би обдзвонювати банкірів і таким чином зупиняти девальваційні процеси», — каже колишній власник «Укргазбанку», екс-член ради НБУ Василь Горбаль. Експерти, не підпорядковані очільнику Національного банку, шляхи до порятунку називають практично однакові. «Необхідно поміняти керівництво НБУ, а в платіжну систему заводити спеціалістів. А також з’ясувати, хто які операції проводив, куди йшли долари і звідки надходила гривня. В іншому випадку виправити ситуацію буде непросто», — каже Олександр Савченко.