Важкий вибір виборів
Учорашній день мав внести бодай якусь ясність у питання дострокових парламентських виборів. Як мінімум, очікувалось, що депутати проголосують за нову виборчу систему. І цим покладуть край дискусії, яка невпинно обертається довкола відкритих-закритих списків, процентних бар’єрів, «мажоритарки» та «пропорційки» тощо. Але жодної ясності не було, як не було і жодного результативного голосування.
Для самого початку нардепи провалили голосування щодо законопроекту від Сергія Соболєва, котрий, зокрема, передбачав відкриті списки. П’ять разів поспіль на голосування виносили різні законопроекти, але жоден не набрав необхідних 226 голосів, аби хоча б бути включеним для обговорення до порядку денного. Соболєву «пощастило» найбільше — його дітище набрало рівно 200 голосів. Найкращий, але абсолютно непотрібний показник.
При тому, що Рада збиралась «працювати» лише один день, такий впертий саботаж був межею нахабства. Близько полудня парламентарії розійшлися на перерву — лідери фракцій планували використати «тайм-аут» як новий виток торгів, але, схоже, у них нічого не вийшло. Коли спікер Олександр Турчинов поставив законопроекти щодо виборів на голосування вдруге, результат вийшов ще більш плачевним, ніж спочатку.
Бар’єр спотикання
Перший законопроект — в якому йшлося про «частково відкриті списки» — набрав лише 192 голоси. Другий (що мав започаткувати голосування за змішаною виборчою системою, скорочення терміну проведення кампанії тощо) отримав 150 голосів. На останок Сергій Соболєв, тимчасовий голова фракції «Батьківщина», не виключив, що Рада повернеться до голосування за вибори іще.
«Зараз, після дискусій по бар’єру кілька молодих і нових партій вважають, що 5-відсотковий бар’єр завеликий, тож я не виключаю, що після додаткових консультацій Верховна Рада може розглянути ці законопроекти знову», — сказав Соболєв.
А кулуари, між іншим, твердили, що справа не в «молодих та нових партіях», а саме у старожилах. Завідомі аутсайдери цьогорічної кампанії — комуністи та «регіонали» — категорично не бажають виборів, аналогічним чином налаштовані й теперішні мажоритарники. А ще подейкують, ніби проведення виборів зумисно блокують «УДАРівці».
А тим часом той, на кого «УДАР» орієнтується у владі, тобто Президент Порошенко, неодноразово підкреслював свою відданість ідеї дострокових парламентських виборів. Петро Олексійович наголошував: він залишає парламентарiям карт-бланш на перелицьовування виборчої системи.
Але навіть якщо законодавча гілка влади не знайде оптимального формату для волевиявлення, вибори відбудуться все одно, акцентував Порошенко. Тільки за чинною системою. Президент давав зрозуміти, що скористається своїм правом розпуску парламенту за умови відсутньої коаліції. І «якщо вони (читай: депутати) не домовляться, вибори пройдуть по-старому», — обіцяв Порошенко.
Під дулом автомата
Те, що нове — це добре забуте старе, доводило і вчорашнє екіпірування бійців, що охороняли Верховну Раду. Депутатка Леся Оробець з прикрістю відзначила, що охороні вперше з лютого 2014-го видали автоматичну зброю. «Не знаю, чим все закінчиться сьогодні в Раді, але охороні видали автомати», — написала Оробець у своєму «Фейсбуці».
Нічим особливим вчорашня Рада не закінчилась. Дарма, що парламенту виставив жорсткий ультиматум «Автомайдан». Один з його лідерів, Сергій Коба, попередив нардепів: або ті проводять очищення влади, або «ми починаємо друге Грушевського», — заявив Коба, маючи на увазі жорстоке січневе протистояння на цій вулиці між прихильниками та противниками революції.
«Автомайданівці» пообіцяли знову перекрити урядовий квартал, якщо «під куполом» не ухвалять потрібних законів. Маніфестанти прийшли під саму Раду — з портретами народних депутатів та умовною гільйотиною, що має відсікти «зайві» в новій Україні голови. Важко сказати, чи налякала гільйотина народних обранців, але відтак справи у них пішли жвавіше.
Депутати проголосували за включення до порядку денного законопроекту щодо люстрації, тобто того, на чому «Автомайдан» наполягав в першу чергу. Конкретніше йдеться про заборону всім колишнім та нинішнім нардепам брати участь у парламентських виборах — саме цей документ депутати розглянуть протягом поточної сесії.
Зайве й казати, що ідея з подібним законопроектом є доволі утопічною. Адже якщо половина сесійного залу не може проголосувати за нову виборчу систему, то принцип, котрим чинні парламентарії викидаються з Ради майбутнього, не знайде серед них жодного прихильника. Отож Кобі та його товаришам доведеться або здійснювати свою погрозу щодо урядового кварталу, або дещо пом’якшити свою тональність.
Насамкінець Верховна Рада вирішила також заслухати звіт голови Нацбанку, а нею наразі є Валерія Гонтарєва. Пані Гонтарєва мала доповідати ситуацію з курсом долара — не виборами ж єдиними жити народним депутатам...