Лимонадний Джо

21.08.2014
Лимонадний Джо

Найкращий лимонад — це просто вода з лимоном.

Хоч спека плотроху спадає, питання втамування спраги залишається актуальним. Тому доречно дізнатися про те, що нам, споживачам, насправді пропонують у пляшках чи іншому упакуванні виробники напоїв. Цього разу ми разом з експертами Центру незалежних споживчих експертиз «Тест» прискіпливо вивчимо лимонади.

Узагалі асортимент напоїв у багатьох, навіть невеликих, магазинах — очі розбігаються. Лимонади входять до дуже великої групи безалкогольних напоїв, у якій — і соки, і солодкі та сокомісткі напої. Чітке обмеження така безалкогольна продукція має лише на вміст спирту — не більше 1,2 відсотка. Основа її — просто вода. «Великі заводи на території, де знаходяться виробничі потужності, мають свердловини, — розповідає керівник «Тесту» Валентин Безрукий. — Утім воду з них обов’язково фільтрують, пом’якшують і знезаражують. А вже потім, додаючи різні наповнювачі й добавки, формують колір, запах і смак напою».

Якщо проаналізувати уподобання сучасних безалкогольних напоїв, то перевагу більшість споживачів віддає тим, які містять натуральні складові: сік, екстракт чаю чи лікарських рослин. Усе популярнішими стають також низькокалорійні напої, у яких цукор замінили підсолоджувачами, використовуючи їх мінімальні дози. Не у великій пошані — сильногазовані напої. Прибічники здорового харчування, як раніше, так і тепер, вважають будь-яку «солодку воду» дуже некорисною для організму дорослих і особливо дітей. Найперше тому, що у більшості пляшок містяться консерванти, які забезпечують зберігання напоїв (частину напоїв просто пастеризують).

Захисники прав споживачів у лабораторії дослідили вміст семи різновидів лимонадів, які придбали у столичних магазинах: вітчизняного виробництва (у пластикових пляшках 0,5—2 л) «Біола», «Переяслав», «Росинка», «Бон Буассон», «Оболонь» та «Лимонадний Джо», а також російський — «Старі добрі традиції» (скляна пляшка, 0,5 л). До речі, останній — найдорожчий у тесті: аж 28,58 гривні у перерахунку за літр. Так само у півлітровій тарі, але пластиковій, наш лимонад «Оболонь» — найдорожчий серед протестованих українських — коштує у перерахунку лише 9,72 грн. за літр.

Експерти перевірили вміст і кількість у лимонадах консервантів. Шість виробників, крім російського, задекларували консервант бензоат натрію у складі інгредієнтів. Цей Е-211 — не найдорожчий консервант, але ефективний проти дріжджів та плісняви, які з усіх сил намагаються проникнути у солодкі напої. Про всяк випадок у лабораторії перевірили ще й вміст у лимонадах сорбінової кислоти — ще одного популярного консерванта. «Трапляється, що виробники декларують у складі лише один консервант, а додають у напої два; не поодинокі й випадки перевищення допустимих норм вмісту, — пояснює Валентин Безрукий. — Але в протестованих лимонадах не виявили ні незаявлених консервантів, ні перевищення норм задекларованих (з урахуванням погрішностей методу дослідження)». У «Старих добрих традиціях», з’ясувалося, консервантів, які шукали, взагалі не було.

Найкращими за смаком, запахом і кольором у ході дегустації «всліпу», коли пробували просто пронумеровані напої, виявилися для дегустаторів «Лимонадний Джо» (з яблучним соком) — 5,97 грн. у перерахунку за літр і «Переяслав» (з натуральними ароматизаторами «лимон», «апельсин», «айва») — 5,17 грн. за літр. Найдешевший iз протестованих лимонадів — «Біола» із лимонним соком за 4,53 грн. за літр, якщо купуєте дволітрову пляшку, — також відмінник тесту. Щоправда, дехто з дегустаторів оцінив його запах на «добре», як і ще одного загалом відмінника — «Росинки» з екстрактом ехінацеї (8,03 грн. за літр). Решта учасників тесту — хорошисти.

Якщо купуватимете лимонад, не полінуйтеся подивитися дату випуску і термін зберігання. Останній може варіюватися від 5 до 12 місяців. Ще зважайте, що виробники рекомендують зберігати лимонади при температурі хто 18, хто 20-22 градуси і берегти їхню продукцію від сонячного проміння. Тому вирішуйте, в яких місцях вам затарюватися.

  • Не варто їсти пуд солі

    Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>

  • Перекус без сюрпризів

    У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>

  • Дати перцю, а не трухи

    Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>

  • Повір очам своїм

    У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>

  • І хай розпуститься брунька чайного дерева

    Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>

  • Пальма в шоколаді

    Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>