І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Привезені з лісництва дрова сьогодні енергійно рубають на кожній сільській вулиці.
У голови Лютізької сільської ради Тамари Григорівни Савенок підхід до облаштування життя в підшефних селах прагматичний: «Я вже не перший рік пояснюю односельцям: цивілізацію у нашому домі, дворі чи селі ніхто, крім нас самих, забезпечувати не візьметься. Хочете жити на чистій і охайній вулиці? Не розкидайте по ній папірців і пластикових пляшок. Хочете, щоб вулиця нового мікрорайону освітлювалася завтра, а не через «-надцять» років, коли у сільрадівському бюджеті з’являться на це кошти? Зберіться і вирішуйте питання з додатковим трансформатором ті, хто тут живе. А сільрада візьме на баланс плату за освітлення. Ті, хто розуміє, що покладатися в цьому житті треба тільки на власні сили, підключаються. Тому результат персональної відповідальності кожного за своє село, хоч і поступово, ми отримуємо. Щороку ставимо якесь конкретне завдання і виконуємо його».
За останні кілька років Лютіж змінився суттєво. Території перед багатьма подвір’ями — дизайнерський ландшафт. Зникли смітники обабiч доріг, прилеглий до села ліс і узбережжя Київського водосховища теж стали охайнішими. Церкву і стадіон для місцевої футбольної команди «Діназ» допомагали будувати спонсори. Власними силами облаштували Співоче поле, де в попередні роки проходили веселі й велелюдні свята з пригощанням, торгівлею і забавами. Цьогоріч через сумні події в країні традиційні народні гуляння відмінили. Згуртувалися збором ресурсів для підтримки лютіжців, мобілізованих у Збройні сили. Їх тут поки що десятеро. П’ять — у самому пеклі. Тримають зв’язок. А тепер от актуальним стало гарантувати теплу зимівлю.
«Нам у райраді порадили подумати, як забезпечити села теплом. Бо обіцянки високих чиновників — одне, а зимувати нам, — каже Тамара Василівна. — У нас хоч газова магістраль по селу давно проведена, але багато хто паралельно з газовими котлами грубки в будинках позалишав. То тепер узялися перевіряти, наскільки вони відповідають вимогам пожежної безпеки. Чистимо, якщо десь завалилася чи сажею переповнена... Бачимо, що дровами запастися буде найпростіше. Бо й ціни на вугілля поки що незрозумілі, та й як те вугілля доставляти — не ясно. А електрикою опалювати — лінії електропередач і так по селу перевантажені, вимагають модернізації. Та й дорого вийде ще й за електроопалення доплачувати... З’ясували, що в лісництві підходящі ціни, та й роздрукували для селян, щоб у всіх був час зважити свої фінансові можливості, порівняти... Ми вже місяця півтора, як цим займаємося. Допомагаємо організувати й розвозку тим, хто потребує соціальної допомоги. Тут у селі є кілька приватних пилорам, то їхні власники залюбки відвозять тим, кому треба, відходи деревини. Підприємцям нема клопоту утилізувати, а людям — безплатно сировина на розпал... »
У Старопетрівському лісництві, з яким щільно здружилися цього літа лютіжці, роботи вистачає. «З початку липня по 12 серпня закупівля дров населенням, порівняно з минулим роком, зросла приблизно вдвічі, — розповідає помічник лісничого Володимир Клинько. — Ми за цей період тільки для приватників майже 150 кубів продали. Беруть і Лютіж, і Гута Межигірська, і Демидів, і Старі та Нові Петрівці... Правда, хочуть здебільшого деревину твердих порід, а у нас тут ліси переважно соснові. Але поки що попит задовольняємо».
За куб дров хвойних та м’яколистяних порід у лісництві треба заплатити 120 гривень. Кубічний метр твердої породи коштує 160 гривень. Здебільшого транспортує селянам деревину саме лісництво, бо наймати приватний спецтранспорт вийде значно дорожче, та й клопоту більше. Тут же вивезення дров автомобілем чи трактором на відстань до 10 кілометрів обійдеться в 80 гривень, 10—30 кілометрів — у 100, а до 70 — у 120 гривень. Причіп до МТЗ-82 за умови вивезення до 10 км — найдешевший бюджетний варіант, що обходиться в 40 гривень, практично за собівартістю доставки.
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>