Перекривають газ? Рубаємо дрова

14.08.2014
Перекривають газ? Рубаємо дрова

Привезені з лісництва дрова сьогодні енергійно рубають на кожній сільській вулиці.

Доки політики вирішують долю газогонів у міждержавних переговорах та міжнародних судах, підприємливі селяни шукають способи перезимівлі на місцях. Днями мешканці сіл Лютіж та Гута Межигірська Вишгородського району знайшли у своїх поштових скриньках чемні листи наступного змісту: «У зв’язку з невизначеною ситуацією, яка склалася в країні з газом, виконавчий комітет Лютізької сільської ради повідомляє, що вам необхідно подумати про встановлення додаткового альтернативного опалення у вашому будинку. Є ймовірність того, що взимку газ буде відключено». І далі йшла практична інформація: таблиця цін на дрова різного сорту та вартість послуг прилеглого лісового господарства з контактними телефонами. Ці листи рознесли після засідання сільського виконкому місцеві депутати.

Коли голова на місці, а руки — звідки належить

У голови Лютізької сільської ради Тамари Григорівни Савенок підхід до облаштування життя в підшефних селах прагматичний: «Я вже не перший рік пояснюю односельцям: цивілізацію у нашому домі, дворі чи селі ніхто, крім нас самих, забезпечувати не візьметься. Хочете жити на чистій і охайній вулиці? Не розкидайте по ній папірців і пластикових пляшок. Хочете, щоб вулиця нового мікрорайону освітлювалася завтра, а не через «-надцять» років, коли у сільрадівському бюджеті з’являться на це кошти? Зберіться і вирішуйте питання з додатковим трансформатором ті, хто тут живе. А сільрада візьме на баланс плату за освітлення. Ті, хто розуміє, що покладатися в цьому житті треба тільки на власні сили, підключаються. Тому результат персональної відповідальності кожного за своє село, хоч і поступово, ми отримуємо. Щороку ставимо якесь конкретне завдання і виконуємо його».

За останні кілька років Лютіж змінився суттєво. Території перед багатьма подвір’ями — дизайнерський ландшафт. Зникли смітники обабiч доріг, прилеглий до села ліс і узбережжя Київського водосховища теж стали охайнішими. Церкву і стадіон для місцевої футбольної команди «Діназ» допомагали будувати спонсори. Власними силами облаштували Співоче поле, де в попередні роки проходили веселі й велелюдні свята з пригощанням, торгівлею і забавами. Цьогоріч через сумні події в країні традиційні народні гуляння відмінили. Згуртувалися збором ресурсів для підтримки лютіжців, мобілізованих у Збройні сили. Їх тут поки що десятеро. П’ять — у самому пеклі. Тримають зв’язок. А тепер от актуальним стало гарантувати теплу зимівлю.

«Нам у райраді порадили подумати, як забезпечити села теплом. Бо обіцянки високих чиновників — одне, а зимувати нам, — каже Тамара Василівна. — У нас хоч газова магістраль по селу давно проведена, але багато хто паралельно з газовими котлами грубки в будинках позалишав. То тепер узялися перевіряти, наскільки вони відповідають вимогам пожежної безпеки. Чистимо, якщо десь завалилася чи сажею переповнена... Бачимо, що дровами запастися буде найпростіше. Бо й ціни на вугілля поки що незрозумілі, та й як те вугілля доставляти — не ясно. А електрикою опалювати — лінії електропередач і так по селу перевантажені, вимагають модернізації. Та й дорого вийде ще й за електроопалення доплачувати... З’ясували, що в лісництві підходящі ціни, та й роздрукували для селян, щоб у всіх був час зважити свої фінансові можливості, порівняти... Ми вже місяця півтора, як цим займаємося. Допомагаємо організувати й розвозку тим, хто потребує соціальної допомоги. Тут у селі є кілька приватних пилорам, то їхні власники залюбки відвозять тим, кому треба, відходи деревини. Підприємцям нема клопоту утилізувати, а людям — безплатно сировина на розпал... »

На державу сподівайся, а дрівцями запасайся

У Старопетрівському лісництві, з яким щільно здружилися цього літа лютіжці, роботи вистачає. «З початку липня по 12 серпня закупівля дров населенням, порівняно з минулим роком, зросла приблизно вдвічі, — розповідає помічник лісничого Володимир Клинько. — Ми за цей період тільки для приватників майже 150 кубів продали. Беруть і Лютіж, і Гута Межигірська, і Демидів, і Старі та Нові Петрівці... Правда, хочуть здебільшого деревину твердих порід, а у нас тут ліси переважно соснові. Але поки що попит задовольняємо».

За куб дров хвойних та м’яколистяних порід у лісництві треба заплатити 120 гривень. Кубічний метр твердої породи коштує 160 гривень. Здебільшого транспортує селянам деревину саме лісництво, бо наймати приватний спецтранспорт вийде значно дорожче, та й клопоту більше. Тут же вивезення дров автомобілем чи трактором на відстань до 10 кілометрів обійдеться в 80 гривень, 10—30 кілометрів — у 100, а до 70 — у 120 гривень. Причіп до МТЗ-82 за умови вивезення до 10 км — найдешевший бюджетний варіант, що обходиться в 40 гривень, практично за собівартістю доставки.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>