Зібратися до школи — задоволення не з дешевих. (з сайта profi-forex.org.)
Шкільний базар — на це рекламне словосполучення з кінця минулого місяця в Києві натикаєшся всюди: в метро, на вулицях, у газетних оголошеннях. Навіть біля дитячих майданчиків на деревах є оголошення: «індивідуальний пошив шкільних блузок. Недорого». Манекени у шкільній формі виставили всі магазини дитячого одягу в усіх великих містах. І навіть у райцентрах підставки з піджаками і спідницями чи брюками — дешевшими за столичнi та гіршої якості — закликають батьків купити одяг для школи.
Як і щороку, перед початком нового навчального року ціни на шкільний одяг підвищилися. Якщо орієнтуватися на сертифікований, тобто не шкідливий для здоров’я дитини, одяг київського виробника, то ціна сорочки стартує від 180 грн., брюк — від 324 грн., дівчачих сарафанів — на кілька десятків гривень дорожче, піджаків — від 402 грн.
Мама 5-класниці Марійки радіє, що на початку літа за 525 грн. вдалося купити в Києві в дитячому мережевому магазині шкільний костюм для доньки — з минулорічних залишків. Для своєї другої дитини-третьокласниці Олесі піджак iз нової колекції довелося купувати за 480 грн. і спідницю за 220 грн., у сумі вийшло аж 700 грн. Дівчачі блузки у столиці вигідніше виявилося купити в магазині польського одягу в торговому центрі — за 180 грн., аніж на розкладках виїзного базару, де на вигляд менш привабливий товар коштує від 250 грн.
Подалі від столиці, на ринках у райцентрах і селах , якщо дуже постаратися, можна знайти спіднички за 100 грн. і блузки — за 80 грн., але 100-відсотково синтетичні, непривабливі, на які зневажливо кажуть «китайські».
Справжній головний біль для батьків — це шкільне взуття. Якщо купувати якісне шкіряне, то ціни, у кращому випадку, стартують від 400 грн.; навіть найпростіші «лодочки iз шкірзамінника — це 120 грн. Щоб купити для фізкультури кеди, треба мати щонайменше 80—100 грн.; кросівки — 150—200.
Шкільні сумки і портфелі коштують найдешевше 180 грн. Хоча ціна найпростіших ортопедичних ранців сумнівного китайського виробництва — від 300 грн., середня ціна — 450 грн.
Щоб навіть на найдешевшому ринку загалом зібрати дитину в школу, купуючи найдешевші неякісні речі, батькам доведеться викласти близько 1,5 тисячі. Якщо орієнтуватися просто на якісні одяг, взуття і різне причандалля з канцелярією включно — у гаманці має бути щонайменше 2,5 тисячі.
Раніше до солі більшість господинь ставилася взагалі за залишковим принципом: яка потрапить під руку, таку і клали у споживчий кошик. Уже не один рік, як стали придивлятися, йодований мінерал в упаковці чи ні. Інше питання: що криється за написом «йодована», чи насправді сіль є такою? У цьому спробували розібратися експерти Центру незалежних споживчих експертиз «Тест». >>
У назвах можна заплутатися. Є українське слово «накладанець» — зрозуміло: накладені на переважно хлібну основу шматок сала, ковбаси, сиру чи іншої смакоти. Бутерброд — у перекладі з німецької «хліб із маслом». Найпопулярніші в американців бургери-гамбургери — різновиди сендвічів. >>
Приправляючи борщ чи печеню чорним меленим перцем, ми рідко згадуємо (або не завжди знаємо), з якої рослини ця приправа. Piper nigrum — така загальновідома у світі назва — це напівздерев’яніла вічнозелена ліана завдовжки аж до 15 метрів. Має велике, довгасте, м’ясисте, зверху темно-зелене, знизу зеленувато-сизе листя. >>
У період економічної кризи — це саме зараз, коли зарплати й пенсії застрягли на місці, а ціни на все підскочили у два-три рази, — зрозуміло, більшість людей намагається економити. Просто змушені купувати дешевші продукти. >>
Інколи хочеться уявити себе на урочистій чайній церемонії: японській чи китайській — із правильним заварюванням, спеціальним чашечками і приємною музикою. Домашнє смакування чаєм дуже часто, особливо вранці, відбувається поспіхом. >>
Напередодні свят захотілося мені привітати одну хорошу жінку. Подарунок мав бути символічним і бюджетним — якнайкраще в ці рамки вписувалася коробка цукерок. Звичайно, хороших. Похід у найближчий супермаркет і ретельне вивчення етикеток дещо приголомшили. >>
