Під ратушею слухаємо з колегами хейнал — гімн міста. Центр Любліна велелюдний: місто готується до традиційного Карнавалу майстрів мистецтв. «Пані з України?» — запитує польською хлопчина років десяти. На моїй куртці відповідний надпис, і малий дивиться допитливо, з розумінням. «Так», — синхронно відповідаємо з колегами.

«Зустрінемося під баобабом», — так люблінці впродовж десятиліть домовлялися про майбутні зустрічі й побачення. Чому тополю в центрі міста любовно нарекли баобабом — історія замовчує. Але ось уже кілька років, як верхівка цього історичного дерева побіля люблінської Старувки поволі всихає. «У людей з’явилися стільникові телефони, і проблему комунікації нині залагодити доволі просто.