Олександр Чумак про ПДВ для ФОПів: Треба бити по схемах, а не по тих, хто працює під обстрілами
Невеликим підприємствам виживати під обстрілами і без електроенергії сьогодні досить непросто. >>
Робота iноземних сотових операторiв в Українi — це не лише бiзнес держави-агресора, а й доступ до баз даних, розмов i листування українцiв. (з сайта volynnews.com.)
Після того як практично цілий світ висунув санкції до Росії за агресію щодо нашої держави, на цей крок відважилася і Україна. Вчора Верховна Рада взяла за основу урядовий законопроект про санкції щодо фізичних і юридичних осіб, яких підозрюють у злочинах проти територіальної цілісності нашої держави. Підтримали це рішення 243 народні депутати.
Експерти стверджують: українці довго запрягають, але швидко їздять. Іншими словами, український пакет санкцій буде ширшим за європейський та американський. «Під ковпак» потраплять 172 фізичні і 65 юридичних осіб. Переважно, це структури, засновані російськими громадянами та організаціями. Підстава для потрапляння у цей перелік — фінансування тероризму і підтримка окупації Криму. Безпосередньо обмеження накладає Рада національної безпеки і оборони, а запроваджує його указ Президента.
Станом на вчорашній день повний перелік цих осіб та організацій доступним для перегляду ще не був. «Було б логічним, аби у переліку фігурували ці ж самі люди, які перебувають у списку Європи та Америки. У цьому випадку ми отримали б комплексні санкції з усіх сторін», — каже депутат Віктор Чумак, голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. «Назагал прізвища і компанії перетинаються із списком Європи та США», — підтверджує нардеп Михайло Головко. Але наш список при цьому є обширнішим. «Американський перелік є суттєво коротшим за український, — каже партнер компанії AstapovLawyers Олег Мальський. — Тому наш не можна вважати калькою західних».
Різниця між «клієнтами» Європи та України — і самі персонажі санкцій. Серед «жертв» Заходу — переважно фінансовий сектор Росії: «Сбєрбанк», «ВТБ», «Газпромбанк», «ВЕБ», «Россільгоспбанк». Україна наразі не наважується копіювати цю ініціативу один в один. Причина одна: великий обсяг російського банківського капіталу у нашій фінансовій системі. За деякими підрахунками, — приблизно третина. Це наслідки політики попередньої влади, коли в останній рік правління Януковича більшість західних фінустанов, що можуть працювати лише у прозорих умовах, масово покидали Україну, звільняючи місце для російських колег. Які уміють «домовлятися».
Тепер, якщо офіційний Київ не ризикне максимально сильно тиснути на російських банкірів, він буде змушений демонструвати суворість в інших напрямах. Найактивніше, на думку експертів, він діятиме у промисловості. Деякі російські промислові об’єкти — особливо ті, де власник не виконує своїх інвестиційних зобов’язань — можуть бути навіть конфісковані. Номером один серед них називають «Луганськтепловоз», історія приватизації якого у «правильні руки» може потягнути на не одну кримінальну справу.
Зона ризику — оператори мобільного зв’язку. У структурі власності деяких — суттєва частина російського капіталу, а щонайменше один — після проведення ребрендингу — навіть називається, як і російська материнська компанія. Тільки зі словом «Україна» в кінці. Експерти зауважують: оператори мобільного зв’язку — це не тільки смс-ки і ді-джингли. Вони мають доступ до баз даних людей — це і їх місцезнаходження, і контроль розмов. Під час воєнних дій доступ до цих баз спецслужб держави-противника може бути небезпечним.
За словами Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, Україна може втратити внаслідок запровадження санкцій 7 млрд. доларів. Утім це тільки прямі втрати. Опосередковані — внаслідок інфляції, девальвації гривні, зниження ВВП — можуть бути суттєво вищими. До того ж Україна, запровадивши санкції щодо Росії, програє більше, ніж Європа та Америка — чим слабша економіка, тим суттєвішими є наслідки торговельних обмежень. У такій ситуації ми могли би сподіватися на компенсацію. І небезпідставно: відкриття європейських ринків для українських товарів може стати частковою компенсацією за твердість у діалозі з Росією. Для цього треба хоча би ратифікувати вже підписану економічну частину Угоди — чого так вперто бажало українське суспільство.
Аналітики також стверджують: після оголошення наших санкцій обмеження з боку Росії щодо українського експорту можуть виявитися ще жорсткішими. Але до цього вже нам не звикати... Тим паче що іншого виходу для України на нинішній день, коли ворог на порозі, вже нема.
Невеликим підприємствам виживати під обстрілами і без електроенергії сьогодні досить непросто. >>
Перше німецько-українське підприємство, що виробляє дрони для української армії, Президент України Володимир Зеленський відвідав у п’ятницю, 13 лютого. >>
Нову військову допомогу в розмірі 35 млрд доларів - зобов’язалися надати партнери України з Контактної групи з питань оборони. >>
Із мільйона євро, який виділила на посилення українського кіберпростору Італія, близько 900 тисяч підуть на такий захист Тернопільської області. >>
Таке тепличне диво має з’явитися на базі теплиці вищого професійного училища №11 міста Хмельницького, а працюють над втіленням ідеї студенти факультету інформаційних технологій Хмельницького національного університету разом зі своїми викладачами. >>
Після гучного скандалу в ЗМІ Агентство з розшуку та менеджменту активів відмовилося підписувати протокол про продаж земель на закарпатській полонині Боржава. >>