Люстрація «п’ятої колони»

Петро Порошенко дотримав однієї зі своїх головних передвиборчих обіцянок. Відзначивши День Незалежності, ввечері понеділка Україна дізналася про те, що Президент розпустив зганьблений злочинними діями тодішньої більшості під час Революції гідності, співпрацею з сепаратистами та іншими злочинами проти народу склад Верховної Ради. Усе відповідно до Конституції, адже з моменту, відколи 24 липня у ВР розпалася коаліція, минув рівно місяць, а нової нардепи так і не створили.

«Вибори — найкращий спосіб люстрації», — наголосив глава держави у зверненні до народу, навівши дані соціологічних опитувань, згідно з якими необхідність позачергових парламентських виборів підтримує 80% громадян.

«Теперішній склад Верховної Ради протягом півтора року був опорою Януковича.

І більшість саме цих депутатів ухвалювала диктаторські закони, які забрали життя Небесної сотні. За це треба нести відповідальність — і кримінальну, і політичну», — заявив Порошенко, висловивши впевненість у тому, що значна частина нинішніх парламентаріїв є якщо не прямими спонсорами та спільниками, то щонайменше симпатиками бойовиків-сепаратистів. І навіть на оголошення мобілізації та на вимогу визнати «ДНР» і «ЛНР» терористичними організаціями цей парламент ледь-ледь «нашкріб» 232 голоси. Як можна виграти війну, якщо «п’ята колона», що працює на агресора, значною мірою сидить у законодавчому органі?

Крім того, за словами Президента, дострокові вибори є частиною його мирного плану, ключовий елемент якого — політичний діалог з Донбасом. Але «з ким, вибачте, говорити? З незаконними збройними формуваннями спілкуватися можна лише за допомогою сили, поки вони не склали зброї. А більшість тих, кого виборці обрали на парламентських виборах 2012 року, втратили авторитет та вплив на людей», — зауважив Порошенко. І по суті висловив сподівання на те, що такі перемовини вестимуть справжні обранці Донбасу, яким мешканці регіону віддадуть свої голоси на гарантованих президентським словом «чесних, демократичних і прозорих» виборах.

День голосування Президент призначив на 26 жовтня — всупереч прогнозам, що виборча кампанія пройде в прискореному режимі. Адже після початку опалювального сезону без російського газу, а отже, й гарячої води та тепла в багатьох оселях, чинна влада ризикує стрімко розгубити рейтингові очки.

Попри те, що оновлення влади Україні вкрай необхідне, навряд чи варто сподіватися на справді якісні зміни в наступній каденції ВР. Досі незміненим залишається і, швидше за все, й залишиться в основній своїй частині закон про вибори народних депутатів. Хоча переговори між Банковою та фракціями тривають, і не виключено, що буде досягнуто згоди про повернення права партій створювати виборчі блоки. Оскільки чинна ВР працюватиме аж до прийняття присяги новим складом парламенту, на засіданні 2 вересня у депутатів ще буде час ухвалити певні зміни до виборчого законодавства.

Але на те, що буде скасовано правило 50/50 і парламент обиратимуть за відкритими партійними списками, надії вже майже не залишається. Надто не до вподоби це як численним «мажоритарникам», які не мають шансів залишитися під парламентським «куполом» у складі своїх чи домовитися з іншими політичними силами, так і деяким партійним лідерам. Водночас якщо закон залишиться незмінним, ВР ризикує недорахуватися частини депутатів, адже провести вибори в деяких одномандатних округах на Донбасі наразі не видається можливим.

А поки політичні залаштунки вирують переговорними пристрастями, чинному складу Ради не варто забувати щонайменше про одну надзвичайно важливу місію, яку йому належить здійснити — ратифікувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Учора в Мінську Президент пообіцяв главі європейської дипломатії Кетрін Ештон, що це буде зроблено у вересні.