Нова висота — 13?

Учорашній ранок приніс чергову порцію негативу для більшості українців — принаймні тих, хто отримує заробітну плату в національній валюті. На міжбанківських торгах гривня рвучко опустилася: за один долар спочатку давали 12,6—12,9 грн, а через кілька годин гривня упала до 13,1...

Позиція фінрегулятора при цьому не стала менш дивною: з одного боку, він роздмухує паніку на ринку, з іншого — не робить жодних кроків задля стабілізації курсу. Складається враження, що гривню просто «зливають». Найголовніше питання — до якої саме відмітки?..

Підніжка від своїх?

Минулої п‘ятниці, після тривалого часу бездіяльності та простого спостереження за тим, як руйнується наша валюта, Національний банк України нарешті вийшов на ринок із валютними інтервенціями. Оскільки інших бажаючих продавати валюту не було, НБУ продав 69 млн. доларів. Чим задовольнив дві третини попиту.

Але радість із приводу цієї ситуації виявилася завчасною, що й показав понеділок. Адже якщо глянути на ініціативу регулятора уважніше, то виявиться, що ніяких кроків задля порятунку гривні Нацбанк насправді й не робив. А його п’ятничний вихід на міжбанк дуже важко назвати інтервенцією з однієї єдиної причини: валюту НБУ продавав за тим курсом, за яким її реалізують між собою комерційні банки. А не за нижчим, який може вплинути на формування курсу. Іншими словами, НБУ просто-напросто зімітував боротьбу за укріплення гривні, продовжуючи спостерігати збоку, як валиться наша грошова одиниця.

Або навіть гірше. Адже, як стверджують експерти, початок чергового витка девальвації гривні виглядав дуже підозріло: курс нацвалюти стрімко зріс на дуже невеликих обсягах продажу. Що напрочуд сильно схоже на маніпуляцію. Якщо ж нині Нацбанк лише імітує боротьбу за укріплення гривні, то де-факто він не просто самоусувається від проблеми, а робить значно гірше — по суті, він легітимізує валютних спекулянтів. Яким сам же й дав команду «фас»!

Імітація боротьби

«Ми хочемо почути від глави НБУ, що регулятор виконуватиме свою функцію, зафіксовану в Конституції, а значить, забезпечуватиме стабільність національної грошової одиниці, — сказав економіст Олексій Плотніков. — Сьогодні важливою є як готовність регулятора підтримувати курс, так і публічна демонстрація цієї готовності».

Якщо ж оцінювати ситуацію за реальними вчинками керівництва НБУ, то ми не побачимо ні першого, ні другого. З одного боку, не видно жодних реальних дій на укріплення курсу, з іншого — навіть натяків на будь-яку інформаційну роботу.

«Ініціативи Нацбанку нині схожі на вербальні інтервенції, — оцінює роботу фінрегулятора керуючий активами інвестиційної компанії «DCH Investments» Іван Угляниця. — Вихід НБУ на торги не заспокоїв ринок. Звичайно, є й об’єктивні причини. Скажімо, є такий покупець, як «Нафтогаз», який споживає дуже багато валюти. Знову ж таки наприкінці літа зростає потреба у валюті… Але наразі я не бачу, щоби НБУ якось заспокоїв ринок і що його заяви мають позитивний вплив».

Інформаційна ж діяльність Національного банку України виглядає також, м’яко кажучи, дивною. Свого часу він заявляв про суттєве зростання інфляції у державі, і більшість учасників ринку сприйняли подібну заяву як керівництво до дії. Тобто як наказ купувати валюту.

«Ньюсом» минулого тижня, який отримав надзвичайно потужне цитування у суспільстві, стала заява керівника Нацбанку Валерії Гонтарєвої про курс 15-20 гривень за долар. Чиновниця таку можливість заперечила, але сам факт, що вона обговорює такі цифри — на тлі цілковитого інформаційного голоду, — спричинив черговий виток паніки. Мовляв, якщо не буде 15 гривень за долар, то скільки може бути реально — 14,5?..

Таким чином, вартість національної валюти практично зупинилася біля показника «13 гривень за долар». Приблизно такий курс ми бачили в обмінниках минулими вихідними. Завтра-післязавтра — якщо НБУ не вживатиме реальних, а не декларативних заходів — він може просісти ще сильніше. Щонайменше до 13,5 гривень.

За і проти

Логіка дій фінансового регулятора нині є загадкою для більшості вітчизняних експертів. З одного боку, дії Нацбанку є виправданими. «У нинішній ситуації давати обіцянки штучно утримувати курс біля якої-небудь позначки означало би повернутися до минулої архаїчної політики фіксованого курсу. Яка є однією з причин нинішньої агресивної девальвації національної валюти», — каже фінансовий аналітик Олександр Михайленко.

Тим паче що серед проблем, які тиснуть на Нацбанк, — війна на сході, падіння експорту (за січень-травень на 5,1%), політична нестабільність, відтермінування чергового траншу МВФ. На серпень-грудень припадає чимало виплат за зовнішніми боргами.

Але з іншого боку, — українці не стали свідками хоча би елементарного зусилля влади якось зберегти курс. Підозр, що НБУ працює «у мінус», багато — і вони зовсім не безпідставні. Серед аргументів «за»: черговий виток девальвації може бути вигідним владі, оскільки допомагає підтримувати і без того немалу інфляцію. В умовах, коли обсяги виробництва у державі знижуються, це може бути ледь не єдиним методом збільшити економічну активність. А також збільшити наповнюваність бюджету. Дешева гривня — це бонус для експортерів. А частина з них зберігає політичний вплив, попри всі зміни у державі.